/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fb3823a9d744e541457233f74d5b0acee.jpg)
Дацюк: Політичний процес в Україні настільки пішов у тінь, що його неможливо відстежити
Українська державна система зазнала фундаментальної і вкрай небезпечної трансформації: реальний політичний процес повністю зник із поля зору суспільства, перетворившись на абсолютно закритий механізм ухвалення рішень. Цей тотальний брак прозорості та підзвітності влади маскується монополізованим інформаційним простором, який замість об'єктивного інформування займається емоційним виснаженням громадян.
Про це повідомив філософ Сергій Дацюк в ефірі політолога Юрія Романенка.
Аналізуючи стан державного управління під час війни, мислитель наголосив, що найбільшою загрозою для демократичного устрою стала повна втрата суспільного контролю над діями керівництва країни. За його словами, навіть у довоєнні часи, коли експерти критикували телевізійні політичні майданчики за популізм, вони все ж виконували базову функцію комунікації влади та народу. Сьогодні ж цієї ланки не існує взагалі.
"Непублічні закриті політики, зникнення підзвітності. Рішення ухвалюються поза публічним контролем, навіть поза тими ток-шоу, які нам колись так не подобалися. Політичний процес пішов у тінь. Він настільки щільно пішов у тінь, що навіть тінь усередині тіні ми не можемо ніяк відстежити", - підкреслив Сергій Дацюк.
Як яскравий приклад цієї абсолютної невидимості державного апарату філософ навів ситуацію з роботою вищого законодавчого органу - Верховної Ради. Суспільство не розуміє, чим реально займаються депутати, і змушене просто покладатися на заяви чиновників.
"Зараз нам кажуть: два тижні тому парламент був непрацездатний, а тепер він працездатний. Скажіть мені, вірити в це чи ні? Я їх як не бачив, так і не бачу. Тобто мені треба повірити в це на слово чи як?", - ставить риторичне запитання експерт.
Поки справжня політика ховається за щільно зачиненими дверима, публічний простір заповнюється штучним контентом єдиного телемарафону. За словами мислителя, знищення альтернативних джерел інформації не посилило стійкість держави, а лише створило ілюзію тотального схвалення для самої влади.
"Пропагандисти і телемарафон - це монополізація дискурсу, який більше не виконує функції пропаганди. Зникає медіаплюралізм, а влада отримує абсолютно некритичне інформаційне середовище", - пояснив логіку системи Дацюк.
Замість того, щоб пояснювати українцям логіку своїх непублічних рішень, стратегію війни чи плани економічного виживання, державні медіа обрали шлях відвертого емоційного тиску. Фахова експертна дискусія підміняється грою на базових почуттях страху, болю та жалю.
"Складні питання штучно редукуються до мобілізаційних наративів і до дискурсу, мета якого - щоб усі поплакали і перейнялися", - констатував філософ.
Він переконаний, що нескінченна трансляція людського горя без надання чітких відповідей на складні політичні питання лише руйнує психіку нації. Ця тактика відвертає увагу суспільства від того факту, що країною керують без участі самих громадян.
"Нам постійно показують: дивіться, як розбомбили, дивіться, як люди реагують, як вони все втрачають, як мама плаче, як син плаче. Навіщо ви все це показуєте, поясніть?", - обурився Сергій Дацюк, підсумовуючи розмову про підміну реальної політики медійними маніпуляціями.