MY.UAНовини
Когнітивний фронт Ірану
Когнітивний фронт Ірану

Когнітивний фронт Ірану

У сучасній архітектурі глобальних конфліктів війна давно вийшла за межі традиційних фізичних доменів – суші, моря, повітря та космосу. П’ятим, і часто вирішальним, виміром став кіберпростір, а шостим – когнітивний домен, де головною мішенню є людська свідомість, здатність суспільства до спротиву та критичного аналізу. Для українців, які щодня живуть в умовах гібридної війни, де стабільність зв’язку, системи раннього оповіщення та доступ до об’єктивної інформації є буквальними умовами фізичного виживання, події на Близькому Сході на початку 2026 року слугують жорстким, але необхідним уроком.

Під час лютневих ракетних ударів по Ірану світ став свідком безпрецедентного явища: уряд застосував тотальну інформаційну блокаду не проти зовнішнього ворога, а проти власного народу. Відключення інтернету в Ірані – це не просто акт політичної цензури. В контексті питань інформаційних операцій та безпеки, це ретельно спланована, комплексна операція з управління сприйняттям, метою якої є створення штучного інформаційного вакууму, деморалізація населення та монополізація державного наративу в умовах активних бойових дій.

Архітектура цифрового авторитаризму

Щоб зрозуміти масштаби подій лютого-березня 2026 року, необхідно проаналізувати інфраструктурний базис іранської цензури. Ісламська Республіка Іран десятиліттями інвестувала мільярди доларів у створення так званої “Національної інформаційної мережі” – закритого внутрішнього “інтранету”, який на Заході іноді іронічно називають “Халяльним інтернетом”.

Ця система є аналогом сумнозвісного китайського “Великого фаєрволу” та російського “Суверенного інтернету”. Її архітектура базується на технологіях, які дозволяють уряду не просто блокувати певні IP-адреси, а й аналізувати зміст кожного пакета даних, розриваючи з’єднання, які використовують криптографічні протоколи або VPN-сервіси. Держава централізувала всі точки обміну трафіком та міжнародні шлюзи зв’язку під контролем структур, афілійованих з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР).

Відповідно, доступ до глобальної павутини розглядається режимом не як фундаментальне право людини чи критична цивільна інфраструктура, а як виключний привілей, який делегується лише тим акторам, які готові транслювати та підсилювати державні інформаційні кампанії. Всі інші громадяни перебувають у статусі заручників цифрової ізоляції.

Блекаут як інструмент управління сприйняттям

На початку 2026 року ця інфраструктура була застосована на повну потужність як зброя. Під час ізраїльських та американських страйків по військових об’єктах та інфраструктурі іранського керівництва (28 лютого 2026 року), приблизно через чотири години після перших вибухів, зовнішній інтернет-трафік Ірану було заблоковано на 98%. Настала майже тотальна цифрова темрява. Цей блекаут, який тривав понад 456 годин, побив усі історичні рекорди ізоляції країни.

Для чого це було застосовано? Офіційна пропаганда Тегерана артикулювала класичний наратив: “захист національної безпеки, запобігання кібератакам та позбавлення противника розвідувальних даних”. Проте, з точки зору військової аналітики, ця аргументація не витримує жодної критики. Сучасні збройні сили США та Ізраїлю не покладаються на публічний іранський інтернет для цілевказання; вони використовують власні зашифровані канали, супутникові угруповання та радіоелектронну розвідку.

Справжня мета цієї інформаційної операції була спрямована всередину країни. По-перше, блекаут мав на меті миттєве придушення будь-яких спроб збору інформації з відкритих джерел (OSINT) самими іранцями. Уряд панічно боявся появи в мережі відео та фото реальних наслідків ударів, що могло б зруйнувати міф про “невразливість” систем протиракетної/протиповітряної оборони та спровокувати паніку або антиурядові виступи. По-друге, інформаційний вакуум створює ідеальне середовище для проведення психологічних операцій спрямованих на власне населення. Коли люди дезорієнтовані, позбавлені доступу до альтернативних джерел даних, держава отримує абсолютну монополію на інтерпретацію подій. Вона може приховувати власні звірства, репресії проти незгодних, а також мінімізувати суспільний резонанс від військових втрат.

