Росія стягує резерви: як ворог готує прорив на Донбасі й чи спрацює цей план

Росія готує новий наступ на сході України, стягуючи резерви та нарощуючи чисельність військ. Про це повідомляє The Financial Times з посиланням на джерела в українській розвідці.

За даними видання, Кремль поставив перед військами амбітну мету — захопити всю територію Донбасу до вересня. Йдеться насамперед про Донецьку та Луганську області, які залишаються ключовим пріоритетом російської кампанії.

Щоб посилити наступальний потенціал, Росія планує перекинути близько 20 тисяч військових зі стратегічних резервів. Загалом угруповання російських сил на території України, за оцінками, вже сягає приблизно 680 тисяч осіб.

Втім, заявлені терміни та масштаби наступу, про які пише FT, викликають дискусію серед українських військових експертів. Вони звертають увагу: Росія справді має ресурси для продовження війни, однак питання "дедлайнів" і темпів просування виглядає значно складнішим.

Війна без кінцевої дати: що насправді стоїть за планами РФ

Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов пояснює, що потенціал РФ значно ширший, ніж це часто подається в інформаційному полі, а сама логіка російських дій не прив'язана до конкретних дат.

За його словами, заяви про можливий "кадровий колапс" російської армії через великі втрати є помилковими. Росія має диверсифіковану систему поповнення особового складу. Йдеться як про мобілізаційний ресурс на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, так і про використання так званого "спецконтингенту" — ув'язнених, чисельність яких може сягати до 500 тисяч.

"Крім того, активно триває вербування найманців за кордоном — наразі їхня кількість оцінюється приблизно у 30 тисяч. Окремий напрямок — контрактники: як добровольці (до 400–450 тисяч щороку за російськими даними), так і фактично примусові контракти для строковиків. У сукупності це створює незалежні один від одного канали поповнення армії, що дозволяє Росії компенсувати втрати без оголошення повної мобілізації", — каже Фокусу експерт.

Снєгирьов наголошує: очікування, що великі втрати автоматично зламають російську армію, не справдилися ще раніше. Зокрема, навіть показники у 100–300 тисяч втрат, які розглядалися як критичні, не призвели до стратегічного перелому.

При цьому Росія зберігає можливість оголосити новий етап часткової мобілізації — ймовірно, після внутрішньополітичних подій, зокрема виборів. Саме цим, за словами експерта, частково пояснюється активізація бойових дій: Кремлю потрібно демонструвати хоча б умовні "успіхи" для внутрішньої аудиторії.

Водночас експерт підкреслює: говорити про конкретні строки захоплення Донбасу некоректно. Російська сторона офіційно не оперує "дедлайнами" — її стратегія полягає у досягненні цілей незалежно від часу. Натомість в українському публічному просторі такі терміни часто з'являються як інтерпретації, а не як реальні плани Кремля.

За оцінкою Снєгирьова, нинішня стратегічна мета РФ звузилася до встановлення контролю щонайменше над Донецькою областю. Водночас навіть це завдання розглядається як проміжне, і від нього Росія не відмовиться.

Окремо експерт спростовує інформацію про нібито масове перекидання російських резервів виключно на Донецький напрямок. За його словами, активізація бойових дій спостерігається і на Запорізькому напрямку, куди, навпаки, перекидають додаткові сили, зокрема найбільш боєздатні підрозділи морської піхоти — з Балтійського та Тихоокеанського флотів.

"Ситуація на фронті залишається складною по всій лінії. Найбільш інтенсивні бої тривають на Донецькому напрямку — зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському. На окремих ділянках російські війська мають тактичні успіхи, однак українські сили стримують просування і не дають противнику закріпитися", — продовжує експерт.

Водночас Снєгирьов звертає увагу: ймовірне перекидання додаткових 20 тисяч військових може бути спрямоване саме на Лиманський напрямок, де фіксується передислокація резервів і зростає загроза для Слов'янська та Краматорська.

Попри складність ситуації, експерт наголошує: українські сили оборони діють у форматі активної оборони — не лише стримують ворога, а й контратакують за наявності можливостей. Це дозволяє не допустити розширення зон контролю російських військ.

Він також застерігає від переоцінки окремих ділянок фронту, зокрема Сумського чи Харківського напрямків. Там активізація бойових дій має радше відволікаючий характер і є частиною тактики "тисячі порізів", спрямованої на розтягування українських резервів.

