"Марафон" терору: навіщо РФ розтягує удари по Україні на добу

Росія в ніч на 16 квітня здійснила одну з найтриваліших атак по Україні за останній час, поєднавши удари балістичними ракетами та хвилями дронів-камікадзе. Обстріл розтягнувся на кілька фаз — вибухи лунали не лише вночі, а й після світанку, коли по вже уражених районах били повторно.

Фактично ця атака стала продовженням масованих ударів 15 квітня, які тривали протягом дня та вечора. Тоді Росія вже застосувала сотні дронів і ракети, а ввечері запустила нові хвилі безпілотників. Таким чином повітряний удар безперервно перейшов у нічну фазу, що значно ускладнило роботу ППО.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська застосували одразу кілька типів озброєння: балістичні ракети "Іскандер-М" та С-400, крилаті Х-101 і "Іскандер-К", а також масований рій безпілотників різних моделей. Загалом було зафіксовано запуск 19 балістичних ракет, 25 крилатих ракет і 659 дронів.

Ключовою особливістю атаки стала її тривалість і хвильовий характер. Після першої масованої хвилі ударів по Україні ворог запустив наступну, що змушувало сили протиповітряної оборони працювати безперервно протягом ночі. Така тактика спрямована не лише на прорив ППО, а й на її виснаження.

Найбільше постраждала цивільна інфраструктура. Під ударом опинилися одразу кілька великих міст, зокрема Київ, Дніпро, Одеса та Харків.

У столиці наслідки атаки виявилися одними з найтрагічніших. За даними ДСНС, загинули щонайменше п'ятеро людей, серед них дитина, поранення отримали шістдесят людей. Руйнування зафіксовані одразу в кількох районах — Подільському, Оболонському, Шевченківському та Деснянському. Горіли автомобілі, пошкоджено склади, магазини та інші цивільні об'єкти.

Марафон тривог: як РФ розтягує атаки на десятки годин

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що масована атака 15–16 квітня стала демонстрацією нової, більш складної тактики повітряного тиску, де вирішальну роль відіграє не лише кількість цілей, а їхня розтягнутість у часі.

За його словами, ці удари варто розглядати як єдиний "марафон", який почався ще попередньої доби й тривав безперервно до ранку 16 квітня.

"Ключовий ефект досягається саме завдяки тривалості — повітряна тривога в окремих регіонах могла тривати до 30–36 годин із короткими перервами. У такому режимі країна фактично паралізується: люди змушені перебувати в укриттях, не працює транспорт, зупиняється частина економічної активності", — каже Фокусу експерт.

Жданов пояснює, що атака була побудована за принципом "шарів". Спочатку йдуть хвилі дронів, які виснажують мобільні вогневі групи — їм потрібно постійно витрачати боєкомплект і змінювати позиції. Крім того, частина безпілотників може виконувати розвідувальні функції або працювати як ретранслятори для координації інших засобів ураження.

Після цього, за його словами, відбувається ракетний удар — зокрема із застосуванням балістики. У ніч на 16 квітня це були кілька залпів, частина яких була спрямована по Києву, а інші — по великих містах, таких як Одеса, Харків і Дніпро.

При цьому навіть ті ракети, які українська ППО здатна збити, виконують свою задачу: вони розтягують повітряну тривогу на всю територію країни. У результаті більшість населення змушена залишатися в укриттях, що створює додатковий психологічний і соціальний тиск.

Експерт також звертає увагу на технічну складову: Росія змогла суттєво наростити виробництво безпілотників. За його оцінкою, це стало можливим завдяки масштабній кооперації, зокрема із залученням зовнішніх постачальників компонентів. Це дозволяє запускати дрони партіями з різних напрямків і підтримувати безперервний характер атаки.

"Водночас із ракетами ситуація інша — їхній ресурс обмежений, тому ворог комбінує їх із дронами, щоб досягти максимального ефекту. Саме така "гібридна" модель і формує нову тактику: довготривалі атаки, які мають не лише військову, а й виразну психологічну мету", — продовжує Жданов.

На його думку, Росія й надалі шукатиме подібні формати впливу — не стільки через збільшення потужності ударів, скільки через їхню тривалість і здатність виснажувати як систему ППО, так і цивільне населення.

Розпорошений удар: як Росія змінила тактику

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає, що атака 15–16 квітня, попри масштаб, не була класичною "комбінованою" у звичному сенсі — Росія свідомо розтягнула її в часі, зробивши ставку не на максимальне ураження цілей, а на тривалий тиск.

За його словами, у росіян було достатньо часу для підготовки повноцінного масованого удару — зокрема після попередньої атаки 3 квітня. Вони могли накопичити ракети й завдати синхронного комбінованого удару різними типами озброєння, що дало б більший ефект ураження. Однак цього не сталося.

"Натомість ворог використав іншу модель — "розпорошення" ударів у часі. Крилаті ракети, зокрема Х-101, запускалися окремими хвилями й здебільшого були ефективно перехоплені українською ППО, яка демонструє дуже високий відсоток їхнього знищення. Водночас основну небезпеку становить саме балістика — її складніше перехоплювати навіть сучасними системами, такими як Patriot чи SAMP/T. Саме балістичні ракети стали причиною більшості жертв під час цієї атаки", — каже Фокусу Коваленко.

Експерт підкреслює, що головна особливість нинішніх ударів — це їхня тривалість. Нальоти дронів-камікадзе можуть тривати понад 24 години, переходячи з однієї доби в іншу. Це пов'язано не лише з тактикою, а й із технічними обмеженнями: навіть за наявності великого запасу безпілотників Росія не може запустити їх усі одночасно через обмежену кількість пускових майданчиків. Саме тому атаки розтягуються в часі та здійснюються хвилями з різних напрямків.

З військової точки зору така тактика менш ефективна для знищення конкретних цілей. Як зазначає Коваленко, одночасний комбінований удар різними типами озброєння міг би завдати більшої шкоди інфраструктурі. Однак у випадку розтягнутих атак головний акцент зміщується — з фізичного ураження на морально-психологічний ефект.

"Це насамперед терор, розтягнутий у часі", — пояснює він. Постійні тривоги, які можуть тривати понад добу, виснажують населення, змушують людей годинами перебувати в укриттях і фактично паралізують нормальне життя міст.

Крім того, така тактика має ще один важливий ефект — фізичне виснаження системи протиповітряної оборони. За словами експерта, оператори ППО та мобільні вогневі групи змушені працювати безперервно, що призводить до втоми людей і техніки, а також до поступового вичерпання боєкомплекту. У таких умовах зростає ймовірність, що частину цілей не вдасться перехопити — не через слабкість системи, а через її перевантаження.

Таким чином, Росія, за оцінкою Коваленка, переходить до моделі затяжного повітряного терору, де головна мета — не лише руйнування, а системне виснаження ППО та психологічний тиск на суспільство.

Нагадаємо Фокус писав, що РФ накопичує ракети для більш масштабної атаки.

Також повідомлялося, що російський БпЛА влучив у будинок в Одесі.