Цей патерн є систематичним. Аналогічні заходи застосовувалися під час 12-денної війни у червні 2025 року та під час жорстокого придушення протестів у січні 2026 року (повне відключення 8 січня та незначне послаблення 28 січня). Держава діє алгоритмічно: щойно виникає загроза втрати контролю над наративом, рубильник опускається.

Деанонімізація “еліт” та дворівневий інформаційний простір

Інформаційна безпека завжди базується на принципах рівномірної стійкості, але іранський режим свідомо побудував архітектуру нерівності. У той час як мільйони іранців намагалися знайти хоча б якусь інформацію про те, куди летять ракети, режим цинічно сортував населення за принципом лояльності.

На початку березня 2026 року речниця уряду Фатеме Мохаджерані фактично легалізувала цю дискримінацію, заявивши, що стабільний інтернет надано тим, “хто здатен транслювати голос уряду”. Цей механізм технічно реалізовується через так звані “білі SIM-картки” – спеціальні профілі доступу, які не підлягають маршрутизації через фільтри та блокуванню. Вони видаються високопосадовцям, пропагандистам, силовикам та наближеним до КВІР особам.

Однак ця система дала критичний збій. Наприкінці 2024 року соціальна мережа X (колишній Twitter) запровадила оновлення – відображення геолокації користувача. Алгоритм був налаштований так, щоб ідентифікувати реальне розташування, відсіюючи тих, хто сидить через VPN. Оскільки переважна більшість звичайних іранців змушена використовувати VPN або проксі для обходу блокувань, їхні акаунти відображалися під прапорами європейських чи американських держав.

Натомість, OSINT-дослідники та активісти швидко виявили цілу когорту акаунтів, які продовжували публікувати дописи з локацією “Іран”. Аналіз цих профілів розкрив беззаперечний доказ: топ-чиновники, депутати та рупори режиму мали прямий, нецензурований доступ до американської платформи (офіційно визнаної в Ірані “ворожою”), у той час, коли для решти країни вона була жорстко заблокована. Це класичний приклад лицемірства авторитарних режимів, де правила інформаційної гігієни та ізоляції пишуться виключно для мас, але не для еліт.

Відмова у ситуаційній обізнаності та інформаційний терор

Найтрагічнішим наслідком цифрової ізоляції стала абсолютна незахищеність цивільного населення в умовах активних бомбардувань. В сучасних концептах цивільної оборони своєчасне оповіщення про загрозу розглядається як невід’ємний елемент гуманітарної безпеки.

Розглянемо інформаційний ландшафт з іншої сторони конфлікту. Ізраїль, який зазнавав ракетних атак з боку Ірану, покладався на так звану високотехнологічну систему Командування тилу. Це комплексна екосистема мобільних додатків, сирен та технологій, яка за секунди надсилає пуш-повідомлення на смартфони громадян, вказуючи рівень загрози, її характер, район та час на пошук укриття.

Країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки також продемонстрували високий рівень інформаційної відповідальності. ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Оман та Бахрейн розгорнули багаторівневі системи раннього попередження. Міністерства внутрішніх справ та цивільної оборони цих країн використовували мобільні мережі для інструктажу населення, застосовуючи різні звукові та візуальні тригери залежно від специфіки загрози (авіаналіт, ракетний удар чи загроза падіння уламків).

Слід зазначити, що Україна, у свою чергу, має унікальний досвід створення екосистеми “Повітряна тривога”, яка інтегрована з офіційними каналами Повітряних Сил та API-сервісами, що рятує тисячі життів щодня.

В Ірані уряд не просто не створив жодного подібного офіційного механізму – він цілеспрямовано знищив єдиний канал, через який люди могли самостійно координуватися. Блокуючи інтернет під час ударів, влада позбавила громадян можливості використовувати месенджери, відстежувати напрямки польотів ракет через відкриті джерела або хоча б дізнатися, де знаходяться найближчі вцілілі лікарні чи працюючі аптеки. Внутрішній іранський “інтранет”, розроблений виключно для контролю, поліцейського нагляду та трансляції проповідей, виявився абсолютно стерильним і безпорадним у кризовій ситуації.

