Несподівано визнав проблеми: які сценарії війни розглядає Путін і що пішло не за планом

Відтак Владімір Путін змушений відхилятися від плану "захопити Україну" і розглядати інші сценарії щодо війни. Ексклюзивно для 24 Каналу політичні та військові експерти розібрали, які варіанти щодо продовження війни в Україні лежать на столі Путіна, і назвали ознаки зародження "чорного лебедя" всередині режиму.

Які сценарії зараз на столі у Путіна?

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що наразі Владімір Путін розглядає кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку війни проти України, і ситуація може піти різними шляхами.

На столі в Кремлі фактично три основні варіанти дій (хоча насправді їх може бути більше).

Перший – базовий сценарій, який передбачає продовження війни щонайменше до 2028 року. У Росії роблять ставку на активні наступальні дії вже під час весняно-літньої кампанії, а також не виключають часткову мобілізацію, щоб мати ресурс для ведення бойових дій ще кілька років.

Другий сценарій – поступовий "дрейф" до припинення вогню та заморожування війни. Для цього в Росії вже формують відповідний інформаційний наратив: мовляв, Путін був недостатньо проінформований, а ситуація зайшла в глухий кут через дії військового керівництва. Формуванням таких меседжів займається команда Сергія Кирієнка.

Третій варіант – продовження війни проти України з паралельним переходом до гібридного протистояння з НАТО ближче до 2028 року. Є ризики провокацій або атак проти країн Балтії, включно з використанням дронів і малих диверсійних груп.

У Росії паралельно формують інформаційні та політичні платформи під кожен із можливих сценаріїв.

Під це різні пули формулюють суспільні думки. Однак в Росії є люди, яким Кирієнко не подобається. Вони натякають, що Кирієнко програє все і всюди, пригадуючи поразку Орбана в Угорщині, невдалі для Росії вибори в Молдові та Румунії. Паралельно ж там готують платформу під кожен сценарій розвитку подій, який обере Путін стосовно війни,
– зазначив Коваленко.

Що задумав Путін: дивитись відео

Водночас герой України, заступник командувача ОК "Схід", екскомандувач Сил безпілотних систем ЗСУ Вадим Сухаревський наголосив, що Україна прагне справедливого завершення війни, однак через позицію Кремля єдиний гідний сценарій – змусити Росію її припинити.

Найбільш реалістичний варіант, за його словами, перехід до оборонного формату із замороженою лінією фронту, подібного до ООС. Водночас справедливий результат має включати щонайменше повернення Херсонської та Запорізької областей.

Що планує Путін у 2026 в Україні?

Політолог, майор ЗСУ Андрій Ткачук розповів, що росіянам не вдалося повною мірою реалізувати свій весняний наступ через ефективні дії Сил оборони України, хоча самі вони продовжують заявляти про нібито успіхи на фронті.

У березні ворог не виконав тих завдань, на які розраховував, і не зміг досягти запланованого рівня результатів. Зокрема, окупанти ставили за мету до кінця 2025 року повністю захопити Покровсько-Мирноградську агломерацію, однак ця операція досі триває.

За повідомленням Інституту вивчення війни на 15 квітня найзапекліші бої тривають на Донеччині, де російські війська активно атакують, однак без стратегічних успіхів, тоді як ЗСУ стримують тиск і контратакують. На Луганщині та Харківщині ситуація залишається стабільною без суттєвих змін, попри постійні штурми й обмежені атаки ворога. У Запорізькій області тривають позиційні бої, а на півдні фронту зберігається відносна стабільність із боротьбою за тактичну ініціативу.

Станом на зараз росіяни не змогли взяти низку населених пунктів і просунутися до околиць Мирнограда так, як планували. Це стало можливим завдяки ефективній роботі українських підрозділів, зокрема ДШВ, Нацгвардії та інших сил, які стримують ворога на цьому напрямку.

Попри гучні заяви російської пропаганди, насправді ворогу наразі немає чим похвалитися на полі бою. Втім Ткачук наголосив, що поточні бойові дії є лише підготовкою до більш масштабної наступальної кампанії.

Те, що сьогодні відбувається на полі бою, є підготовкою росіян до великої наступальної компанії, яку вони намагаються провести. Мовиться про наступальні дії на усіх відтинках фронту. Це розгорнеться у більш активний весняно-літній наступ. Наприкінці квітня – початку травня Путін планує велику наступальну кампанію,
– відзначив Ткачук.

За його оцінкою, ключовим пріоритетом для ворога залишається Донбас, зокрема Слов’янсько-Краматорська агломерація, де вони зосереджують основні зусилля.

Що Путін планує на фронті: дивитись відео

Цікаво, що Держдума в першому читанні ухвалила законопроєкт, який розширює можливості Кремля щодо використання збройних сил за межами країни. Йдеться про норму, що формально дозволяє відправлення військ до інших держав під приводом "захисту прав громадян РФ" або російських інтересів за кордоном.

