Спікер парламенту Словенії заговорив про референдум щодо виходу з НАТО

Однак такі заяви не означають швидкої реалізації подібних ініціатив. Про це пише RTV SLO.

Яку заяву зробив Стеванович?

Зоран Стеванович, який очолює парламент Словенії, публічно підтвердив, що його партія Resni.ca підтримує ідею проведення референдуму щодо виходу країни з НАТО. За його словами, це є частиною передвиборчих обіцянок, які політична сила планує виконати.

Політик послідовно просуває ідею так званої "суверенної політики", згідно з якою Словенія має дистанціюватися від впливу міжнародних союзів і самостійно визначати свій зовнішньополітичний курс. Він наголошує на необхідності співпраці з усіма державами, включно з великими геополітичними гравцями, але без "підпорядкування".

Любляна має знову стати головним центром прийняття рішень для Словенії, це не має бути Брюссель,
– сказав він.

Водночас Стевановича часто характеризують як євроскептика. Хоча він не виступає прямо за вихід із Європейського Союзу, політик критикує надмірний вплив Брюсселя і наполягає, що ключові рішення мають ухвалюватися виключно в Любляні.

Його також вважають політиком із проросійськими поглядами. Зокрема, він виступає проти активної участі Словенії у міжнародних конфліктах і заявляє, що країна не повинна втручатися у протистояння між Заходом і Росією. Сам Стеванович це заперечує, стверджуючи, що його позиція є "прословенською", а не проросійською.

Додатково він заявив про намір відвідати Москву, а також виступає за вихід Словенії з Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що підсилює його імідж політика, критично налаштованого до міжнародних інституцій.

Чи можливий вихід Словенії з НАТО?

Попри гучні політичні заяви, реалізація ідеї виходу Словенії з НАТО є складною і багаторівневою процедурою. Для цього необхідно не лише провести референдум, але й забезпечити підтримку парламенту, уряду та значної частини суспільства.

Крім того, Словенія є членом західних безпекових і політичних структур, і різка зміна курсу може мати серйозні економічні та безпекові наслідки. Саме тому подібні ініціативи зазвичай потребують широкого політичного консенсусу.

Варто враховувати, що політична система країни базується на коаліціях. Стеванович уже заявив, що не планує входити до уряду ні Янез Янша, ні Роберт Голоб, хоча допускає можливість ситуативної підтримки окремих рішень. Це означає, що навіть за наявності політичної волі з боку його партії, самостійно реалізувати настільки масштабні зміни вона не зможе. Щобільше, подібні заяви часто розглядають як політичну риторику, спрямовану на мобілізацію електорату.

Що відомо про створення альтернативи НАТО?

• Європейські країни дедалі активніше обговорюють можливість створення альтернативної системи безпеки на випадок ослаблення або трансформації НАТО. За даними The New York Times, частина високопосадовців у Європі сумнівається, що принцип колективної оборони, закріплений у статті 5 Альянсу, залишається достатньо дієвим.

• На цьому тлі держави Європи суттєво нарощують оборонні витрати. Це пов’язано не лише з війною в Україні, а й із тиском з боку Дональда Трампа щодо збільшення фінансування безпеки.

• Аналітики вважають, що Європа потенційно здатна створити власний оборонний союз, використовуючи наявну інфраструктуру НАТО. Однак такий перехід потребуватиме значних ресурсів – близько 1 трильйона доларів упродовж 25 років, а також приблизно 290 мільярдів доларів у короткостроковій перспективі для стримування російської агресії.

• Попри те, що США наразі не заявляють про намір відмовитися від ядерного захисту Європи, цей сценарій уже серйозно обговорюється. У зв’язку з цим Франція та Велика Британія поступово посилюють власні ядерні потенціали, щоб у майбутньому зменшити залежність від американської "ядерної парасольки".