Трамп готує вторгнення на Кубу: Пентагон активізував секретний план

Військове планування можливої операції під керівництвом Пентагону на Кубі тихо активізується - на випадок, якщо президент США Дональд Трамп віддасть наказ про втручання.

"Хвиля" пише, що про це стало відомо виданню USA TODAY.

Два джерела, обізнані з цими директивами, поспілкувалися з редакцією на умовах анонімності, оскільки не уповноважені спілкуватися зі ЗМІ.

Директиви, судячи з усього, є ескалацією нещодавньої напруженості між США та Кубою, яка почалася в січні, коли адміністрація Трампа обмежила постачання нафти на острів у рамках масштабної кампанії з примусу до політичних змін на острові під управлінням комуністів.

В офіційній заяві для USA TODAY Пентагон повідомив, що планує широкий спектр непередбачених обставин і залишається готовим виконувати накази президента за його вказівкою.

Повідомлення про плани ескалації вперше з'явилися в Substack-виданні Zeteo і швидко поширилися на Капітолійському пагорбі та по всьому Вашингтону.

США та Куба визнали, що перебувають на початковому етапі пошуку виходу з кризи, проте поки неясно, наскільки кожна зі сторін готова йти на компроміс. У березні USA TODAY повідомляло, що обидві країни вели переговори про можливе підписання історичної економічної угоди, яка могла б нормалізувати відносини.

"Можу робити з нею все, що захочу"

Незважаючи на те, що увага адміністрації Трампа переключилася на війну з Іраном, напруженість між Вашингтоном і Гаваною останніми тижнями продовжувала наростати. Трамп натякав, що розраховує незабаром отримати "честь" "забрати Кубу в тій чи іншій формі", додавши: "Чи звільню я її, чи заберу - я думаю, що можу робити з нею все, що захочу".

13 квітня Трамп заявив USA TODAY у Білому домі: "Ми можемо зазирнути на Кубу після того, як розберемося з цим", - маючи на увазі триваючий конфлікт з Іраном.

У нещодавньому інтерв'ю Newsweek президент Куби Мігель Діас-Канель присягнувся, що його країна дасть відсіч у разі військового нападу Сполучених Штатів.

"Ми будемо битися, ми будемо захищатися, і, якщо нам судилося впасти в бою - померти за Батьківщину означає жити", - заявив Діас-Канель виданню.

Таємна американська операція, під час якої колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро було вилучено зі своєї резиденції в Каракасі 3 січня, викликала шок у венесуельських та кубинських емігрантських громадах Південної Флориди і породила припущення про те, що наступною ціллю стане Куба. Під час нічної атаки на Мадуро було вбито 32 кубинських військовослужбовців, які охороняли президента.

Однак, на відміну від періоду, що передував американським військовим операціям у Венесуелі та Ірані, американські офіційні особи не формують аргументи на користь "неминучої загрози" з боку Куби для США, зазначає Браян Фонсека, директор Інституту державної політики імені Джека Д. Гордона при Флоридському міжнародному університеті, який багато років вивчає кубинські збройні сили.

Фонсека вважає, що розмови про підготовку військових планів можуть бути скоріше військовою демонстрацією загрози, ніж реальною стратегією, додавши: "Прямо зараз це значною мірою сигналізування".

Протягом десятиліть американські офіційні особи обговорювали ті чи інші форми військового втручання на Кубі відтоді, як Фідель Кастро зі своїми повстанцями увірвався до Гавани в 1959 році і згодом проголосив прихильність до Радянського Союзу та комунізму.

За словами Фонсеки, враховуючи застарілий стан військової техніки Куби та малоймовірну готовність її офіцерів зберігати вірність непопулярному режиму, американська військова операція на острові, швидше за все, стане швидкою і нищівною перемогою.

Куди важчим завданням виявиться те, що буде після цього - встановлення верховенства права та підтримка опозиційних лідерів, підкреслив він.

"Це буде дуже легка військова перемога", - сказав Фонсека, - "але куди складніша політична перемога".