Китай не дасть: які військові дії проти Європи може почати Росія

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ефірі 24 Каналу пояснив, що Китаю не вигідна велика війна Росії проти Європи, але це не знімає іншої небезпеки. За його словами, Москва може розглядати значно меншу силову провокацію, яка все одно стане серйозним викликом для Заходу.

Китай і ризики для Європи

Росія зараз намагається посилити співпрацю з Китаєм, бо її економіка вже не в найкращому стані. Але, по суті, Китай не дасть Москві розгорнути велику війну проти Європи, бо для Пекіна це просто невигідно. Два найбільші ринки для китайських товарів – це Сполучені Штати і Євросоюз, а чим спокійніше життя в Європі, тим більше там споживають і тим більше заробляють китайські компанії.

Товарообіг між Китаєм та Європейським Союзом за 25-й рік – майже 560 мільярдів євро. Це дуже-дуже серйозно,
– наголосив Ступак.

Тому повномасштабна війна Росії проти країн НАТО зараз виглядає малоймовірною. Але це не означає, що загроза зникає, бо Москва може піти не на великий наступ проти Європи, а на меншу силову акцію, щоб перевірити реакцію Заходу.

Нарва як можливий сценарій Росії

У Кремлі можуть обрати значно менший крок і спробувати не лобове зіткнення з Альянсом, а локальну силову акцію на прикордонній ділянці. Такий сценарій не потребує великого наступу, зате дає Москві шанс перевірити, як швидко і жорстко Захід готовий реагувати.

Маленькі якісь місії по відкусанню якихось регіонів, області, містечка, як Нарва, цей момент все одно залишається на столі,
– наголосив Ступак.

Європа вже намагається готуватися до таких ризиків, дедалі активніше працює з Україною і забирає наш досвід сучасної війни. Але Росія теж бачить, що її противник входить у цей процес повільно, а отже може шукати не велику війну, а точку, де тиск здаватиметься простішим і менш затратним.

Європа ще не готова до такої війни

У Європи великий військово-промисловий комплекс, але для війни такого типу цього поки недостатньо. Проблема не лише у виробництві, а й у ставленні до самої сучасної війни, де дешеві й масові рішення вже змінюють поле бою. Це видно навіть по тому, як частина великих оборонних компаній реагує на українські дрони-перехоплювачі.

Ми чули заяву від Арміна Паппергера, очільника Rheinmetall, де він просто пройшовся по нашому ВПК, маю на увазі дрони-перехоплювачі. Він зневажливо каже, що це домогосподарки на 3D-принтері друкують, це LEGO-іграшки,
– наголосив Ступак.

Таке сприйняття добре показує, що український досвід сучасної війни там досі не всі готові сприймати всерйоз. Він згадав і Німеччину, де армія зараз налічує майже 180 тисяч людей, але навіть розмова про те, як у найближчі роки додати ще 20 тисяч, викликає важкі суперечки. У суспільстві це проходить болісно, а план збільшити Бундесвер до 230 тисяч за дев'ять років він назвав дуже складним.

В них останні декілька місяців величезна дискусія, як найближчі декілька років збільшити армію на 20 тисяч. Для суспільства це настільки болюче, що я навіть не уявляю, як вони планують збільшити її до 230 тисяч,
– сказав він.

Через це Європа входить у нову реальність повільно і з великим внутрішнім спротивом. А в Кремлі саме таку повільність можуть сприймати як слабкість і як вікно для тиску.

Путін живе у викривленій картині світу

Додаткова небезпека, як пояснив Ступак, у тому, що в Кремлі рішення можуть ухвалювати не з реальної картини, а з того, що хоче чути одна людина. Путіну не доповідають неприємну правду, а підсовують вигідну для нього версію подій, де Захід слабкий, Європа неготова, а Росія все контролює.

До уваги! Росія не має ресурсів для великої війни проти НАТО, тому робить ставку на провокації, диверсії, інформаційні атаки і військові маневри біля кордонів. Польща вже виявляла групи, причетні до підготовки таких дій.

Таку картину, за його словами, роками підкріплює оточення, зокрема й керівник зовнішньої розвідки Сергій Наришкін, який приносить папки з абсурдними "аналітичними" матеріалами про змови Заходу, спецоперації проти Орбана чи інші вигадані загрози.

Вони не наважуються йому говорити правди. Вони говорять йому тільки те, що він хоче чути. Він переконується у своїй правоті, віддає накази, вони знову підтверджують його слова, і це все відбувається по колу,
– наголосив Ступак.

Саме так, нагадав Ступак, у Кремлі свого часу повірили і в легке вторгнення в Україну, і в історію про "два – три дні". Якщо Путіну знову доповідають, що Європа повільна, неозброєна і внутрішньо слабка, він може зробити ще один хибний висновок і знову піти на дурне рішення.

Що відомо про російські диверсії і провокації в Європі?

• У Великій Британії заявили, що зірвали таємну російську операціюпоблизу підводних кабелів і трубопроводів в Атлантиці. Британські сили разом із союзниками понад місяць відстежували російські судна і попередили Москву про серйозні наслідки у разі ударів по критичній інфраструктурі.
• Посол Росії у Великій Британії пригрозив "сюрпризом" у разі затримання танкерів так званого тіньового флоту. У Лондоні 25 березня дозволили військово-морським силам зупиняти судна з підсанкційною російською нафтою у територіальних водах країни.
• У країнах Балтії готуються до сценарію гібридної операції з боку Росії, а не до прямого вторгнення. Серед ризиків називають провокації із залученням російськомовного населення, спроби створити штучний привід для втручання і перевірку готовності НАТО до швидкої відповіді.