З погляду гуманітарного права, позбавлення цивільних доступу до систем раннього попередження в зоні активних бойових дій є не просто “технічним збоєм”, а свідомим залишенням у небезпеці, формою державного терору та злочину, спрямованого на максимізацію владного контролю навіть ціною життів власних громадян.

Асиметрична кіберстійкість

У фізиці діє закон: дія дорівнює протидії. В інформаційному середовищі це трансформується у концепцію асиметричної кіберстійкості, коли держава відмовляється виконувати функцію захисника і стає агресором у когнітивному домені, а її місце займає громадянське суспільство та цифрова діаспора.

У відповідь на вакуум безпеки, група інженерів та фахівців з цифрових прав “Holistic Resilience” розгорнула платформу “Mahsa Alert” (названу на честь Махси Аміні, вбивство якої у 2022 році стало каталізатором масових протестів. Цей проєкт став блискучим прикладом того, як волонтери можуть організувати цифрову безпекову платформу для захисту цивільних.

Mahsa Alert – це краудсорсингова система, доступна через веб-інтерфейс та додатки для iOS/Android. Її архітектура спеціально спроєктована для роботи в умовах низької пропускної здатності та періодичного офлайну. Використовуючи принципи розвідки на основі відкритих джерел та верифікації даних через звіти користувачів (crowdsourcing), платформа дозволила наносити на цифрову мапу підтверджені місця ракетних ударів, актуальні укриття, працюючі банки крові, шпиталі та – що критично важливо для виживання під час протестів – блокпости поліції моралі та КВІР.

Проте, реакція іранських спецслужб була передбачуваною. Уряд ініціював масштабну кампанію з дискредитації проєкту, звинувативши волонтерів у “шпигунстві на користь ЦРУ та Моссаду”. Одночасно були задіяні кінетичні методи в кіберпросторі: підконтрольні уряду ІТ-угруповання намагалися покласти сервери “Mahsa Alert” за допомогою потужних DDoS-атак та залити платформу дезінформацією для дискредитації достовірності даних. Проте децентралізована природа проєкту та залучення діаспори дозволили платформі вистояти. Це яскравий прояв громадянської винахідливості, яка вкотре довела свою перевагу над бюрократичними машинами авторитарних режимів.

Розподілені мережі опору, технологія “цифрових мостів”

Блокування доступу до глобальної мережі стимулювало безпрецедентну мобілізацію технічної спільноти по всьому світу. Головним завданням стало пробиття “Великого іранського фаєрволу”. На допомогу прийшли технології обходу цензури (Circumvention Tools), зокрема проєкти “Psiphon” (протокол “Conduit”) та “Tor Project” (система “Snowflake”). З технічної точки зору, ці інструменти є шедевром криптографічного опору. Вони дозволяють звичайним користувачам у Європі, США та навіть в Україні перетворювати свої персональні ноутбуки чи смартфони на так звані проксі-вузли: “Conduit” працює як непомітний фоновий процес, який ретранслює зашифрований трафік іранських користувачів через легітимні з’єднання волонтерів, маскуючи його під звичайний веб-серфінг; “Snowflake” використовує технологію, яка зазвичай забезпечує відеодзвінки в браузері. Користувач за кордоном просто встановлює розширення для браузера, і його IP-адреса стає тимчасовим, динамічним мостом для входу в мережу “Tor”. Оскільки ці мости існують на звичайних домашніх провайдерах і постійно змінюються, алгоритми блокування іранських спецслужб фізично не можуть заблокувати їх усі масово, не відключивши взагалі весь трафік у країні.

Статистика вражає. Під час лютневого блекауту 2026 року ці інструменти перетворилися на масовий механізм цифрового виживання. Тільки через “Psiphon” щодня підключалося близько 9,6 мільйона іранських користувачів. “Conduit” звітував про понад 5 мільйонів активних сесій з Ірану станом на 27 лютого. Понад 10% всього населення країни шукало шляхи обходу цензури, ризикуючи потрапити під увагу спецслужб.

