ШІ у війні проти Росії: як Україна будує data-driven армію і тестує нові бойові технології на фронті

В Україні стрімко формується новий ринок оборонних технологій на базі штучного інтелекту. Понад 200 компаній уже розробляють і виробляють дрони з використанням ШІ, на платформі Brave1 зареєстровано понад 300 розробок, а більш як 70 систем на базі штучного інтелекту та комп’ютерного зору вже активно застосовуються військовими на передовій.

Нещодавно Міністерство оборони запустило Defense AI Center "A1", який має стати частиною фундаментальної екосистеми військових технологій. Наголошується, що Україна будує data-driven армію нового зразка, де дані, прогнозування, моделювання та автономні системи мають забезпечити перевагу над ворогом і пришвидшити цикл інновацій – від ідеї до реального застосування.

Штучний інтелект уже виконує конкретні бойові завдання на фронті – від автономного наведення дронів і детекції цілей до роботи в наземних роботизованих комплексах та системі "Дельта". Водночас Brave1 фінансує спеціалізовані ШІ-гранти, запускає Dataroom і розвиває співпрацю з партнерами, щоб тренувати моделі на реальних бойових даних і створювати рішення, які рятують життя на фронті.

Про досягнення та плани Міноборони на чолі з Михайлом Федоровим щодо використання штучного інтелекту для перемоги України – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Ринок ШІ в Україні: сотні розробок і вже десятки рішень на фронті

В Україні стрімко формується ринок оборонних технологій на базі штучного інтелекту. Наразі понад 200 компаній займаються розробкою та виробництвом дронів із використанням ШІ, що свідчить про масштабування індустрії навіть в умовах повномасштабної війни.

Паралельно на платформі Brave1 вже зареєстровано понад 300 розробок, а більш як 70 систем на базі штучного інтелекту та комп’ютерного зору активно застосовуються військовими безпосередньо на передовій.

Михайло Федоров / Фото надане Міноборони

У самій екосистемі зазначають, що мають цілісне бачення ситуації: команда працює як із виробниками, так і з кінцевими користувачами, що дозволяє глибоко розуміти реальні потреби фронту та актуальні можливості української оборонної індустрії.

Defense AI Center "A1": ставка на data-driven армію і швидкість інновацій

У міністерстві оборони роблять ставку на швидку розробку рішень для поля бою, які мають забезпечити технологічну перевагу над ворогом. Основним фокусом Defense AI Center "A1" визначено створення ефективних інструментів, що дозволяють оперативно реагувати на виклики війни та скорочувати шлях від ідеї до практичного застосування.

Ключовим напрямом є рішення, які дають реальну перевагу на полі бою. Йдеться про системи для роботи з даними та програмне забезпечення для автономності систем на фронті. Україна будує data-driven армію нового зразка, де саме дані стають основою для переваги на полі бою та підсилення внутрішніх процесів. У центрі розвивають системи збору великих масивів інформації, а також інструменти прогнозування і моделювання.

Рій дронів / Фото Міноборони

Важливо! Передбачається, що штучний інтелект перетворюватиме дані з поля бою на інсайти – передбачатиме дії противника і допомагатиме формувати сценарії, які дозволять випереджати ворога у швидкості й точності уражень.

• Щодо автономних систем, то йдеться про ШІ-рішення для дронів і роботизованих платформ, здатних виконувати завдання без GPS і в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби.
• Другий фокус центру – внутрішня трансформація армії через автоматизацію бюрократії. У Міноборони працюють над створенням агентів, які автоматизують процеси закупівель, фінансового аудиту, управління персоналом та інші адміністративні функції.
• Третій напрям передбачає прискорення інновацій в оборонно-промисловому комплексі. Штучний інтелект повинен допомагати покращувати ефективність української зброї — від ракет до хімічної промисловості. Центр має об’єднати інженерів, військових, українські компанії, науковців та міжнародних партнерів навколо оборонного ШІ, щоб сформувати єдину екосистему AI-інновацій.

Загалом мовиться про побудову повноцінної інфраструктури штучного інтелекту у війську – із фокусом на безпеку, швидке тестування рішень у підрозділах і їх подальше масштабування на рівні всієї армії.

Як штучний інтелект уже працює на фронті?

Штучний інтелект вже виконує конкретні бойові завдання на різних рівнях – від тактичного до стратегічного. Йдеться не про експерименти, а про рішення, які прямо зараз застосовуються на передовій і впливають на ефективність підрозділів.

Одним із ключових напрямів є автономне наведення дронів: після фіксації цілі безпілотник може самостійно завдати удару. Дрони з оптичною навігацією здатні досягати цілей без використання GPS, що дозволяє їм виконувати місії навіть під впливом російських засобів РЕБ.

