43% українських журналісток стикалися з агресією або погрозами, — «Жінки в медіа»
Близько 43% українських журналісток мають досвід агресії або погроз, зокрема в онлайн-середовищі. Про це свідчать результати дослідження «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні. З урахуванням досвіду станом на початок 2026 року», яке провела громадська організація «Жінки в медіа».
Медійниці стикалися з сексизмом, психологічним насильством, онлайн-атаками та гендерною дезінформацією, які часто спрямовані на дискредитацію журналісток і підрив їхньої професійної репутації. Водночас частина жінок не звертається по допомогу навіть у випадках погроз.
У ході дослідження, 78% опитаних розповіли, що обсяг їхньої роботи зріс, а про зменшення повідомили лише 6%. Порівняно з 2022 роком, гострий шок початку великої війни трансформувався у хронічне перевантаження, яке все більше сприймається як нормальний стан професії.
Попри те, що більшість респонденток працює повний робочий день (близько 78%), значна частина опитаних повідомила про погіршення можливостей покривати базові потреби, відсутність заощаджень та потребу в додатковій роботі.
Нині 36% журналісток регулярно пишуть про війну, перебуваючи у безпечних регіонах, а 9% — працюють безпосередньо в зоні бойових дій. Ще 24% — формально не займаються воєнною журналістикою, але пишуть на теми, які перетинаються з війною.
Водночас рівень безпеки залишається низьким: 181 респондентка з 218 не має страхування, а оцінки фізичної, економічної, психологічної та цифрової безпеки переважно є середніми або низькими.
Багато медійниць поєднують професійну роботу з неоплачуваною доглядовою працею. Більше ніж половина респонденток витрачає значну частину часу на догляд за дітьми або родичами, а частина — до 5–8 годин щодня.
Про існування у своїх редакціях політики підтримки work-life balance розповіли лише 26% опитаних, тоді як 42% повідомили про їхню повну відсутність.
Найбільш затребуваними формами підтримки для респонденток є покращення фінансового становища (96%), психологічна допомога (69%), технічне забезпечення (44%), страхування (41%) і тренінги з безпеки (32%).
«Дослідження підкреслює: йдеться не про точкову допомогу, а про необхідність системних змін — як на рівні редакцій, так і на рівні державної політики та донорських програм. Водночас дослідження фіксує і важливу здатність жінок у медіа до адаптації, професійної стійкості та збереження відданості професії», — розповіли дослідниці.
Повний текст дослідження доступний за посиланням.
У дослідженні взяли участь 218 медійниць, які працюють у різних сегментах медіасектору — від національних і регіональних редакцій до незалежних медійних проєктів. Онлайн-опитування було доповнене 10 напівструктурованими глибинними інтерв’ю.
Фото: ГО «Жінки в медіа»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.