США блокують Ормузьку протоку: Льоушкін розповів, що буде з цінами на паливо

У разі затягування конфлікту на Близькому Сході світовий ринок не зіткнеться з різким дефіцитом пального, але збалансується на значно вищому рівні цін.

Питання стабільності цін на нафту та безперебійного постачання палива знову стає критичним для глобальної економіки та України зокрема. Дмитро Льоушкін, керівник групи компаній "Прайм" і провідний експерт паливного сектору, детально розбирає ймовірні сценарії розвитку подій у разі продовження блокування ключових морських шляхів. У своїй колонці він пояснює, які альтернативні маршрути можуть стримати дефіцит сировини, як на ситуації заробляє країна-агресор та чого очікувати українським водіям на АЗС найближчими місяцями. Публікуємо аналітичний погляд автора без змін.

Заяви Трампа щодо перекриття Сполученими Штатами Ормузької протоки та потенційні наслідки цього для ринку нафти дійсно викликають занепокоєння, однак станом на зараз прямого і негайного впливу на український ринок очікувати не варто. Якщо дивитися на глобальний баланс, то регіон Перської затоки забезпечує близько 20 мільйонів барелів нафти на добу. Водночас частина цих обсягів уже зараз компенсується альтернативними маршрутами: приблизно 7 мільйонів барелів транспортується трубопроводами через Саудівську Аравію, ще близько 2-3 мільйонів — іншими маршрутами, зокрема з Об’єднаних Арабських Еміратів. Таким чином, потенційний дефіцит у разі обмеження судноплавства через протоку може становити близько 10-11 мільйонів барелів на добу.

Водночас ситуація частково врівноважується іншими факторами. Зокрема, є сигнали щодо можливого збільшення експорту нафти з Іраку, що може додати ще 3–4 мільйони барелів на добу. Крім того, очікується запуск або відновлення окремих трубопровідних маршрутів у напрямку Європи, зокрема нафтопроводу "Дружба", який Україна обіцяла поновити цього місяця, а також активніше використання російської нафти, яка вже зараз відіграє суттєву роль у балансуванні ринку. Частково додаткові обсяги надходять і з інших країн, зокрема Гаяни та Бразилії, які нарощують видобуток. У результаті світовий ринок наразі перебуває у відносно збалансованому стані, хоча й із невеликим дефіцитом, який перекривається за рахунок накопичених резервів.

Саме тому за відсутності додаткових екстраординарних подій різкого стрибка цін найближчим часом очікувати не варто. Поточні ціни на паливо, зокрема на бензин і дизель, швидше за все, залишатимуться в нинішніх межах. Вони вже певною мірою відображають існуючі ризики, і ринок на даному етапі виглядає відносно стабільним.

Суттєві зміни можливі лише у випадку ескалації — наприклад, якщо Іран завдасть ударів по нафтовій інфраструктурі в Саудівській Аравії чи ОАЕ або по ключових трубопроводах. У такому разі ситуація різко зміниться, і це матиме серйозні наслідки для світового ринку, включно зі зростанням цін. Проте станом на зараз про такі сценарії не йдеться.

Зниження цін теоретично можливе лише за умови повного розблокування протоки і відновлення повноцінного транспортування нафти. У такому випадку на ринку може виникнути профіцит, що створить передумови для зниження вартості. Однак наразі основний сценарій — це збереження балансу на поточному рівні без різких коливань.

Окремо варто враховувати роль російського фактору. Уже зараз саме за рахунок російської нафти ринок значною мірою утримується від глибокого дефіциту. Раніше частину попиту закривала іранська нафта, яка постачалася, зокрема, до Китаю та Індії, але ці обсяги скорочуються. У результаті саме російська нафта, обсяг якої може сягати до 10 мільйонів барелів на добу, стає ключовим елементом балансування. Це означає, що Росія вже зараз отримує додаткові прибутки від ситуації, що склалася, і може продовжити їх нарощувати, якщо напруженість навколо Ірану зберігатиметься.

Попри відносну стабільність, ринок залишається вразливим. Він уже зараз є дещо дефіцитним, і цей дефіцит покривається за рахунок резервів. Якщо обмеження триватимуть протягом двох місяців або довше, ці резерви почнуть вичерпуватися, і тоді дефіцит стане більш відчутним. У такій ситуації можливі два базові сценарії: або скорочення споживання, або збільшення видобутку. Проте швидко наростити видобуток складно — навіть у країнах, які мають потенціал, таких як Гаяна, це потребує часу.

Тому найбільш імовірним механізмом балансування стане саме зниження споживання через зростання цін. Це, своєю чергою, може призвести до економічного уповільнення або навіть рецесії в окремих країнах, насамперед в Азії — таких як Філіппіни, В’єтнам, а також в Австралії та Новій Зеландії. Високі ціни на паливо можуть змусити бізнес і населення скорочувати витрати, зокрема на транспорт і авіаперельоти. Таким чином, навіть у разі затягування конфлікту світовий ринок, ймовірно, не зіткнеться з різким фізичним дефіцитом пального, але збалансується на значно вищому рівні цін.

Дмитро Льоушкін, керівник групи компаній "Прайм", спеціально для Главреду