ТЦК в Україні більше не буде: як зміниться мобілізація та що готують натомість

В Україні готується реформа ТЦК та СП, яка передбачає зміну структури, функцій і навіть назви установ для підвищення ефективності мобілізації.

Про що йдеться у матеріалі:

Реформа системи мобілізації в Україні, яка активно обговорюється у 2026 році, може стати однією з найглибших трансформацій військового управління за час повномасштабної війни. Після років критики на адресу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) — через бюрократію, конфлікти з громадянами та нерівномірність роботи — влада готує нову модель, що має змінити сам принцип взаємодії держави з військовозобов’язаними.

Ключовою ідеєю реформи є розділення функцій ТЦК: соціальну складову планують відокремити від безпосереднього призову, а структури, відповідальні за мобілізацію, переформатувати в так звані "Офіси призову" або "Офіси комплектування".

Главред зібрав головне, що варто знати про реформування ТЦК та СП в Україні і про те, який новий орган буде відповідальний за проведення мобілізації.

Який орган має замінити ТЦК та СП

Міністерство оборони розглядає можливість розподілу функцій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це розповів у коментарі LIGA.net народний депутат і секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За його словами, планується розмежувати окремі напрями роботи ТЦК, зокрема соціальні питання та процес призову, а після цього розмістити відповідні підрозділи в різних приміщеннях. Тих, хто займатиметься мобілізацією військовозобов’язаних, можуть перейменувати на "Офіс призову" або "Офіс комплектування".

"Буде слово офіс. Як є в слові "Офіс президента", "Офіс генерального прокурора", так і тут буде офіс. Чи це щось змінить? Ну, це вже питання до людей. Хай самі подумають, чи щось це змінить. Тут питання ж саме головне", — сказав він.

Костенко також згадав про зустріч міністра оборони Михайла Федорова з профільним парламентським комітетом, де обговорювали реформу мобілізації.

Він зазначив, що наразі депутатам представили лише презентації майбутніх змін, тоді як їх практична реалізація ще не розпочалася. За його словами, обговорення відбувалося у закритому форматі, а сам він був відсутній через відрядження, однак дізнався від колег, що міністр озвучив власне бачення, яке поки оформлене у вигляді презентацій.

"Але ще в комітеті доповіді по їхній реалізації не було. Тому ми самі комітетом очікуємо, коли щось почне рухатись. Презентації ми побачили, добре. З чимось згодні, з чимось не згодні. Це питання будемо по ходу докручувати. Але чекаємо реалізації", — зазначив нардеп.

Чи буде поліція займатись мобілізацією

Серед інших варіантів реформування, за словами нардепа Костенка, розглядається ідея передати функції мобілізації чоловіків Національній поліції. Водночас, він зазначив, що правоохоронці не підтримують таку ініціативу.

Костенко наголосив, що просте перекладання обов’язків із ТЦК на поліцію не можна вважати повноцінною реформою.

"Якщо ми хочемо розв'язати проблему комплексно, тоді потрібно шукати інші методи для того, щоб люди довіряли всім, хто проводить мобілізацію, і розуміли, що потрібно йти захищати країну і що країна їх в цей момент підтримує", – резюмував він.

Як зміниться мобілізація в Україні – які зміни пропонують в Міноборони

Він також зазначав, що Міністерство оборони наразі не пропонує масштабної реформи мобілізації, а зосереджується радше на покращенні її сприйняття в суспільстві. Про це заявив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі Radio NV.

"Лежить у мене на столі [документ, - ред.] — це те, що зараз напрацьовується, і те, що пропонують. Я бачу, заяви деякі були зроблені, що найближчим часом вирішиться питання, будуть намагатися вирішити ці питання. Але подивимося. Дуже складні питання для того, щоб так взяти і вирішити. Перекласти на когось іншого [цей шмат роботи, - ред.] — це легко зробити, але чи цим ми вирішимо питання? Я в цьому сумніваюсь", — сказав нардеп.

Він нагадав, що президент Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підвищити ефективність роботи ТЦК, підкресливши, що це не можна назвати повноцінною реформою, оскільки вона передбачає глибші системні зміни.

За словами Костенка, запропоновані ініціативи спрямовані передусім на зміну підходів і покращення сприйняття процесів мобілізації, а не на кардинальне оновлення системи. Серед ідей, зокрема, розглядається передача частини функцій ТЦК Національній поліції. Водночас він уточнив, що не займає однозначної позиції щодо цих змін, а також зазначив, що деякі з них викликають заперечення з боку Генерального штабу, який веде дискусію з Міноборони.

Костенко додав, що не вражений запропонованими підходами та наголосив, що його головне завдання як представника комітету — контролювати, щоб спроби зменшити суспільну напругу не призвели до втрати навіть тих напрацювань, які вже існують.

