Рахункова палата провела аудит за проєктом відновлення деокупованих територій

Рахункова палата констатувала низькі темпи комплексного відновлення деокупованих територій за експериментальним проєктом, на який було виділено 10,8 млрд грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба відомства.

"Експериментальний проєкт комплексного відновлення постраждалих внаслідок окупації РФ територій, ініційований Кабінетом міністрів України у березні 2023 року, мав стати моделлю для подальшої масштабної відбудови усіх постраждалих територій України. Однак через відсутність належної стратегічної, організаційної та фінансової основи, неузгодженість нормативного регулювання та невідповідність між повноваженнями та відповідальністю координаторів цілей проєкту не було досягнуто", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що аудит охопив період реалізації проєкту в 2023 - 2024 роках (з окремих питань - 2025 рік). Звіт за аудитом затвердили на засіданні Рахункової палати 7 квітня.

У межах проєкту відновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.

На комплексну відбудову в межах проєкту уряд виділив 10,8 млрд грн, ще 0,5 млрд грн - на пооб’єктне відновлення у цих же населених пунктах. У проєкт було включено як окремі багатоквартирні, так і приватні житлові будинки, інфраструктуру, елементи благоустрою, заклади освіти тощо.

Аудитори констатували, що темпи реалізації проєкту були надзвичайно низькими.

"Так, у 2023 році роботи було завершено лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році - не завершено на жодному із запланованих об’єктів. На момент проведення аудиту переважна більшість розпочатих об’єктів не завершена, а деякі ще перебувають на початковій стадії будівництва", - зазначили у Рахунковій палаті.

Аудитори встановили, що відновлення населених пунктів у межах проєкту розпочиналося без необхідної стратегічної основи; план-графік реалізації пілотних проєктів Мінрозвитку подало без деталізації та з затримкою у понад сім місяців.

До затримок в ухваленні рішень призвело й нечітке розмежування функцій та повноважень Міністерства розвитку громад та територій України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. А сам процес формування переліків об’єктів для відновлення був непрозорим.

До прикладу, 108 об’єктів у селі Мощун на Київщині у 2023 році було безальтернативно виключено з проєкту через юридичні та організаційні перешкоди (у 2024 році відновлення приватного житлового фонду села переведено на компенсаційний механізм).

Також, усупереч установленому порядку, до фінальних переліків запланованих до відновлення потрапили не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна об’єкти: у 2023 році - 118 об’єктів, у 2024 році - 41.

Джерелом фінансування проєкту були кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Внаслідок суперечливого нормативно-правового регулювання 108,3 млн грн було спрямовано на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямків використання коштів.

Аудитори зауважили, що фінансування часто спрямовувалося на об’єкти, які не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічного обстеження або не мали необхідних дозвільних документів.

Значні суми спрямовувалися в регіони лише наприкінці року. Так, у 2023 - 2024 роках із 4,6 млрд грн, виділених наприкінці бюджетних періодів, 4,5 млрд грн було повернуто до державного бюджету як невикористані.

Також виявлено факти завищення вартості робіт, необґрунтованих витрат, порушення умов договорів, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.

Зафіксували й факти виконання будівельних робіт без належних дозвільних документів на суму 27,3 млн грн; приймання невиконаних або частково виконаних робіт.

Згідно з висновками аудиторів, проєкт фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми, що "обмежило його потенціал як основи для формування державної політики повоєнного відновлення".

Більш того, експериментальний проєкт досі не має реалістичної фінансової моделі для його остаточного завершення. Станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення об’єктів сягнула 13,1 млрд грн, тоді як залишок коштів фонду становив лише 6,8 млрд грн.

Рахункова палата надала Кабінету міністрів України, Мінрозвитку та Агентству відновлення низку рекомендацій. Зокрема, пропонується запровадити стратегічне планування як обов’язкову передумову відновлення.

Також має бути нормативно закріплено, що переліки об’єктів формуються на основі уніфікованих критеріїв пріоритетності та після обов’язкової попередньої верифікації документів.

Про виявлені під час аудиту ознаки кримінальних правопорушень Рахункова палата має намір повідомити Офіс Генерального прокурора.

Як повідомлялось, Рахункова палата провела аудит фінансової звітності за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку за 2023 і 2024 роки; істотних порушень аудитори не виявили.