Ці цифри на майданчиках волонтерів – це не просто байти інформації. Це об’єктивна метрика розпачу. Кожне з’єднання – це студент, який шукає новини без пропаганди; це лікарня, що намагається зв’язатися з постачальниками; це родина, яка поспішає повідомити родичам за кордоном, що вони вижили після нічного бомбардування.

Супутниковий інтернет як стратегічний актив

Проте навіть найдосконаліші технології VPN і проксі мають одну фундаментальну вразливість: вони потребують наявності хоча б мінімального фізичного з’єднання (кабельного або мобільного) на станційній (абонентській) стороні. Коли уряд Ірану опускає головний магістральний рубильник (так званий “Kill Switch”), програмні рішення стають безсилими.

У таких сценаріях єдиним виходом є супутниковий інтернет, такий як “Starlink” від компанії “SpaceX”, який забезпечує прямий зв’язок з низькоорбітальними супутниками в обхід будь-якої наземної інфраструктури провайдерів. В Україні “Starlink” став основою військового та цивільного зв’язку, фундаментом національної кіберстійкості. В Ірані ж він набув статусу найнебезпечнішої контрабанди. За оцінками західних розвідок та OSINT-аналітиків, на початок 2026 року до Ірану нелегальними шляхами (через курдські регіони та кордон з Іраком) було ввезено від 50 до 100 тис. терміналів “Starlink”. Однак ця цифра є мізерною для 90-мільйонної країни. Більшість обладнання осіла в столиці, Тегерані, серед заможних верств населення.

Для авторитарного уряду незалежний супутниковий зв’язок – це екзистенційна загроза, пролом у стіні когнітивної ізоляції. Тому у 2025 році іранський парламент ухвалив драконівське законодавство, яке криміналізувало “Starlink”. Законодавча база вибудована за принципами антитерористичних законів:

особисте використання термінала тягне за собою до 2 років в’язниці;

контрабанда, розповсюдження або продаж – до 5 років;

якщо слідство (контрольоване КВІР) встановить, що обладнання використовувалося для передачі даних, які “шкодять державній безпеці”, або кваліфікує це як шпигунство – вирок передбачає смертну кару.

При цьому окрім юридичного терору, існує непереборний економічний бар’єр. Вартість самого обладнання на чорному ринку Ірану сягає декількох тисяч доларів, а щомісячна абонентська плата є абсолютно непідйомною для пересічного іранця, чия купівельна спроможність знищена багаторічними санкціями, гіперінфляцією та корупцією.

І тут ми підходимо до найболючішої проблеми – бездіяльності Заходу. На відміну від ситуації в Україні, де розгортання “Starlink” підтримувалося міжнародними донорами, урядами та самою компанією “SpaceX”, іранський народ був залишений сам на сам з цією проблемою. Компанія Ілона Маска не скасувала абонентську плату на період кризи. Жодна західна демократія не запустила таємну або відкриту програму субсидування чи масового забезпечення іранського опору засобами супутникового зв’язку.

Геополітична сліпота демократії в інформаційній війні

Події весни 2026 року оголили критичну концептуальну помилку в стратегії західних урядів щодо країн-вигнанців. Коли 8 квітня 2026 року було оголошено про умови припинення вогню, угоди стосувалися виключно кінетичних аспектів: ракетних програм, збагачення урану, фінансування проксі-угруповань (Хезболли, хуситів тощо) та деескалації на кордонах.

Вимога відновлення доступу до вільного інтернету для 90 мільйонів іранців не була включена до жодного дипломатичного документа. Жодна держава не винесла на стіл переговорів вимоги щодо демонтажу системи “білих SIM-карт”, звільнення засуджених або скасування смертної кари за доступ до інформації.

Президент США Дональд Трамп та американський держсекретар Марко Рубіо неодноразово робили гучні політичні заяви щодо порушення прав людини в Ірані, використовуючи пригнічення іранського народу як один із публічних аргументів (casus belli) для виправдання ударів. Але коли справа дійшла до реальної дипломатії та формування післявоєнної архітектури стримування, когнітивний домен був повністю проігнорований. Коаліція демократій витратила місяці на обговорення того, скільки балістичних ракет залишилося в арсеналі КВІР, але не знайшла ані політичної волі, ані ресурсів для того, щоб надати звичайному цивільному в Тегерані інструмент, який би просто дозволив йому дізнатися, коли на його квартал впаде бомба.