"Я підтримую намагання щось зробити, щось покращити, але головне, щоб на виході це були питання, які дійсно щось покращують. Які не знімають [відповідальності, - ред.], не перекладають з хворої голови на здорову, а, дійсно, покращують [ситуацію з мобілізацією, - ред]. … Треба результат бійцю на полі бою і цивільним людям, які знаходяться тут в тилу. Оце є критерії ефективності, а не якісь симпатії або тим більше виборчі прихильності, електоральні", — наголошує він.

Чого чекати від нового органу, який буде займатись мобілізацією замість ТЦК та СП

Згодом керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у сфері мобілізації та роботи ТЦК. Він зазначив, що в умовах війни кардинально вирішити ці питання неможливо. За його словами, армія потребує людських ресурсів, адже війна триває вже багато років, зокрема понад чотири роки повномасштабного вторгнення, тоді як значна частина суспільства не проявляє готовності долучатися до бойових дій.

"А мінімальний план існує: мінімальна кількість людей, які мають зайти для того, щоб підтримувати фронт. Між цими двома реальностями містка не існує. Абсолютно. Тому якщо люди не йдуть — їх доведеться мобілізувати", — зазначив глава Офісу президента.

Буданов також підкреслив, що зміна назв чи формату роботи ТЦК не дасть реального результату, оскільки суть процесу залишиться незмінною. Він наголосив, що без вирішення питання комплектування війська існує загроза для фронту.

Коли представлять реформу ТЦК та СП

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що робота над реформою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки триває, а після завершення напрацювань її представлять народним депутатам. Про це вона заявила 10 квітня під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає Суспільне.

За її словами, реформою займається Міністерство оборони під керівництвом Михайла Федорова.

"Реформа ТЦК дійсно оголошена, над нею працює Міністерство оборони, профільний міністр. Ми ще поки її не готові комунікувати назовні, ми її всередині обговорюємо", - вказала вона.

Вона також зазначила, що після підготовки остаточного варіанту відбудуться консультації з парламентарями.

Заступник міністра оборони Євген Мойсюк в коментарі Укрінформу додав, що від початку роботи на посаді Федоров визначив реформування ТЦК одним із ключових пріоритетів, і відомство поступово реалізує відповідні зміни. Він підкреслив, що ця реформа є складною та багаторівневою, тому потребує системного підходу, а не швидких рішень.

За його словами, вже сформовано цілісний план трансформації, який базується на аналізі великої кількості відгуків і консультацій із військовими, експертами та профільними установами.

"Кожне рішення проходить "краш-тест" на ефективність. Тому зараз рухаємося за графіком. Незабаром почнемо публічно презентувати конкретні кроки. Це буде логічно, прозоро та технологічно. На основі комплексного аудиту ми запропонуємо рішення, які дозволять позбутися застарілих проблем і водночас посилити армію", - запевнив заступник міністра.

Він додав, що головною метою є створення ефективної системи, що сприятиме зміцненню обороноздатності та перемозі.

Як реформа ТЦК та СП вплине на хід мобілізації

Реформування територіальних центрів комплектування не зможе суттєво вплинути на ситуацію з мобілізацією чи зменшити кількість випадків самовільного залишення військових частин. Таку думку висловив народний депутат від фракції "Голос", член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін в інтерв’ю NV.

"Реформа ТЦК проблему мобілізації не знімає", — сказав він.

Він пояснив, що порушення прав громадян з боку ТЦК часто зумовлені необхідністю швидко поповнювати підрозділи, які зазнають втрат на фронті, тоді як значна частина населення не виконує вимоги законодавства — ігнорує повістки, не оновлює свої дані або намагається виїхати за кордон.

Як приклад депутат навів ідею запровадження електронних повісток, зазначивши, що це не змінить загальної ситуації.

"Припустимо, ми повністю прибрали контакт представників ТЦК і просто розсилаємо електронні повістки… Як ви думаєте, якщо ТЦК не буде ходити по вулицях, а все спілкування… буде електронними повістками, наприклад, збільшиться кількість людей, які будуть приходити в ТЦК по цих електронних повістках? Ні", — зазначив нардеп.

На його думку, основні проблеми виникають уже після мобілізації, оскільки багато призваних залишають навчальні центри або не доходять до військових частин.

Він також наголосив, що навіть покращення дотримання прав громадян матиме позитивний ефект з точки зору демократичних стандартів, але не вплине на укомплектування армії.

Підсумовуючи, Рахманін зазначив, що питання мобілізації є комплексним і потребує системного підходу із залученням спеціалістів різних сфер — зокрема юристів, демографів, психологів і фахівців із комунікацій.

Вам також може бути цікаво: