Світова війна вже почалась. Мільярдер пояснює, чому це не перебільшення

Світ уже в стані глобальної війни, але вона ще офіційно не оголошена. Більшість недооцінює масштаб того, що відбувається, зосереджуючись на окремих кризах. Але вони – лише передвісники.

Де та як може розпочатись тотальний конфлікт – пояснює американський мільярдер Реймонд Даліо. LIGA.net переповідає коротко.

Світова війна уже триває

Ми вже живемо у світовій війні, яка не закінчиться найближчим часом. Відбуваються паралельно конфлікти, у які залучені Росія, Україна, країни Європи, США, Іран. Є торгові, економічні та геополітичні суперечки, у яких бере участь більшість країн світу.

Разом вони утворюють класичну світову війну, аналогічну до минулих. Попередні теж складалися із взаємопов’язаних конфліктів, які розпочиналися без чітких дат початку чи оголошення війни.

Сторони укладають договори й альянси. Перша: Китай з Росією, а та з Іраном, КНДР і Кубою. Друга: США, Україна, країни Європи, Ізраїль, країни Перської затоки, Японія та Австралія.

Вивчаючи історію, можна побачити, що надто розтягнуті імперії, врешті, програвали. США мають 750–800 баз у 70–80 країнах і зобов'язання перед ними, що створює дорогі вразливості по світу.

Такі держави не можуть успішно воювати на двох чи більше фронтах (в Азії, Європі та на Близькому Сході). Це підриває довіру їхніх союзників щодо здатності забезпечити захист.

Економічна та військова могутність гегемона слабшає, а нова потуга набирає сил. Коли їхні можливості вирівнюються, вони починають кидати один одному виклики в економічних та військових конфліктах. Це проявляється у санкціях, торговельних обмеженнях і блокадах.

Паралельно поширюються проксі-війни. Зростає фінансовий стрес, дефіцити та борги збільшуються, особливо у держав, які вже перевантажені витратами.

Зʼявляються нові технології війни, а конфлікти дедалі частіше відбуваються одночасно на кількох театрах бойових дій. Усередині країн вимагається дедалі більша лояльність, а опір війнам придушується. З часом це призводить до виникнення прямих війн між великими державами.

Для фінансування війн значно збільшують податки, накопичують борги, друкують гроші, посилюють контроль за рухом капіталу і фінансові репресії.

Відтак одна сторона перемагає іншу та отримує контроль над новим світовим порядком, розробленим переможцем.

(Не)Третя світова. Які є паралелі з попередніми війнами

Історія навчила, що війни зазвичай не мають чітких дат початку, а економічні, фінансові та військові конфлікти виникають до того, як їх чітко оголосили війнами.

Зараз ми у перехідній стадії від етапу початку до етапу активних бойових дій, що дорівнює 1913-1914 та 1938-1939 рокам.

Класична динаміка на цьому етапі – посилення конфліктів. Деякі країни вже менше впевнені, що США зможуть їх захистити. Водночас зростає усвідомлення того, що ядерна зброя – потужна сила для оборони і наступу. Це спричиняє більше бажання отримати її, нарощувати арсенали ядерної та неядерної зброї, зокрема ракет і систем ПРО.

Це не означає, що обов’язково все перейде до світової війни. Але перед великими конфліктами нездатність розв'язати непримиренні суперечки за допомогою компромісів, зазвичай переводить одну стадію циклу до наступної, поки не буде насильницького вирішення.

Світовий порядок змінився від багатостороннього, заснованого на правилах, під проводом США і союзників, до того, де правий той, хто сильніший, без одного гегемона, який би забезпечив світовий устрій. Відтак можемо очікувати більшої кількості війн.

Світовий порядок зараз більше схожий на той, що був протягом більшої частини історії до 1945 року, ніж на період після 1945 року.

Переможець вміє терпіти найдовше

Як показала історія, провідним показником того, яка країна переможе, є не те, яка найсильніша, а те, яка може найдовше витримати найбільший біль.

У війнах немає перемоги до капітуляції. Неможливо знищити всіх ворогів. Коли Китай вступив у Корейську війну проти США, то мав мало сил, а Штати були ядерною державою. Тоді Мао нібито сказав: "Вони не зможуть убити нас усіх", маючи на увазі, що ворог не може перемогти, якщо люди продовжать воювати.

Уроки В'єтнаму, Іраку та Афганістану очевидні. Перемога є, коли переможець може вийти, а переможений більше не загрожує. Хоча США здаються наймогутнішою країною, вони також найбільш перевантажена велика держава і найслабша у спроможності витримати труднощі протягом тривалого часу.

Війна між Іраном, США та Ізраїлем – це тотальна війна, яка посилюється, і всі сторони виснажують ресурси.

Водночас є небезпека, що Росія протягом наступних п'яти років атакує країну НАТО, і війна пошириться за межі України. Ризик такого сценарію 30-40%. Ймовірність американсько-китайської війни за Тайвань – теж 30-40%, з періодом найбільшої небезпеки у 2028 році.

Північна Корея – провокаційна ядерна держава, готова воювати на боці інших проти США. Вона має ракети, здатні нести ядерні заряди і досягати материкової частини Штатів, хоча вони поки ненадійні. Очікується, що протягом найближчих п’яти років ці технології суттєво вдосконалять. Водночас КНДР зберігає тісні звʼязки з Китаєм та Росією. Ймовірність війни з Північною Кореєю протягом наступних п'яти років оцінюється у 40-50%.

Між США та Філіппінами є договір, подібний до НАТО. Тривають постійні конфронтації китайської берегової охорони в Південно-Китайському морі, до яких можуть залучити патрулі США. Не потрібно багато, щоб стався бій: атака Китаю на філіппінське судно, втручання Америки для виконання договірних зобов'язань. Ймовірність цього конфлікту протягом наступних п'яти років – 30%.

Розглядаючи ці потенційні конфлікти, ймовірність, що хоча б один із них станеться протягом п'яти років – понад 50%.

Переддень тотальної війни. Підсумки

Існує мережа взаємопов’язаних конфліктів в Україні, Ірані та інших регіонах. До цього додаються економічні та геополітичні суперечки. Як і в минулому, вони ескалують, формуються глобальні блоки.

У світі є зараз два основні табори:

Блок Китаю: Китай, Росія, Іран, Північна Корея;

Блок США: США, Європа, Україна, Японія, Австралія, союзники у Перській затоці.

Автор наводить історичні паралелі та теорію "великого циклу": ослаблення гегемона – ріст країни-суперника – збільшення економічних суперечок – формування союзів – проксі-війни – мілітаризація країн – паралельні конфлікти з багатьма учасниками – прямі війни між великими країнами.

Даліо вважає, що світ зараз близький до останнього фази. Ключовий фактор перемоги у такій війні – витривалість. Перемагає не найсильніший, а той, хто довше витримає втрати. Демократії, як от США і Європа, слабші, бо мають обмежену підтримку населення щодо довгих воєн. Тоталітарні країни у населення не запитують.

Ключові гарячі точки, де є ризик перерости у світову війну протягом п’яти років:

• США-Іран – уже є активна ескалація;
• Україна-Росія – ризик розширення на країни НАТО 30–40%;
• США–Китай (за Тайвань) – ризик 30–40%;
• Атака Північної Кореї – ризик 40–50%;

Загальна ймовірність великої війни протягом п’яти років – понад 50%.

Ключова думка, що ми живемо в переломний момент, де старий світовий порядок руйнується, а новий ще не сформований. Цей перехід майже завжди супроводжують масштабні війни.