Дурна сила пропаганди в російському стилі програє завжди
Угорщина перемогла. Ця історія ще раз доводить, що побудова виборчої кампанії виключно і лише на пошуку та звинуваченнях зовнішніх ворогів є вичерпною в часі
Віктор Орбан постійно шукав зовнішніх ворогів та скотився до відкритої з прямими доказами співпраці з російською владою та спецслужбами.
Це не могло тривати вічно, як і будь-який виборець відносно безпечної країни світу хоче бачити звіт свого уряду про здобутки та бачити перспективи, а не шукати винних і настільки їх персоніфікувати на посадових особах Києва та Брюсселя, як цього разу.
Дурна сила пропаганди в російському стилі програє завжди, бо у них є інше читання самих суспільств, які не готові віддавати право власної участі у політичному житті своєї країни спецслужбам ворожих по суті та духу країн. Російське суспільство зробило це давно, а угорське не прийняло такий порядок дій та не могло цього зробити.
Чим жорсткішою є маніпуляція, тим більшим має бути спротив у відкритому суспільстві, які б надбудови в ньому не формувались лідерами з авторитарними нахилами.
Це урок і він не був вивчений росіянами щодо України, як і ними ж щодо Угорщини. Співпраця з Кремлем повинна бути токсичною червоною лінією в інших державах Європи доки в Москві не зміниться режим, коли б це не сталось. Час тут не є визначальнішим за зміст.
Читайте також: Вибори в Угорщині. Нелібералізм не є неминучим
Переконана, що в багатьох столицях Європи відкорковували пляшку ігристого за перемогу здорового глузду. Росіяни нехай йдуть додому, де б вони не запускали свої кінцівки і як би їм не дивно було за результат. Реальне, а не уявне російське втручання не працює, якщо народ має гідність, але і якщо ці факти відкривати. Не менш приємно, що США у стилі своєї адміністрації сьогодні теж не досягло політичної мети, яка мала відкриту форму втручання через прямі заклики підтримки Уряду Орбана.
Чи буде нам від цього легше? Ну вже ж не важче, якщо на зміни прокремлівській зовнішній політиці Будапешту прийде проєвропейська та проугорська. Більшого поки нам і не потрібно.
Про авторку. Ольга Айвазовська, українська громадська діячка, голова правління Громадської мережі ОПОРА
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.