/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F4157631e0d42ce4704896e1679bb0a62.png)
У Нацкомісії пояснили, чому фемінітиви викликають спротив
Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв'ю Укрінформу.
"Потрібно розібратися, навіщо потрібні фемінітиви. Якщо є жінки у професіях, то мають бути й слова, які їх позначають. Це не нове явище, а давня традиція української мови. На відміну від російської, де такі форми іноді можуть мати зневажливе звучання, в українській мові фемінітиви є нормою. Водночас сьогодні ми бачимо дуже різне ставлення до їх використання: від беззаперечного схвалення до різкого заперечення", - сказала Чернобров.
Вона підкреслила, що спротив викликають не самі фемінітиви, а або недолугі форми, або страх їх насадження.
За її словами, після затвердження правопису багато хто почав хвилюватися, що їх змушуватимуть вживати фемінітиви, але їх невживання не є помилкою.
"Правопис лише констатує, що такі форми мають певну традицію в українській мові, що існують словотворчі засоби, які здатні утворювати іменники-назви осіб жіночої статі відповідно до виконуваної ролі, а от доречність їхнього застосування – це питання стилістики", - зазначила Чернобров.
Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмовизатвердила Український правопис як стандарт державної мови.
Фото Укрінформу можна купити тут.