Мелодія першого кохання: українські зірки ексклюзивно для Viva! розповіли особисті історії

Музика і кохання завжди йдуть поруч. Іноді одна пісня може повернути у момент, який змінив усе. Саме такі щирі, ностальгійні й дуже особисті історії розповіли українські зірки, які стали учасниками шоу «Вгадай мелодію» на SWEET.TV. Ексклюзивно для Viva! вони згадали свої перші почуття й мелодії, що їх супроводжували.

Ірина Білик: пісні, які ми так і не почули

Попзірка зізнається, що її перші пісні народилися разом із першим коханням.

«Я писала пісні ще в 10 років — ви їх ніколи не чули і, мабуть, уже не почуєте. Вони були про моє дитяче кохання. Мені подобався хлопчик Костя. Зараз він живе в Чикаго, і коли я там виступаю, іноді приходить на концерти. У нього завжди були афроамериканські дівчата… Мабуть, тому, що другу Білик він не покохав», — з усмішкою згадує співачка.

Brykulets: любов народжує музику

Для артиста Brykulets перше кохання стало початком творчого шляху.

«Це був період, коли я почав писати пісні. Ту композицію ніхто не чув — я її так і не випустив, але вона досі живе в моїй голові. Це історія про перші кроки в самостійному житті, відчуття свободи, захоплення красою, необдумані вчинки і зізнання в коханні через музику. У моєму випадку музика — не просто супровід, вона і є результатом цього почуття».

Тарас Цимбалюк: кохання, яке прийшло не одразу

Тарас Цимбалюк відверто говорить, що справжнє кохання відчув не в юності.

«Якщо чесно, по-справжньому я закохався лише кілька років тому. До цього, зараз розумію, не було того глибокого почуття. Я поки не готовий ділитися цією історією публічно, але можу сказати про асоціації — це музика Lana Del Rey і Cigarettes After Sex. Для мене музика — це підсилювач емоцій, спосіб запам’ятати і прожити момент. Вона як телепорт і водночас як терапія».

Анна Різатдінова: Summertime Sadness як історія нерозділеного кохання

Анна Різатдінова пов’язує свої перші сильні почуття з конкретною піснею.

«Мені було близько 21 року, і це була Summertime Sadness. У мене навіть був виступ під неї. Це була любов без взаємності — мені дуже подобався хлопець, але він обрав іншу. Після тренувань я поверталася, вмикала цю пісню і ніби проживала свої емоції. Це не була депресія — просто стан, через який проходить кожна людина. І навіть зараз ця пісня для мене особлива: варто її увімкнути — і я знову занурююся в ті відчуття».

Анжеліка Рудницька: любов утрьох і перший поцілунок

Анжеліка Рудницька згадує свою історію з гумором і теплом.

«Це було кумедно — наше перше кохання було на трьох. Ми з подружкою закохалися в одного хлопчика в дитячому садку. І коли настав час розходитися по різних школах, вирішили його поцілувати — одночасно в обидві щоки. Для нас це був справжній “шок-контент” (сміється). Ми дуже хвилювалися, але це залишилося одним із найтепліших спогадів».

Згодом тема «любові утрьох» несподівано отримала продовження вже у творчості — у пісні «Знайди мене», яку разом виконали Анжеліка Рудницька, Віктор Павлік і автор композиції.

Олена Тополя: сльози під Мераю Кері

Олена Тополя згадує своє юнацьке кохання через музику, яка навчила її співати і відчувати.

«Я вчилася співати на піснях Мераї Кері, особливо під I Give My All. Плакала навзрид, бо була закохана у старшокласника. У нас нічого не було — це було світле, юнацьке кохання. Через кілька років ми зустрілися у вокальній студії, він танцював брейкданс, і ми навіть разом їздили виступати. Музика завжди допомагає прожити такі емоції — іноді дуже сильні й навіть руйнівні».

Павло Зібров: кохання, що привело до музики

Павло Зібров каже, що саме перше кохання стало точкою відліку його творчого шляху.

«Для мене це назавжди пов’язано з фільмом “Романс про закоханих” і його саундтреком. Мені було 14–15 років, той вік, коли всередині все кипить. Я закохався в балерину Світлану Бородіну. Ми навчалися поруч, я бачив її щодня — і навіть одного разу взяв за руку. Але вона покохала іншого — мого друга. Це було складно пережити. Я настільки занурився в ці емоції, що перестав думати про навчання — мене навіть вигнали з музичної школи. Але саме тоді я почав писати музику. Через біль, через почуття. І я вдячний цьому коханню — воно привело мене до музики».

Віктор Бронюк: любов, яка стала сім’єю

Віктор Бронюк говорить не лише про перші симпатії, а й про головне кохання свого життя.

«Перші симпатії були ще в дитячому садочку, але деталей уже не пам’ятаю. А от справжнє кохання — це моя дружина Тетяна. Я пам’ятаю той момент, коли ми вперше зустрілися у 2007 році в Івано-Франківську — вона була організаторкою концерту. Я був приголомшений, бо ніби вже бачив її у своїх снах. Це навіть більше, ніж кохання з першого погляду. Я одразу зрозумів, що ми будемо разом».

