Трамп против Мелони: как президент США создал конфликт с главным союзником в ЕС

"Я шокований її поведінкою.

Я думав, що вона має мужність; я помилявся", – таку заяву президент США Дональд Трамп зробив про прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.

Про політика, що серед усіх європейських лідерів вважається однією з найближчих до нинішнього керівництва США.

Причина такого обурення Трампа – критика його слів щодо Папи Римського Лева XIV від очільниці італійського уряду.

Нечемні (і це дуже м'яко сказано) слова Трампа про лідера католицького світу суттєво загострили відносини з низкою політиків-католиків, навіть із тими, хто вважався союзниками президента США.

Проте найбільшою сенсацією стала реакція Мелоні.

Прем’єр-міністерка Італії та давня соратниця Трампа вперше відкрито розкритикувала президента США з часу його переобрання у 2024 році.

Трамп проти Папи.

Папа Римський, який критикує війну, що ведуть Сполучені Штати – таку ситуацію можна назвати цілком звичною у відносинах між Святійшим Престолом та Вашингтоном.

Проте жоден із президентів США не реагував на цю критику так, як Дональд Трамп відреагував на заклики до миру на Близькому Сході від Папи Римського Лева XIV.

Тут варто уточнити:.

в Білому домі вже давно незадоволені першим в історії американським Папою.

А його заклики до завершення війни з Іраном вивели цю приховану напругу на поверхню.

Конфлікт спалахнув на тлі заяв понтифіка: духовний лідер 1,4 мільярда католиків нещодавно розкритикував риторику Трампа щодо Ірану та засудив насильство, пов’язане з війнами на Близькому Сході.

У відповідь Трамп виступив із жорсткою критикою, заявивши, що йому "не подобається Папа, який готовий сказати, що це ок – дозволити Ірану володіти ядерною зброєю".

Крім того, він приписав собі вплив на обрання понтифіка, зазначивши, що той "не був би обраний у Ватикані, якби Трамп не був президентом".

Реакція Папи Римського була стриманою, але принциповою.

"Я не боюся адміністрації Трампа і не боюся голосно проголошувати послання Євангелія, бо саме для цього, як я вірю, я тут", – заявив Лев XIV.

Висловлювання американського президента викликали незвично одностайну та різку реакцію церковних лідерів у США.

Впливові представники католицької церкви виступили на захист понтифіка, наголошуючи, що Папа не є політичним опонентом, а є духовним авторитетом, покликаним говорити від імені віри та моральних принципів.

Деякі з них прямо закликали Трампа публічно перепросити, назвавши його слова неприйнятними та неповажними.

Окреме обурення спричинив допис Трампа із зображенням, на якому він постав у подобі Ісуса Христа.

Фото, ймовірно, створене за допомогою штучного інтелекту, швидко зникло з його акаунта після хвилі критики, однак встигло викликати широку дискусію про межі прийнятного у публічному просторі та повагу до релігійних символів.

Сам Трамп згодом спробував применшити значення інциденту.

Перебуваючи в Білому домі та отримуючи доставку від Mc.

Donald's, він заявив, що сприймав це зображення як "себе в ролі лікаря".

Водночас від своїх слів щодо понтифіка президент не відмовився.

"Немає за що перепрошувати.

Він помиляється", – наголосив Трамп.

Союзники між двох вогнів.

Гучний конфлікт президента США з главою католицького світу не змусив відреагувати політиків-католиків із найближчого оточення Трампа.

Насамперед йдеться про віцепрезидента Джей Ді Венса та держсекретаря Марко Рубіо.

Натомість цей конфлікт поставив у вкрай незручне становище тих політиків, які вважаються союзниками Трампа.

Особливо – з католицьких країн.

Адже європейські праві, близькі до Трампа, зазвичай підкреслюють свою релігійність і спираються на релігійний електорат.

А тому вони фактично опинилися між двох вогнів.

Промовчати – означає "втратити обличчя" серед релігійних виборців.

Натомість вступити у суперечку із президентом США – втратити його підтримку.

Зокрема, цей скандал став дуже непростим випробуванням для польських правих.

І якщо лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський все ж обережно покритикував Трампа, то президент Кароль Навроцький наразі зберігає мовчання.

Тим важливим був голос лідерки ще однієї католицької країни, а саме Італії.

