/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ff8fc3c3e9066282af30d03ee04513c87.jpg)
Не просто дитяча пісенька: відома з дитинства "Подоляночка" містить неочікуваний глибинний зміст
Однією з таких гаївок є усім відома "Подоляночка". Її наприкінці XIX століття знайшла на Волині Леся Українка, яка майже усе своє життя збирала та записувала фольклор, повідомляє BBC.
Що приховує "Подоляночка"?
Дослідники традиційно пов'язують цю гаївку з міфічними весняними обрядами, що символізують воскресіння природи. Однак у пісні є й інший глибинний зміст: дорослішання дівчаток, початок їхнього дівування, яке через якийсь час має закінчитися шлюбом.
В Україні здавна існувала традиція дівочої та парубочої громад. Вони готували свята та проводили обряди, зокрема, на Великдень. Склад таких громад з року в рік змінювався. Також існували тут свої вибори, старости, умови вступу та правила поведінки. Восени старші члени громад одружувалися, переходили у статус дорослих, а навесні набирали нових членів з дітвори, що увійшла у старший підлітковий вік.
Перші переможці вже отримали свої призи від "Руни"! А ви ще не долучились? У матеріалах рубрики Смачно 24 знаходьте 5 клікабельних баночок соусу та беріть участь у розіграші призів від бренду. А 6 травня можна забрати головний приз – мультипіч Tefal.
Хоровод "Подоляночка" є піснею-ініціацією під час вступу до дівочої громади. Тобто обрядом переходу, що символізує зміну соціального статусу та вікової категорії.
Дівчатка мали вчити пісні, хороводи, танці, готувати обрядові речі, бо громадам потрібна була свіжа кров, нові члени. Тож старші дівчата відкривали своє коло для менших – тих, які починали дівувати свій перший рік.
Українська народна пісня "Подоляночка": слухайте онлайн
Як "піддівочка" в Україні ставала дівчиною?
Дівування – це час, який дівчина проводила у пошуках своєї пари та готувала придане. А завершувався цей період одруженням. Саме у цей час дівчинка починала носити вінок як символ, що вона стоїть на межі, в очікуванні нового статусу – заміжньої жінки. Вінок мав дуже важливу магічну функцію: він позначає межу між світами, живими та мертвими, початком і кінцем. Саме тому після одруження вінок дівчата вже не одягали.
Взимку діти рідко виходили з хати – не на всіх вистачало одягу та взуття, а для дівчаток завжди було багато хатньої роботи. Тож восени в хату могла зайти "піддівочка", як казали в народі, а вийти з хати навесні вже дівочка. І вона з нетерпінням чекала на можливість стати до хороводу зі старшими дівчатами.
Цікаво, що хлопців у хоровод не пускали, оскільки там творилася своя, дівоча магія. Натомість хлопці більше бешкетували: вигадували свої приспіви та перекрикували дівчат, розповідаючи, які у Подоляночки "криві ніжки" та "булькаті очі". Але коло не чіпали, як це відбувається в інших молодіжних ігрових обрядах.
Який секрет містить у собі текст гаївки?
Упродовж всього свого існування текст "Подоляночки" залежно від регіону змінювався. Але завдяки певним символам ми можемо зрозуміти глибинний зміст цього обряду – готувати дівчинку-дитину до переходу у статус дівчини-нареченої.
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала..
Ім'я Подоляночка свідчить, що вона з "подолу", тобто з низу землі. Будь-яка ініціація в українському фольклорі – це похід у потойбічний світ і повернення з нього. Такі переходи часто зустрічаються у казках різних народів, і в українських також: казкові героїні опиняються у якомусь чарівному світі, а потім повертаються з нього з багатим приданим та виходять заміж. Тож Подоляночка теж вирушила у магічний світ, де на неї чекає переродження.
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Це, мабуть, найзагадковіші рядки у пісні. Вода у багатьох культурах, і в українській зокрема, є межею між світом живих і мертвих. І саме через воду герої часто потрапляють у потойбічний світ чи стрибнувши в колодязь, чи перейшовши річку. Тож ці рядки набувають глибокого сенсу. Зануритися у воду – це піти у світ мертвих, а виринути з неї означає повернутися у світ живих.