У підсумку, за словами Снєгирьова, ситуація залишається напруженою, але контрольованою: паніки немає підстав, однак і недооцінювати ресурси та стратегію противника не варто.

Наступ без прориву: що показує реальна динаміка фронту

Ще стриманіше оцінює заяви про можливе масштабне нарощування російського угруповання ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман. Він звертає увагу на розбіжності між публічними оцінками та офіційними даними, а також на інформаційний контекст таких заяв.

За його словами, оцінка чисельності російських військ на фронті вже тривалий час залишається відносно стабільною. Згідно з даними Генерального штабу, йдеться про приблизно 700–715 тисяч військових, і ця цифра суттєво не змінюється ще з літа минулого року. Поповнення відбувається постійно — передусім за рахунок контрактників і різних механізмів залучення особового складу — однак воно компенсує втрати, а не створює якісного зростання.

"У 2025 році спостерігалася навіть тенденція до зростання чисельності — приблизно на 5–6 тисяч щомісяця. Однак із початку цього року ситуація змінилася: Росія почала втрачати більше, ніж здатна поповнювати. У середньому йдеться про від'ємний баланс у кілька тисяч осіб щомісяця, що поступово веде до скорочення угруповання", — каже Фокусу Гетьман.

Саме тому, за його словами, з'являються оцінки необхідності збільшення втрат противника до 50 тисяч на місяць — це дозволило б сформувати стабільний від'ємний баланс у 10–15 тисяч і суттєво обмежити наступальні можливості РФ уже в середньостроковій перспективі.

У цьому контексті експерт критично ставиться до повідомлень про "680 тисяч плюс ще 20 тисяч резерву". На його думку, така подача виглядає суперечливою, адже фактично йдеться про ту ж саму цифру — близько 700 тисяч, яка вже фігурує в офіційних оцінках. Це, за його припущенням, може бути елементом інформаційного впливу, спрямованого на створення відчуття загрози.

Водночас Гетьман наголошує: сам факт підготовки наступальних дій не викликає сумнівів — Росія продовжуватиме атакувати, оскільки не має іншого варіанту. Але важливо розуміти реальні можливості цих наступів.

"З військової точки зору будь-яка армія, що переходить у наступ, здатна просуватися — питання лише в темпах, глибині й ціні цього просування. І саме ці параметри сьогодні свідчать не на користь російської армії. За останні місяці темпи просування РФ суттєво сповільнилися: якщо раніше йшлося про сотні квадратних кілометрів, то зараз — про десятки, що в масштабах фронту довжиною понад тисячу кілометрів є мінімальним результатом", — продовжує експерт.

Ба більше, за оцінками міжнародних аналітичних центрів і українських моніторингових проєктів, березень 2026 року став одним із найгірших місяців для російського наступу за весь час повномасштабної війни.

Експерт також звертає увагу на розподіл сил противника. Найбільш потужне угруповання зосереджене на Покровському напрямку — там перебуває до чверті всієї російської армії, близько 200 тисяч військових, хоча сама ділянка займає лише 5–7% від загальної лінії фронту. Другим ключовим напрямком він називає Запорізький. Інші ділянки, зокрема Сумська чи Харківська, використовуються радше для розтягування української оборони.

За його словами, у разі подальшого скорочення чисельності російського угруповання до приблизно 600 тисяч військових РФ втратить можливість вести одночасно масштабні наступи на кількох напрямках і буде змушена концентрувати сили лише на одному.

Окремо Гетьман критично оцінює практику посилань на "анонімні джерела в розвідці". На його думку, подібні заяви часто не мають підтвердження і можуть використовуватися як елемент інформаційного впливу або навіть маніпуляції.

У підсумку він закликає оцінювати ситуацію не за гучними заявами, а за конкретними показниками — динамікою боїв, чисельністю військ і реальними результатами на фронті. Саме ці фактори, а не прогнози про "майбутні перемоги", дають об'єктивне розуміння того, що відбувається на полі бою.

Нагадаємо, 9 квітня президент Володимир Зеленський пояснив, чому Україна не здаватиме Донбас.

Також Зеленський в інтерв’ю італійській радіостанції Radio Rai попереджав, що вихід ЗСУ із Донбасу відкриє росіянам шлях до Харкова.