Європейські уряди, які традиційно позиціонують себе як флагмани захисту прав людини у світі, також продемонстрували феноменальну пасивність. Вони утрималися від прямої участі у військовій кампанії, але не зробили жодного кроку для підтримки інформаційної безпеки іранців.

Висновок: Нова парадигма глобальної безпеки

Кейс іранського блекауту 2026 року – це маніфест того, як виглядатимуть конфлікти майбутнього. Для авторитарних режимів вільний потік інформації іноді є більш руйнівною зброєю, ніж крилаті ракети. Уряди таких країн розглядають інтернет не як глобальне суспільне благо, а як поле битви, на якому вони ведуть безперервну війну на виснаження проти власного народу.

Інфраструктура, побудована Ісламською Республікою, довела свою справжню мету: у момент найвищої екзистенційної загрози вона перетворилася не на щит або систему порятунку, а на цифрову клітку, яка заблокувала людей у темряві.

Цей досвід вимагає негайного перегляду норм міжнародного права та доктрин національної безпеки вільного світу. Право на доступ до інтернету в умовах збройного конфлікту має бути визнане фундаментальним, прирівняним до доступу до питної води чи медикаментів. Позбавлення зв’язку, що призводить до неможливості цивільних людей отримувати оповіщення про атаки, повинно кваліфікуватися міжнародними трибуналами як злочин проти людяності.