Заяви Трампа змусили італійських правих політиків захищати Святого Отця, враховуючи, що їхні виборці поєднують націоналістичний консерватизм і сильну прихильність до католицької традиції.

Зокрема, "нерозумним вчинком" назвав риторику президента США віцепрем’єр та лідер ультраправої "Ліги" Маттео Сальвіні (до речі, давній прихильник Трампа).

Проте заяви окремих політиків – це одне, адже з високою ймовірністю Дональд Трамп навіть не дізнається про них.

Інша справа – позиція лідерів країн, адже це може мати безпосередній вплив на відносини зі Сполученими Штатами.

Тим важливішою була заява Джорджі Мелоні.

"Я вважаю зауваження президента Трампа щодо Святого Отця неприйнятними.

Папа є главою Католицької церкви, і цілком правильно та доречно, що він закликає до миру та засуджує всі форми війни", – заявила вона.

І якими б обережними не здавалися її слова, вони викликали справжню лють у Білому домі.

Дональд Трамп заявив, що "шокований поведінкою" італійської прем’єрки, та перейшов до прямих звинувачень.

"Це вона (Мелоні.

– Ред.) є неприйнятною, бо їй байдуже, чи має Іран ядерну зброю, і він розніс би Італію за дві хвилини, якби мав можливість", – сказав Трамп.

Хто підтримав Мелоні, а хто ні.

Після вкрай різкої та персоналізованої атаки президента США на Мелоні в італійському політикумі спалахнула хвиля реакцій.

Примітно, що частина опозиції стала на захист глави уряду, попри глибокі внутрішні розбіжності.

Лідерка головної опозиційної сили – Демократичної партії – Еллі Шляйн виступила в парламенті із жорсткою заявою на адресу Трампа, наголосивши на суверенітеті Італії.

"Італія – вільна і суверенна країна, і наша конституція чітка: Італія відкидає війну.

Жоден іноземний лідер не може дозволити собі ображати чи погрожувати нашій країні та уряду.

Ми вимагаємо одностайного засудження", – заявила вона.

Водночас інші опозиційні політики використали ситуацію для критики самої Мелоні.

Колишній прем’єр і лідер партії Italia Viva Маттео Ренці заявив, що інцидент свідчить про послаблення її позицій навіть серед союзників.

"Це говорить Дональд Трамп, який був її союзником – уявіть, що про неї кажуть інші", – зазначив він, прогнозуючи політичні труднощі для уряду напередодні майбутніх виборів.

Лідер "Руху 5 зірок" Джузеппе Конте також назвав конфлікт передбачуваним, вказавши на суперечливість зовнішньої політики уряду.

"Двозначність рано чи пізно призводить до наслідків", – підкреслив він.

Водночас представники влади та інституцій зайняли більш стриману позицію, намагаючись зберегти баланс у відносинах зі США.

Президент Сенату Іньяціо Ла Русса наголосив, що Італія залишається союзником Вашингтона, однак має право відкрито висловлювати незгоду.

"Було необхідно дистанціюватися від прямої атаки на Папу.

Якби цього не зробили, це означало б невиконання обов’язків", – зазначив він.

Міністр закордонних справ Антоніо Таяні також став на захист прем’єрки, підкресливши важливість взаємної поваги у трансатлантичних відносинах.

"Ми залишаємося відданими єдності Заходу і союзниками США, але ця єдність будується на повазі та чесності.

Мелоні – смілива людина і завжди говорить те, що думає", – заявив він.

* * * * *.

Нинішній рік обіцяє стати важливим етапом в італійському політичному календарі, адже вже наступного року мають відбутися парламентські вибори.

В такій ситуації відкритий конфлікт зі Сполученими Штатами може додатково послабити чинний уряд.

Така ситуація може відкрити нове політичне "вікно можливостей" для опозиційних сил.

У середньостроковій перспективі це здатне стимулювати процеси консолідації лівоцентристського табору, який прагнутиме скористатися ослабленням позицій керівної більшості.

Наразі схоже, що Джорджа Мелоні не хоче продовження конфлікту і прагне скоріше мінімізувати його негативні наслідки.

Проте ніхто не знає, коли Дональд Трамп вирішить зупинитися, особливо в ситуації, коли проти нього виступили ті, кого він вважав своїми однодумцями.

Тобто – людьми, які мали в усьому підтримувати свого лідера.

Проте Джорджа Мелоні виявилась не такою.

Автор: Уляна Кричковська,.

журналістка "Європейської правди".