Андрій Ткачук вважає, що цей законопроєкт не є чимось принципово новим у поведінці Росії. Путін уже неодноразово розпочинав агресивні дії проти інших держав без будь-яких формальних законодавчих підстав, адже в умовах авторитарної системи рішення ухвалюються політично, а не юридично.

На думку Ткачука, основне призначення цього документа – не стільки практичне, скільки інформаційне. Це елемент гібридної війни та інструмент тиску на країни Європи, який має демонструвати готовність Росії до розширення географії конфлікту.

Цей елемент нового закону – це ніщо більше, як спроба ще більше підняти ставки та залякати країни Балтії та скандинавські країни,
– зауважив Ткачук.

Україна, за його словами, у цій ситуації має продовжувати посилювати співпрацю з європейськими партнерами, які дедалі більше зацікавлені в українському досвіді протидії російській агресії.

Що може зупинити російські плани?

Іван Ус вважає, що Росія дедалі більше стикається з нестачею ресурсів для ведення війни проти України, і ця ситуація змушує Кремль шукати нові джерела фінансування.

В інформаційному просторі РФ уже з'являються сигнали про можливість вилучення коштів у населення, зокрема з банківських рахунків громадян. Подібні обговорення підштовхують росіян до того, щоб масово виводити гроші з банків і переводити їх за кордон, аби уникнути потенційного контролю з боку держави.

Окремо Ус звертає увагу на зустріч Путіна з російськими олігархами, під час якої обговорювалося залучення фінансування на потреби війни. Це свідчить про тиск на бізнес-еліти, які також намагаються захистити свої активи від можливих дій держави.

Нагадаємо, що Путін під час закритої зустрічі з олігархами заявив про намір продовжувати війну проти України до повної окупації Донецької області та закликав бізнес підтримати державний бюджет внесками, повідомляло The Financial Times із посиланням на джерела. Кілька бізнесменів уже погодилися долучитися до ініціативи, тоді як у Кремлі заперечують, що йдеться про вимогу з боку президента, називаючи це нібито добровільною допомогою.

У Росії дедалі частіше звучать заяви про ймовірне втручання держави у банківські заощадження громадян, що пояснюють потребою перекриття бюджетного дефіциту. Водночас подібні сценарії, за його словами, історично передували серйозним кризам, зокрема розпаду СРСР.

Ус припустив, що владу РФ поки що стримує лише історичний досвід, адже подібні кроки можуть призвести до краху системи. Однак альтернативних варіантів фінансування стає все менше, тому ризик реалізації таких рішень зростає.

Що може призвести до краху російської економіки: дивитись відео

На це звертає увагу Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко. Він акцентує, що в Росії вже накопичуються серйозні проблеми – зокрема дефіцит кадрів, складнощі з поповненням армії та необхідність готувати нові хвилі прихованої мобілізації. Це додатково тисне на економіку.

Більшість галузей російської економіки, окрім військово-промислового комплексу, перебувають у стані рецесії, а регіони вже вичерпують ресурси для соціальних виплат і стимулювання контрактників.

Дуже показово, що раніше особливих проблем в регіонах на виплати родинам загиблих, для агітації нових контрактників на фронт, не було. Тепер майже всі регіони вже спустошили усі свої резерви. Бізнес в у Росії також перебуває у складному становищі. Це не секрет,
– підкреслив аналітик.

Путін фактично змушений визнавати системні проблеми, однак у нинішній конфігурації не має ефективних інструментів для їх вирішення. Ситуація може ще більше ускладнитися у разі посилення економічного тиску з боку Заходу, зокрема США.

Буряченко припустив, що подальше поглиблення економічної кризи може створити серйозні внутрішньополітичні ризики для Кремля, особливо в контексті майбутніх політичних процесів у Росії.

Що відомо про проблеми всередині Росії

• Російська економіка у першому кварталі 2026 року скоротилася на 1,5% у річному вимірі. Це найгірший показник за часів санкцій, а прогноз на рік погіршено до мінус 0,6%, що свідчить про поглиблення рецесії.
• За підсумками 2025 року сукупний дефіцит усіх бюджетів Росії сягнув історичного максимуму – 8,291 трильйона рублів, що у 2,6 раза більше, ніж роком раніше, причому основне навантаження припало на федеральний бюджет і регіони, де діра стала рекордною за десятиліття.
• Санкції, запроваджені проти Росії з 2022 по 2025 роки, вже спричинили значні втрати для її економіки – близько 130 мільярди доларів додаткових витрат лише на їх обходження, а до 2030 року сукупний ефект може перевищити сотні мільярдів доларів. Одночасно скорочується зовнішня торгівля та ключові експортні напрямки – від металів до лісової продукції, де падіння сягає від 20% до 50%, що вже створює довгострокові структурні втрати для російської економіки.