Сполучені Штати, ЄС та їхні союзники зобов’язані інтегрувати вимоги щодо свободи інтернету в базу будь-яких санкційних, економічних чи дипломатичних переговорів з тоталітарними режимами. Окрім того, необхідне створення системних, фінансованих державами механізмів доставки засобів супутникового зв’язку та забезпечення безкоштовного трафіку для груп опору та цивільного населення в країнах, що опинилися під цифровою окупацією. Чого справді не вистачає демократичному світові – це стратегічного бачення та політичної волі перестати грати за правилами диктаторів і розпочати реальний контрнаступ в інформаційному домені. Адже той, хто контролює інформацію під час війни, зрештою, контролює і її результат.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Подарок от биологии: у людей, распускающих сплетни, есть весомое преимущество
Фокус
2026-06-30T12:27:40Z
Что добавить в воду, чтобы вареники не разваривались и не рвались: простой секрет поваров
TSN
2026-07-04T21:24:00Z
Какое растение ни в коем случае нельзя сажать на участке, потому что будет полно клещей
TSN
2026-07-10T15:06:40Z
Женщины с этими именами никогда не будут одинокими: даже в зрелом возрасте им везет в любви
TSN
2026-07-05T06:33:29Z
Самые щедрые знаки зодиака: астрологи назвали пятерых, кто всегда готов помочь
TSN
2026-07-13T21:21:56Z
Гороскоп на 14 июля: у кого из знаков Зодиака будет удачный день
Comments UA
2026-07-13T21:09:27Z
Не хуже модных спреев: простой лайфхак, который спасет вас от мух в доме
Знай
2026-07-11T11:21:30Z
Как воспитать несчастливого человека: десять ключевых ошибок матерей
Gazeta UA
2026-07-07T18:06:18Z
Паштет, который удивит всех: какой ингредиент придаст нежность и особый вкус
Gazeta UA
2026-07-05T04:18:21Z
"Самая красивая девочка в мире" вышла замуж: как она выглядит сегодня
Comments UA
2026-07-05T06:06:26Z
Анна Неплях посветила упругими ягодицами в полупрозрачном боде и чулках
Gazeta UA
2026-07-08T14:30:48Z
Неожиданная смерть звезды «Парка Юрского периода» Сэма Нилла: рак отступил, жизнь оборвалась внезапно
MY.UA
2026-07-13T08:33:39Z
Недопустимое нападение во Львове: Зеленский высказался о конфликте с ТЦК
MY.UA
2026-07-09T19:11:20Z
Алекса Коллинз похвасталась модельной фигурой в пикантном образе: фото
Gazeta UA
2026-07-13T21:48:41Z
Казаки на мотоциклах и гопак: KHAYAT выпустил мощный клип "Ясиня"
Знай
2026-07-13T20:57:26Z
Надя Дорофеева устроила жаркую фотосессию в черных трусиках: фото
Gazeta UA
2026-07-01T09:42:54Z
Тина Кароль: «Буду ужасной свекровью» — какие секреты раскрыла певица о сыне?
MY.UA
2026-07-13T20:25:21Z
Загримированный до неузнаваемости Том Круз в трейлере комедии "Диггер" от режиссера "Выжившего"
GameMag
2026-07-13T20:15:10Z
Исчезнувшее поселение оказалось центром затерянного королевства: исследование все раставило по местах
Фокус
2026-07-10T11:42:53Z
Еще до инков Андами правила загадочная цивилизация: кем было это развитое общество
Фокус
2026-07-05T18:51:34Z
Project Hadar от авторов "Ведьмака 3" и Cyberpunk 2077 предложит эмоциональный сюжет и открытый мир
GameMag
2026-07-01T02:21:25Z
1000 гривень от Киевстар, Vodafone и lifecell — фейк: украинцев предупредили о ловушке
Знай
2026-07-14T01:00:43Z
Ремейк Assassin's Creed разошёлся тиражом 2 млн копий за сутки и возглавил чарты Steam и PlayStation
Знай
2026-07-14T00:21:11Z
На месте будущей АЭС в Британии открыли редкое сооружение каменного века
Gazeta UA
2026-07-13T22:48:02Z
Ветеран Xbox Лора Фрайер раскритиковала Sony: Игроки проиграют от убийства дисков — можно в один миг потерять все цифровые покупки
GameMag
2026-07-13T21:00:15Z
Расставшиеся с Microsoft создатели South of Midnight начали искать новых партнёров — готовы браться за любую работу
GameMag
2026-07-13T20:54:09Z
"Это недёшево": Звезда хоррора "Обсессия" Инде Наварретт рассказала о сборке своего игрового ПК
GameMag
2026-07-13T20:27:56Z
Удар в спину: союзник Украины помогает РФ обходить санкции ЕС — СМИ
TSN