Особливе місце у його історії займає пісня «Білі троянди».

«Саме вона стала саундтреком нашого весілля. І зараз я радію, що ця пісня стала особливою і для багатьох інших пар — люди знайомляться, освідчуються і одружуються під неї».

Артур Логай: кохання звучить у піснях

Артур Логай говорить про кохання, яке стає частиною творчості.

«Найбільше кохання в моєму житті — це моя дружина Євгенія. У нас багато пісень, пов’язаних зі спільними спогадами. І навіть коли здається, що текст не про нас, вона все одно там є. Так було з моєю частиною у треку з The Alibi Sisters. Я писав її буквально за ніч до дедлайну і подумав: а що б я сказав Жені, якби ми розходилися? Так з’явився рядок: “Не буде крику тут, не буде плачу…”. Коли вона почула пісню, сказала: “Мені здається, це про нас”. І я зізнався, що так і є. Вона навіть розплакалася. Мабуть, це означає, що вийшло чесно».

Олександр “Терен” Будько: юність і відстань

Олександр Будько згадує перше дорослішання через історію кохання на відстані.

«У мене це пісня гурту Мері — “Ромео”. Вона така юнацька, запальна. Мені було 17–18 років, я вже жив у Києві окремо. Я постійно намагався вирватися, приїхати, побачитися. Але зрештою ми розійшлися — нещасливо як пара, але, мабуть, щасливо для кожного з нас. Музика для мене — інструмент. Вона може і підтримати, і змінити настрій — не завжди на краще, але я вмію цим користуватися».

Євген Галич: перше кохання і шкільні дискотеки

Євген Галич згадує свою історію як справжній підлітковий роман.

«Мені було 14–15. Я закохався в дівчину Христину — вона була дуже ніжна, світла. А я був хуліганом. Я був шкільним діджеєм і щоразу, коли хотів її вразити, ставив No Doubt — Don’t Speak. І дивився на її реакцію. Ми почали зустрічатися, були перші поцілунки… А потім вона розбила мені серце. Я багато грав на гітарі, писав “сопливі” пісні. Як і завжди в житті — музика мене врятувала».

SKYLERR: кохання, яке триває зараз

SKYLERR говорить про любов не як про спогад, а як про теперішній стан.

«Для мене перше кохання — це те, що я проживаю зараз. Пісня, яка асоціюється з цим — “Темно-синій” KOLA & Geed. Ми часто слухали її на початку стосунків. Це історія про підтримку, ніжність і силу. Коли любов не забирає енергію, а примножує її».

TARABAROVA: замість пісні — шум моря

TARABAROVA має іншу асоціацію зі своїм першим коханням.

«У мене це не пісня, а шум моря. Літо, табір, море… Це була коротка історія, яка закінчилась разом зі зміною. Але її післясмак з часом перетворився на мою пісню “Вперше”».

Євген Клопотенко: тиждень, який запам’ятався назавжди

Євген Клопотенко згадує дуже коротке, але сильне почуття.

«Мені було 13–14 років. Я закохався у Владу. Пам’ятаю, як ми включили Craig David — Walking Away і довго танцювали. Це був дуже ніжний момент. Ми зустрічалися лише тиждень. Потім я обрав друга замість неї — і все закінчилось. Я переживав це майже два роки. Слухав сумну музику — і це допомогло прожити ці емоції».

Дмитро Коляденко: історія кохання, яка не склалася

Дмитро Коляденко поділився історією свого юнацького кохання.

«Мені було 16, я навчався в театральному. Я закохався в дівчину Іру і навіть хотів одружитися. Ми тричі ходили в РАГС — і тричі він був зачинений. Усюди звучали пісні Алли Пугачової. Через рік я нарешті купив квитки на її концерт, і ми обіймалися там весь вечір. Потім мене забрали в армію. Я писав їй листи щодня… а вона вже була заміжня. Ось така любов».

Що цікавого у шоу?

Окрім особистих історій, шоу «Вгадай мелодію» продовжує залучати глядачів до інтерактиву. У межах «призу глядацьких симпатій» вже визначено перших переможців — розіграно два квитки на «Фабрику зірок». Щотижня серед тих, хто голосує за улюблених артистів на SWEET.TV, розігрують нові квитки. Їх неможливо придбати — лише виграти.

Голосування триває на платформі, і кожен користувач може віддати свій голос раз на тиждень. Переможців визначають щопонеділка за допомогою рандомайзера, а сам процес публікують у соцмережах.

Нині серед лідерів:

• Костянтин Трембовецький — понад 13 000 голосів

• Злата Огнєвич — близько 10 000 голосів

• Артем Пивоваров — понад 7 000 голосів

• Альона Омаргалієва — майже 6 000 голосів

Головна інтрига попереду: у травні серед усіх учасників голосування розіграють суперприз — можливість взяти участь у другому сезоні шоу «Вгадай мелодію» та зіграти разом із зірками.

Фото: пресслужба SWEET.TV