Фінал судової драми: матір витратила всі 4 млн, які отримувала, доки син був у полоні

Суд, за яким стежила вся країна. Військовий, який повернувся з російського полону, позивався до матері, бо вона не повертала йому виплати. Втім тепер, за рішенням Рівненського райсуду, жінка має віддати сину майже 3 мільйони 900 тисяч гривень. ТСН стежила за цією історією кілька місяців. 22-річний Дмитро був у полоні майже 3 роки. Після повернення та реабілітації дізнався, що виплати за нього отримувала мати, а коли попросив віддати, сказала, що грошей уже нема.

Після кількох місяців засідань — отримав рішення на свою користь. Та чи погоджується з цим мати — кореспондентка ТСН Анна Махно розповість.

Головне питання, чи поверне жінка майже 4 мільйони гривень, які отримувала, поки її син був у полоні. Пані Людмила не піднімає слухавки. На прийняття рішення суддя взяв 10 днів і зачитував його майже півгодини.

Місяці очікування і рішення, яке називають прецедентним. Рівненський районний суд. Саме тут розглядали справу, за якою стежила вся країна. 22-річний військовий подав позов на власну матір, бо, каже, вона відмовилася повернути гроші, які отримувала, поки він був у російському полоні.

«З самого початку мені говорили тільки одне, що вона на це мала право, ти нічого не відсудиш», — каже Дмитро.

Сьогодні Дмитро знову на фронті, воює на Харківському напрямку. Повернувся до служби, пройшовши реабілітацію після полону. Каже, переживши неволю, не міг уявити, що доведеться ще й судитися з рідною матір’ю.

Ще до повномасштабної війни Дмитро підписав контракт із ЗСУ. На початку вторгнення обороняв Житомирщину, потім Миколаївщину і Донеччину. У червні 2022-го потрапив у полон. У неволі він провів довгих 35 місяців. У травні 2025-го повернувся додому. Лікування, відновлення і тоді дізнався, весь час його грошове забезпечення від військової частини отримувала мати.

«Бригада надала документи, що вони отримували по 125 тисяч в місяць моєї заробітній плати. Втім я спитав, а де кошти? Вони кажуть, що вже немає. У нас ще зараз борг по кредиту є, і ми ще б хотіли тебе попросити, щоб ти закрив», — зазначив хлопець

Це його шокувало. Каже, родина отримувала ці гроші весь час, поки він був у полоні. З 2025-го уже половину, бо внесли зміни. Він ще намагався говорити, їздив додому, каже, пробував домовитись, а потім повідомлення в «Дії», що його виписали з дому. Після цього Дмитро вирішує, що йде до суду.

«Перед тим, як взятися за цю справу, я слухав коментарі багатьох юристів, я радився зі своїми колегами. І, ну, практично всі мої колеги були одностайні стосовно того, що ці кошти мама не повинна повертати», — зазначає адвокат.

Його адвокат переконаний, ці гроші мають повернути, адже це зарплата військовослужбовця. Навіть якщо їх тимчасово виплачували родині. І починаються місяці судів.

У суді адвокат щоразу повторювала — мати хоче помиритися. Сама жінка на суди не з’являлася, бо у Польщі. Через захисницю пояснювала — гроші витрачала на дім, техніку та лікування. І просила відмовити у позові. Публічно свою позицію не озвучувала ні на камеру, ні телефоном. Передала лише лист через доньку.

«Якщо син так вирішив, я, звісно, буду віддавати ці кошти. Можливо, хоча б частину коштів візьму в борг. Дуже сподіваюся, що наш сімейний конфлікт все ж таки вирішиться», — сказала жінка.

Далі уповноважила коментувати свого адвоката. Згодом і пролунала пропозиція мирової угоди. Мати готова платити частинами.

«Вона пропонувала 5 тисяч гривень на місяць і записати мене назад до будинку. Все», — розповідає боєць.

Такі умови Дмитра не влаштували. Далі з’являється й інша версія. Нібито півтора мільйони йому вже повернули через сестру.

