Дорожчі посилки та загроза для ЗСУ: чому критикують закон про податок на OLX

Будь-які розбіжності між даними платформ, банків і декларацій автоматично ставатимуть підставою для перевірки, пояснюють експерти.

У Верховній Раді тривають дискусії щодо ухвалення закону про так званий податок на OLX. Законопроєкт, який наразі очікує розгляду, є частиною ширшої податкової реформи і передбачає фактичний перегляд базового принципу, який багато років визначав поведінку українських споживачів і малого бізнесу: можливість замовляти товари з-за кордону без оподаткування в межах 150 євро. Що пропонують депутати та чому проєкт закону зустрів багато критики - у матеріалі Главреду.

Пільг більше не буде?

Ключова ідея законопроєкту — ліквідація податкової "пільги" для дрібного імпорту. На практиці це означає:

Ця модель є досить жорсткою, оскільки не розрізняє великі і дрібні покупки, зберігає значну роль митниці у процесі адміністрування, та фактично перекладає податкове навантаження на кінцевого споживача.

Доопрацьований альтернативний законопроєкт №15112-1, який профільний комітет рекомендував взяти за основу, пропонує змінити сам підхід до оподаткування покупок із-за кордону. Його головна ідея — зробити процес простішим для покупця і водночас ефективнішим для держави.

Сьогодні система працює так: якщо ви замовляєте товар дешевше ніж на 150 євро, податки не платите. Якщо дорожче — митниця може нарахувати ПДВ уже під час отримання посилки. Саме через це часто виникають ситуації, коли покупець не до кінця розуміє, скільки в підсумку заплатить.

Законопроєкт, ухвалений комітетом, пропонує іншу модель. Податок фактично "переносять" з митниці на момент покупки. Це означає, що ПДВ включатиметься у вартість товару ще на сайті — і людина одразу бачитиме фінальну ціну. Ключова зміна полягає в тому, що платником податку стає не покупець, а електронна платформа, через яку здійснюється покупка. Саме цей майданчик буде відповідальний за нарахування і перерахування ПДВ до бюджету. Для споживача це виглядатиме як звичайна покупка: оплатив товар — і отримав його без додаткових платежів при доставці.

Формально чинний поріг у 150 євро може залишитися, але фактично він втратить значення. Оскільки податок включатиметься в ціну ще до ввезення товару, більшість покупок з-за кордону будуть оподатковуватися незалежно від їх вартості. Водночас передбачено виняток для приватних відправлень між фізичними особами — наприклад, подарунків — на суму до 45 євро.

Ще одна важлива зміна — зменшення ролі митниці в цьому процесі. Якщо податок уже сплачений під час покупки, немає потреби повторно перевіряти і нараховувати його при перетині кордону. Це має скоротити кількість затримок і спростити отримання посилок.

Окремо варто уточнити історію з PEP (політично значущими особами). На етапі підготовки до другого читання до законопроєкту №15112-1 намагалися додати норму про скасування або суттєве пом’якшення так званого "довічного" статусу PEP, який не мав безпосереднього стосунку до законодавчої ініціативи. Йшлося про те, щоб обмежити цей статус у часі (наприклад, кількома роками після завершення виконання посадових обов’язків), що впливає на фінансовий моніторинг і перевірки з боку банків.

Ця ініціатива викликала значний резонанс, оскільки:

У результаті ці правки були вилучені з фінальної версії. З практичної точки зору це означає, що покупки з-за кордону, найімовірніше, подорожчають — через включений у ціну ПДВ. Водночас сам процес стане більш передбачуваним: без додаткових платежів, неочікуваних донарахувань і взаємодії з митницею.

Ризики не лише для цивільних, але і для армії

Адвокат адвокатського об’єднання LESHCHENKO & PARTNERS, кандидат юридичних наук Ігор Биков зазначає, що запровадження оподаткування доходів із цифрових платформ означає перехід до значно більш прозорої системи контролю.

"Держава фактично переходить від моделі довіри до декларацій до моделі подвійного контролю — через дані платформ і банків. Це робить доходи громадян із сервісів на кшталт Airbnb, OLX чи Bolt повністю видимими для податкової", — пояснює він.

За словами експерта, ключова зміна — платформи стають податковими агентами.

"ПДФО і військовий збір утримуватимуться автоматично, а "неофіційні" доходи з платформ фактично зникають", — зазначає Биков.

Водночас він наголошує: прямого тотального контролю за рахунками не запроваджують.

"Йдеться про непрямий контроль — через зіставлення даних. Формується цифровий слід доходу, який складно приховати", — каже він.

Разом із тим експерт попереджає про ризики нової системи.

"Передача функцій податкового агента платформам може призвести до помилок або навіть подвійного оподаткування. У такому разі саме платник буде змушений доводити факт сплати податку", — підкреслює він.

Окремою проблемою є підхід до бази оподаткування.

"Оподатковується весь дохід, а не чистий прибуток, що може створювати непропорційне навантаження, наприклад, при оренді житла чи продажу товарів", — додає Биков, і додає, що зростають ризики перевірок.

"Будь-які розбіжності між даними платформ, банків і декларацій автоматично ставатимуть підставою для перевірки. А регулярні доходи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю з відповідними штрафами", — зазначає він.

Однак є й неочевидна проблема, на яку звертають увагу профільні експерти, а саме перепони, які закон ризикує створити для обороноздатності країни.

"По-перше, йдеться про посилки для військових від родичів або волонтерів із-за кордону. У разі розширення оподаткування такі відправлення можуть підпадати під митні процедури та додаткові платежі, що потенційно ускладнить і сповільнить їх доставку. По-друге, значна частина критично важливих дрібних комплектуючих — елементи для дронів, пульти керування, окуляри, перехідники, акумулятори та інша електроніка — сьогодні закуповується не державою, а волонтерами або самими військовими за власні кошти. Побоювання полягає в тому, що ускладнення імпорту може вплинути на доступність таких товарів і швидкість їх постачання", - пояснює військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

І додає, що у разі ухвалення закону існує ризик для волонтерської логістики: масові закупівлі недорогих товарів (павербанки, грілки, одяг тощо) можуть стати дорожчими та складнішими в адмініструванні.

Коли запрацюють нові правила

Навіть у разі ухвалення законодавства зміни не запрацюють одразу. За оцінками депутатів, повноцінне впровадження можливе не раніше 2027 року — після технічної підготовки систем і адаптації ринку.