Подібний ритуал використовують християни під час хрещення. Серед української побутової магії також відоме дійство, коли через умивання святою водою знімалися вроки у малих дітей. Ритуальні омивання тіла або занурення у воду є також в інших релігіях.
Глибинний зміст "Подоляночки" – перехід дівчини дитини у статус дівчини-нареченої / Фото пресслужби ЛМР
Але чому українська Подоляночка "сім літ не вмивалася, бо води не мала"? Річ у тім, що у 6 – 7 років дівчинка починала активно допомагати по господарству та її починали навчати вишивати, шити, прясти. Десь у цей вік проводилась посвята у вишивальниці, коли дівчинці урочисто кололи руку голкою, щоб вправна була. Відомі обряди закосичення, коли дарували перші кісники – стрічки та інші прикраси для волосся. Тобто до семи років дівчинка була ще малим дитям, а з певного віку ставала помічницею по господарству та мала інший соціальний статус.
А далі дівчина починає готуватися до подальшого материнства. А разом приходять нові права та обов'язки. Саме у цей час вона дбає про придане: сама виготовляє тканину на сорочки, рушники (до слова, вона мала заготувати сорочок на все подальше життя, а ще полотна для одягу чоловікові та дітям), ходить на заробітки, щоб купити посуд чи інше господарське начиння. Ну і, звісно, починає ходити гуляти на вулицю чи вечорниці.
Тож другий семилітній цикл завершено, і Подоляночка повертається у світ живих.
Устань-устань, Подоляночко,
Умий личко, як ту скляночку.
Біжи до Дунаю...
Тут мається на увазі, що дівчина має перейти воду та приєднатися до гурту. Тобто стати "однією з нас – тих, хто пройшов цей шлях раніше".
Як цьогоріч у Львові водили гаївки: дивіться відео 24 Каналу
Чому Подоляночка має бігти до Дунаю?
Дунай в українській міфології – це річка, що розділяє потойбічний і світ явний. Крім того, вона ділить дівчат і хлопців. Це не просто географічна річка, а символ будь-якої великої ріки, моря або великої повені. Дівчата символічно перебувають у потойбічному світі, де чекають, доки їх звільнить суджений.
Тому на березі Дунаю чекають на свій час наречені. Кожна з них має перейти річку. У весільних піснях дівчина пливе Дунаєм та починає тонути. І батько її не може врятувати, і матір не може. Лише милий подає руку та рятує її з води.
Отож, нашу Подоляночку посилають до Дунаю не просто так, адже саме там є дівчата, які готуються до заміжжя. Але її застерігають:
Бери молоденьку,
Бери ту, що скраю.
Тобто ставай у чергу і чекай, доки річку Дунай перейдуть старші.
Ось такий глибокий сакральний зміст донесла крізь віки проста дитяча пісенька. Сьогодні можна лише здогадуватися, який вигляд мав первісний ритуал, що породив такий глибокий зміст і зберіг велетенський пласт української культури та вірувань. Але точно знаємо, що цей обряд робив одну важливу справу: допомагав юній дівчині долати виклики переходу до дорослого життя.
Язичницькі таємниці "Подоляночки": дивіться відео
Як довго та навіщо віряни вітаються словами "Христос воскрес" та що означає ця фраза?
За словами священника храму святих Кирила і Методія у Львові отеця Михайла Квасюка, у християнстві немає випадкових слів, і привітання "Христос воскрес" є прямим свідченням живої віри. Вперше цю радісну звістку людство почуло від ангела біля порожнього гробу Ісуса. А вже згодом її підхопили апостоли, які на власні очі побачили диво воскресіння.
Для кожного християнина ці слова є визнанням того, що земне життя не завершується смертю, а переходить у вічність. Саме тому ця фраза є фундаментом усієї релігії.
Традиція вітатися саме так триває рівно сорок днів після Великодня. Цей проміжок часу обраний тому, що після свого воскресіння Ісус перебував на землі серед людей і своїх учнів ще сорок діб.
Більше про значення слів "Христос Воскрес"читайте в матеріалі 24 Каналу.