«Мені ні копійки не вертали. Це просто замилення очей», — запевнив військовий.

Фінальне засідання судові дебати. Одна сторона говорить, виплати були законними. Інша, що ці гроші — власність військового. Суддя бере максимальний термін — 10 днів на прийняття рішення. Документ на 8 сторінок. Оголошення — майже півгодини. І зрештою позов задовольняють частково через неточність у розрахунках. Сума менша на 98 тисяч гривень.

Суд дійшов до часткового задоволення позову, ну, практично позов не задоволений повністю, тільки враховуючи, що були арифметичні помилки при підрахунку, тому сума позову зменшена.

Дмитро рішенням задоволений. Сторона матері реагує стримано. Якщо суд прийняв таке рішення, то є на те відповідні підстави.

Адвокат Дмитра пропускає, що тепер може виникнути хвиля подібних судових процесів.

«Але я не бачу тут нічого поганого. Якщо дійсно права військовослужбовців були порушені, вони мають право ці права захистити і вимагати повернення своєї зарплати. На мій погляд, оскільки це чи не перше рішення в Україні такого роду, то так чи інакше інші суди, які будуть розглядати аналогічні спори, на мій погляд, будуть до цієї справи прислуховуватись», — сказав юрист.

Хоч це і рішення районного суду, а на формування судової практики можуть впливати висновки лише Верховного, але його вже називають показовим.

На оскарження рішення у сторін є 30 днів, вони можуть подати скаргу на дане рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

І ось з’являється новий поворот. Мати вперше за довгий час виходить на зв’язок із сином напряму. Сталося це перед оголошенням.

Писала, підтверджує Дмитро, але каже, знову з тією ж пропозицією.

«Давила морально, що вона хвора і так далі, щоб просто не віддавати кошти. Все, що вона мені факто сказала. Я їй пропонував умови свої, тобто будинок мені повністю віддається, а решту коштів, які мені повинні бути, вона мені просто віддає. Виплачує суму, яку вона по змозі в місяць віддавати», — зазначає боєць.

На ці умови вже не погоджуються мати. Адвокатка матері не виключає ні мирової, ні апеляції. Зрештою стає відомо — апеляцію таки готують.

«Якби вона хотіла, то все ж таки б прийняла це рішення суду. Але, як бачите, це показує те для мене, що вона просто не хоче віддавати кошти», — вважає Дмитро.

Але чому взагалі виникла така ситуація? Юристи пояснюють, справа у прогалинах у законодавстві. Дмитро під час цих виплат мав статус військовополоненого.

«Напевно, логіка держави полягала в тому, що у військовослужбовців є сім’ї, які перебувають на їхньому утриманні. Але тут законодавець не врахував, що відносини в цих сім’ях можуть бути різними», — пояснює юрист.

Донедавна всі кошти автоматично перераховували родичам військових, які перебували в полоні або вважалися зниклими без війська. Але з 2025 року правила змінили. Тепер військовий може залишити особисте розпорядження і сам визначати, кому та який відсоток виплат має йти.

Якщо особистого розпорядження немає, то тепер обов’язково 50% від загальної суми, це грошова забезпечення, додаткова винагорода та інше, 50% залишається на умовному, назвемо його так, депозитному рахунку військовослужбовця.

Юристи наголошують, саме такі розпорядження допоможуть у майбутньому уникнути подібних судових історій і радять писати їх одразу, як тільки приходять у військо.

У матері ж Дмитра є місяць на апеляцію. Далі справу розглядатиме вже вища інстанція. І вона вирішить, чи підтримати позицію військовослужбовця, чи мати таки зможе гроші сину не повертати.

Раніше ми писали, що родини зниклих безвісти військових б’ють на сполох через нову ідею Міноборони.

Олександр Усик / © Associated Press Оракул Ленорман / © Pixabay Синоптки розповіли, якою буде погода в Україні 15 квітня / © pexels.com Чоловік у спальні / © Credits