43% українських журналісток стикалися з агресією або погрозами, — «Жінки в медіа»

Близько 43% українських журналісток мають досвід агресії або погроз, зокрема в онлайн-середовищі. Про це свідчать результати дослідження «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні. З урахуванням досвіду станом на початок 2026 року», яке провела громадська організація «Жінки в медіа».

Медійниці стикалися з сексизмом, психологічним насильством, онлайн-атаками та гендерною дезінформацією, які часто спрямовані на дискредитацію журналісток і підрив їхньої професійної репутації. Водночас частина жінок не звертається по допомогу навіть у випадках погроз.

У ході дослідження, 78% опитаних розповіли, що обсяг їхньої роботи зріс, а про зменшення повідомили лише 6%. Порівняно з 2022 роком, гострий шок початку великої війни трансформувався у хронічне перевантаження, яке все більше сприймається як нормальний стан професії.

Попри те, що більшість респонденток працює повний робочий день (близько 78%), значна частина опитаних повідомила про погіршення можливостей покривати базові потреби, відсутність заощаджень та потребу в додатковій роботі.

Нині 36% журналісток регулярно пишуть про війну, перебуваючи у безпечних регіонах, а 9% — працюють безпосередньо в зоні бойових дій. Ще 24% — формально не займаються воєнною журналістикою, але пишуть на теми, які перетинаються з війною.

Водночас рівень безпеки залишається низьким: 181 респондентка з 218 не має страхування, а оцінки фізичної, економічної, психологічної та цифрової безпеки переважно є середніми або низькими.

Багато медійниць поєднують професійну роботу з неоплачуваною доглядовою працею. Більше ніж половина респонденток витрачає значну частину часу на догляд за дітьми або родичами, а частина — до 5–8 годин щодня.

Про існування у своїх редакціях політики підтримки work-life balance розповіли лише 26% опитаних, тоді як 42% повідомили про їхню повну відсутність.

Найбільш затребуваними формами підтримки для респонденток є покращення фінансового становища (96%), психологічна допомога (69%), технічне забезпечення (44%), страхування (41%) і тренінги з безпеки (32%).

«Дослідження підкреслює: йдеться не про точкову допомогу, а про необхідність системних змін — як на рівні редакцій, так і на рівні державної політики та донорських програм. Водночас дослідження фіксує і важливу здатність жінок у медіа до адаптації, професійної стійкості та збереження відданості професії», — розповіли дослідниці.

Повний текст дослідження доступний за посиланням.

У дослідженні взяли участь 218 медійниць, які працюють у різних сегментах медіасектору — від національних і регіональних редакцій до незалежних медійних проєктів. Онлайн-опитування було доповнене 10 напівструктурованими глибинними інтерв’ю. 

Фото: ГО «Жінки в медіа»