Несподіваний поворот: як Європа готує НАТО до життя без США

Наприкінці 2023 року занепокоєння щодо надійності США почало зростати, коли тодішній президент Трамп пригрозив анексувати Гренландію у Данії, країни-члена НАТО. Ці події підкреслили вразливість Європи та викликали перші думки про можливий світ без американського щита, яким Альянс користувався десятиліттями.

Згодом, на тлі відмови Європи підтримати військові дії США проти Ірану на Близькому Сході, напруга зросла. Американський президент назвав європейських союзників «боягузами» та охарактеризував НАТО як «паперового тигра», висловивши намір вивести Сполучені Штати з Альянсу. Це був не просто політичний демарш, а прямий виклик, який змусив європейських лідерів замислитися над майбутнім.

Ключовим моментом став розворот у позиції Німеччини, яка раніше чинила опір ініціативам Франції щодо європейського суверенітету в обороні, покладаючись на США як на основного гаранта безпеки. Проте канцлер Фрідріх Мерц, стурбований тим, що Трамп може залишити Україну без підтримки та плутає жертву з агресором, почав переглядати свою позицію. Це дозволило досягти ширшої згоди серед інших країн, включно з Великою Британією, Францією, Польщею та Канадою, щодо необхідності резервного плану для «європейського НАТО».

Наразі Європа активно вирішує практичні військові питання, обговорюючи, хто керуватиме протиповітряною обороною, логістичними мережами та навчаннями, якщо американські офіцери залишать свої посади. Також ініціатори плану прагнуть прискорити виробництво життєво важливого обладнання в Європі, зокрема протичовнові системи, космічні та розвідувальні можливості, а також гіперзвукову зброю.

Відновлення військової повинності в європейських країнах також розглядається як критичний аспект успіху плану. Це дозволить зміцнити національну єдність та обороноздатність, які були втрачені після закінчення Холодної війни. Європейці також беруть на себе більше командних посад у НАТО, а великі навчання вже проводяться європейськими силами, особливо в регіонах, що межують з Росією.

Хоча перед Європою стоїть величезний виклик, адже вся структура НАТО побудована навколо лідерства США, вжиті заходи свідчать про фундаментальний зсув у мисленні. Президент Фінляндії Александр Стубб, один із лідерів, залучених до цих планів, заявив, що перекладання тягаря зі Сполучених Штатів на Європу триває і буде продовжуватися, як частина стратегії оборони та національної безпеки США.

Європейські чиновники прагнуть зберегти стримування Росії, оперативну безперервність та ядерну довіру, навіть якщо Вашингтон виведе війська з Європи. Для цього необхідно вирішити найскладнішу прогалину — ядерне стримування, адже тільки США забезпечують загальноконтинентальну ядерну парасольку. Тому Франція та Велика Британія розширюють свою ядерну та стратегічну розвідувальну роль. Німецький лідер не хотів публічно ставити під сумнів Альянс, але дійшов висновку, що європейцям необхідно взяти на себе більшу роль в обороні.

Загрози Дональда Трампа вийти з НАТО викликали критику з боку президента Чехії Петра Павела, який зазначив, що такі висловлювання завдають Альянсу більше шкоди, ніж дії Росії за багато років. У грудні 2023 року американські законодавці схвалили закон, що забороняє президентам виходити з НАТО без узгодження Сенату або Конгресу. Однак державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що після завершення конфлікту в Ірані питання членства США в НАТО буде переглянуто.

«Найважливіше – зрозуміти, що це відбувається, а також зробити це дуже керованим та контрольованим способом, замість того, щоб США просто швидко виводили війська», – сказав президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю The Wall Street Journal, пояснюючи кроки Європи щодо зміцнення власної оборони.

«Основний посил нашим американським друзям полягає в тому, що після всіх цих десятиліть Європі час узяти на себе більше відповідальності за свою власну безпеку та оборону», — додав Стубб, який підтримує тісні стосунки з Трампом.

Поки трансатлантичний союз переживає небувалі виклики, Європа крок за кроком переосмислює свою роль у світовій безпеці. Це не просто пошук альтернативи, а шлях до більшої самостійності та відповідальності, який може змінити геополітичний ландшафт на десятиліття вперед.