2026-07-13T08:33:35Z
Украину может ожидать страшная катастрофа через два месяца: тревожный сценарий перемен в войне
Comments UA
2026-07-09T14:42:43Z
Кто станет новым премьер-министром Украины: названы четыре главных кандидата
Comments UA
2026-07-12T12:03:53Z
Удар по заводу, авиабазе и паника под Москвой: что известно о массированной атаке на Россию
TSN
2026-07-08T11:09:59Z
Вашингтон все больше склоняется на сторону Украины: эксперт назвал причину
TSN
2026-07-14T00:33:59Z
25 стран готовы развернуть войска в Украине: Стармер назвал ключевое условие
ZN UA
2026-07-13T23:21:36Z
Зеленский и Трамп договорились о личной встрече: ключевой шанс для мира?
MY.UA
2026-07-04T19:43:36Z
Страх одиночества в бункере: Путин завис у тела экс-министра обороны Иванова. ВИДЕО
Новости Украины
2026-06-30T17:57:26Z
Таким слабым Путин еще никогда не был: озвучен жесткий ультиматум по главному удару по Кремлю
Comments UA
2026-06-30T14:18:28Z
Снять наличные и молчать: украинцев предупредили об афере с фальшивой "службой безопасности" банка
Знай
2026-07-13T20:15:51Z
Суд во Львове избрал меру пресечения солдату, напавшему на полицейских во время конфликта с ТЦК
MY.UA
2026-07-10T11:50:42Z
Черниговщина под ударом: загорелись авто и жилой дом. ФОТО
Новости Украины
2026-07-11T06:57:40Z
Объект, на котором произошла детонация в Вишневом, не подчиняется ВСУ, - Генштаб
UAToday
2026-07-07T22:33:51Z
Баллистика по Киеву после полуночи: взрывы и пожары в двух районах, угроза сохраняется
Знай
2026-07-13T22:45:37Z
Военнослужащий организовывал нелегальный выезд мужчин в Румынию за 10 тысяч долларов
Новости Украины
2026-07-13T20:03:48Z
Спасатели завершили работы в Киеве: 31 погибший, 102 раненых после удара по многоэтажке
MY.UA
2026-07-04T19:28:14Z
После удара по 25-этажке в Киеве вспыхнул пожар: пострадал ребенок, детали
Фокус
2026-07-08T15:42:50Z
Восемь раненых, двое подростков: российский удар поразил жилые кварталы Запорожья
MY.UA
2026-07-05T01:53:37Z
Водительские права на 5 лет: для водителей ввели новый срок действия
Знай
2026-07-09T16:36:04Z
Единственный в мире: как выглядит "сухопутная яхта" Rolls-Royce Phantom Regatta
Фокус
2026-07-04T19:27:21Z
Дмитрий Комаров продал на аукционе свой уникальный мотоцикл за более чем 3 миллиона гривен, чтобы помочь армии
Комсомольская правда
2026-07-01T10:33:37Z
Предоплата за авто — ловушка: деньги исчезают вместе с "продавцом"
Знай
2026-06-30T04:06:36Z
Штраф до 34 000 грн за громкий выхлоп: Рада готовит наказание для ночных гонщиков
Знай
2026-07-13T16:45:37Z
Америка отказалась, Китай обновил: как теперь выглядит Toyota Avalon
Фокус
2026-07-13T15:00:26Z
Штраф до 320 евро: появился новый дорожный знак — кто под запретом
Знай
2026-07-13T11:36:01Z
Самые дорогие машины футболистов: какие суперкары имеют Роналду, Месси и другие
Comments UA
2026-07-13T07:06:12Z
В РФ штампуют опасные для жизни копии внедорожников BMW
Новости Украины
2026-07-10T19:21:04Z
В Одессе срочно нужны 17 доноров крови групп 1 и 2
Знай
2026-07-13T18:00:01Z
Украинцы массово страдают от болезни Лайма: как уменьшить риск заражения
Знай
2026-07-13T17:06:50Z
Названы 5 симптомов высокого давления, которые часто игнорируют: на что нужно обратить внимание
Comments UA
2026-07-13T15:33:04Z
Волосы будут расти с невероятной силой, будут густыми, крепкими и блестящими: добавьте это в шампунь
TSN
2026-07-13T15:09:25Z
В "Охматдете" обустроят тренинговый центр за 1,47 млн грн
Знай
2026-07-13T14:42:45Z
Почти все совершают эту ошибку: никогда не наносите духи на эти места в жару, если не хотите испортить кожу
TSN
2026-07-13T14:33:07Z
Магнитная буря красного уровня ударит по Украине: пик 5 баллов — кто в зоне риска
Знай
2026-07-13T14:27:37Z
Как спасти огород и сад во время жары: 8 советов от экспертов, которые помогут сохранить растения
TSN
2026-07-13T13:36:16Z
Прорыв в области медицины: клетки почек и печени впервые напечатали в космосе
ZN UA
2026-07-13T13:06:29Z
