Ідеальний ворог. Про вибори в Угорщині

Але ще важливіше — щоб цей ворог відповідав очікуванням суспільства і був своїм.

Чому образ Сороса спрацював, а Зеленського — ні? Хоча жоден із них не збирався "захоплювати" Угорщину.

У 2019 році медіа "BuzzFeed" опублікувало розслідування "Неймовірна історія змови проти Сороса".

У ньому йшлося про американських політтехнологів — Джорджа Бірнбаума та Артура Фінкельштейна, які ще у 1996 році забезпечили перемогу Біньяміну Нетаньягу, попри відставання більш ніж на 20% від Шимона Переса.

Згодом саме Нетаньягу познайомив їх із Віктором Орбаном.

І вони зробили для нього головне — придумали "ідеального ворога".

У 2014 році колишні конкуренти — соціалісти вже не підходили на цю роль. Потрібна була нова, драматичніша історія.

І її створили: Угорщина як оточена ворогами  фортеця.

• Османи.
• Нацисти.
• Комуністи.
• А тепер — "глобальні сили".

Але будь-яка змова потребує обличчя. Цим обличчям став Джордж Сорос.

Угорець за походженням. Багатий. Ліберальний. Підтримує громадянське суспільство.

Ідеальна мішень.

Перший принцип політтехнології: ідеальний ворог — це той, хто не може відповісти.

Так Сорос став глобальним мемом — від правого згодом протрампівського Breitbart News до RT(тобто Раша Тудей).

Читайте також: В Угорщині програла Росія

І важливо: ні Фінкельштейн, ні Бірнбаум, ні сам Орбан не обов’язково є антисемітами.

Їм потрібен був результат.

У розслідуванні згадується, що батько Бірнбаума пережив Голокост, а його діда фашисти застрелили на очах у родини.

І саме він став одним із тих, хто створив міф про "злого світового генія" Сороса.

Цей міф живе й далі — і в Угорщині, і значно ширше. Його підхопили інші, зокрема й Володимир Путін.

Зеленський теж єврей і навіть зовні трохи нагадує Сороса.

Але цей міф, де уже російські технологи намагалися з нього зробити ворога для Угорщини, не спрацював.

Чому?

Бо Сорос був "своїм". Угорцем. Частиною національної історії. А до чого тут Володимир Зеленський?

Люди вірять у ті міфи, які вбудовуються в їхню картину світу. І не вірять у ті, що не мають коріння.

Портрети Петра Порошенка і Путіна у 2019 році в Україні теж не спрацювали — хоча були чесними.

Бо навіть попри війну, яка триває з 2014 року, багато хто вірив, що з Путіним можна домовитися. Що він — не ворог.

Так само і в Угорщині: Зеленський не лише не є ворогом для угорців, на відміну від Путіна для українців, — він таким не сприймається.

А от Сорос — "свій", угорський єврей, якого легко вписати у конспірологічний сюжет про "зраду зсередини".

Тому, коли ми колись доживемо до справжніх виборів в Україні, наші політики, найімовірніше, теж шукатимуть ворогів серед своїх.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.