Ощадбанк бесплатно раздает пенсионерам по 300 гривен: сертификаты в АТБ уже доступны
Знай
2026-07-05T03:21:25Z
Россия внезапно закрыла Керченский пролив: что произошло после ударов дронов?
MY.UA
2026-07-11T07:18:51Z
Жилье есть, а купить не получится: НБУ предупредил украинцев
Знай
2026-06-30T21:12:12Z
Удары по российским НПЗ: эксперт объяснил, при каких условиях нефтеперерабатывающая отрасль станет бременем для РФ
ZN UA
2026-06-30T07:06:08Z
Детские вагоны Укрзализныци: бесплатно до 5 лет, но для Польши только до 3
Знай
2026-07-13T23:12:49Z
Звонят родственникам и угрожают арестом имущества: что коллекторам запрещено законом
Знай
2026-07-13T22:30:58Z
ПриватБанк раздает до 3000 гривен кэшбека: кто получит деньги
Знай
2026-07-13T22:12:58Z
Налог на недвижимость уже начислили: до 120 грн за "квадрат" — как проверить и оплатить
Знай
2026-07-13T22:12:27Z
Запрет на рубли и 100 000 грн в сутки: ПриватБанк обновил правила для бизнеса
Знай
2026-07-13T21:30:28Z
К Украине приближается атмосферный фронт: кого затронет непогода 8 июля
TSN
2026-07-07T13:09:53Z
Бойцы взяли в плен 24 оккупантов и освободили 9 квадратных километров. ВИДЕО
Новости Украины
2026-06-30T06:00:40Z
В Крыму после новой атаки пропал свет: под ударом оказались несколько подстанций
Фокус
2026-07-05T07:06:47Z
Оккупантіы предлагают Украине временно остановить обстрелы Константиновки: подробности
Новости Украины
2026-07-05T05:18:47Z
Гороскоп на сегодня, 14 июля: ретроградный Меркурий и новолуние изменят жизнь многих знаков Зодиака
Знай
2026-07-14T01:12:07Z
Гороскоп на завтра, 15 июля: Львам — радость, Весам — развитие
GlavRed
2026-07-14T00:15:16Z
Украину накрывает двойное нашествие непогоды: синоптики предупредили об опасности и назвали "красные" области
TSN
2026-07-05T03:06:32Z
СБУ показала видео ликвидации оккупантов с помощью FPV-дронов. ВИДЕО
Новости Украины
2026-07-04T19:51:33Z
«Выглядит как розыск преступника»: в Киеве вспыхнул скандал из-за новой Аллеи памяти
TSN
2026-07-04T10:51:14Z
Ставка на выживание городов: Зеленский назвал критическую потребность в 300 ракет ПВО
Новости Украины
2026-07-13T20:24:48Z
Исключить до 60 месяцев стажа и подать справку: три способа увеличить пенсию
Знай
2026-07-13T14:12:09Z
"Не рушите царя": Симоньян окончательно сорвалась из-за топливного коллапса в России
Comments UA
2026-07-08T10:21:54Z
Встретил девушку: мужчина годами копил деньги, но потратил все за один день
GlavRed
2026-07-11T11:24:01Z
От 1,5 до 12 тысяч гривен: сколько на самом деле стоит школа и где украинцы переплачивают
Знай
2026-07-14T01:00:33Z
Пенсия по инвалидности до 19 000 грн без дня стажа: две категории украинцев
Знай
2026-07-14T00:42:14Z
Женское имя, символизирующее успех, добро и жизненную радость
TSN
2026-07-07T13:09:01Z
Более 10 минут была мертвой: женщина рассказала, что увидела "на том свете"
TSN
2026-07-04T19:33:18Z
Умер звезда "Безумного Макса" Кьелль Нильссон: исполнитель роли Гумунгуса боролся с тяжелой болезнью
TSN
2026-07-04T10:51:08Z
Франция — Испания: букмекеры определили фаворита полуфинального матча ЧМ-2026
ZN UA
2026-07-12T08:15:04Z
Мбаппе установил сразу три рекорда в матче плей-офф ЧМ-2026
ZN UA
2026-07-01T09:57:32Z
Еще две спортивные международные федерации вернули россиян на турниры после рекомендаций МОК
ZN UA
2026-07-13T20:00:14Z
Украинка Таисия Онофрийчук триумфовала: Кубок мира с обручем её
MY.UA
2026-07-13T19:08:15Z
Пояса придется собирать годами: Беленюк оценил шансы Ломаченко после возвращения на ринг
Знай
2026-07-13T18:18:32Z
Каллас раскритиковала решение МОК, позволяющее россиянам вернуться на соревнования
Европейская правда
2026-07-13T18:09:15Z
"Окружил себя солдатами": Джошуа раскрыл секрет успеха Усика
Знай
2026-07-13T16:27:14Z
Украина упала с 12-го на 23-е место рейтинга УЕФА: Вернидуб назвал главное условие для возрождения УПЛ
Знай
2026-07-13T12:15:19Z
Жена Усика показала их 2-летнюю дочь: где живут дети чемпиона
Фокус
2026-07-13T10:00:47Z