Михайло Федоров (в центрі) / Фото Міноборони

Також активно застосовується комп’ютерний зір для детекції цілей. Системи здатні виявляти замасковану техніку та живу силу противника в складних умовах, які часто залишаються непомітними для людини. Це дозволяє підсвічувати загрози для пілотів і артилерії та підвищує ефективність дій піхоти, зменшуючи ризики для особового складу.

• Ще один напрям – автономні вогневі точки. Йдеться про статичні турелі та наземні роботизовані платформи з ШІ, які можуть самостійно утримувати позиції та визначати цілі. Такі рішення дозволяють стримувати противника з мінімальним залученням людей.
• На фронті вже застосовуються наземні роботизовані комплекси з елементами ШІ, які виконують широкий спектр завдань – від вогневої підтримки до перехоплення і знищення повітряних цілей, зокрема дронів типу Shahed.
• У стратегічному вимірі ШІ інтегрується в систему "Дельта", де використовується для аналізу великих масивів даних, виявлення закономірностей і прогнозування дій противника. Загальна мета – досягти ситуації, коли 100% дронів на передовій будуть оснащені машинним зором і штучним інтелектом.

Гранти на ШІ: ставка на перехоплювачі та аналіз даних поля бою

У Brave1 роблять окрему ставку на фінансування розробок у сфері штучного інтелекту через спеціалізовані грантові програми. У межах таких конкурсів уже спрямовано понад 2 млн доларів на дослідження і розробки, з фокусом на практичні рішення для фронту.

Зверніть увагу! Серед ключових пріоритетів – модулі наведення для дронів-перехоплювачів. Паралельно підтримується широкий спектр напрямів: аналіз даних поля бою, зокрема фото та відео з безпілотників, розробка ударних БпЛА з комп’ютерним зором і нейронними мережами для автономного виявлення та ураження цілей.

Також мовиться про створення автономних модулів наведення, модульних тепловізійних систем для перехоплювачів, ШІ-рішень для виявлення, перехоплення та нейтралізації ворожих БпЛА, а також середовищ моделювання для навчання і тестування автономних бойових систем. Окремим напрямом є розвиток технологій координації роїв дронів.

Оборонні розробки / Фото Міноборони

У межах програми вже визначено перших переможців: 11 компаній отримали фінансування на розробку 13 різних продуктів. Водночас у Brave1 анонсують новий конкурс у сфері ШІ, який наразі не розкривають, але підкреслюють, що йдеться про рішення, здатні посилити технологічну перевагу України.

ШІ в наземних роботизованих комплексах: від турелей до перехоплення "Шахедів"

Наземні роботизовані комплекси з елементами штучного інтелекту вже активно застосовуються на передовій і охоплюють широкий спектр завдань – від вогневої підтримки підрозділів до знищення повітряних цілей, зокрема дронів-камікадзе типу "Шахед". У цьому напрямі спостерігається окрема хвиля впровадження ШІ на полі бою.

Одним із найбільш показових прикладів є турельні системи, розроблені учасниками Brave1. Більшість сучасних українських бойових модулів, які використовують Сили безпеки й оборони, вже оснащені вбудованим штучним інтелектом. Він забезпечує автоматичне виявлення цілей, їх супровід, точне наведення та ураження.

Цікаво! Такі системи вже виконують завдання з виявлення вогневих точок, відволікання уваги противника, а також ураження живої сили й техніки – як броньованої, так і неброньованої. Окремим напрямом є антишахедні рішення.

Серед прикладів – система Sky Sentinel, яка є високоточною роботизованою платформою з алгоритмами самонаведення. Вона самостійно розпізнає повітряні цілі, супроводжує їх і уражає, а також уже кодифікована за стандартами НАТО. За наявною інформацією, такі турелі вже мають підтверджені випадки збиття "шахедів".

У Міноборони наголошують, що продовжують розвивати нові сценарії застосування ШІ в НРК, розглядаючи цей напрям як один із найбільш перспективних для подальшого посилення можливостей на полі бою.

Brave1 Dataroom: як ШІ навчають працювати в реальних умовах війни

Платформа Brave1 Dataroom, створена у співпраці з Palantir, стала середовищем для розробки технологій виявлення та перехоплення безпілотників за допомогою штучного інтелекту та комп’ютерного зору. Пріоритетом визначено протидію "шахедам" та іншим типам ворожих БпЛА.

Використання ШІ на фронті / Фото Міноборони

У межах платформи розробникам надають доступ до наборів даних із різними типами цілей, зібраних у широкому спектрі умов – за різної погоди, у різний час доби та з використанням різних сенсорів, включно з візуальними й тепловізійними системами. Це дозволяє навчати моделі на максимально наближених до реальності сценаріях.

Зверніть увагу! У Brave1 підкреслюють, що навчити ШІ працювати в ідеальних умовах відносно просто, однак ключовим викликом є його ефективність у складних ситуаціях – уночі, за поганої видимості чи в умовах змінних факторів. Саме такі "крайові випадки" є найскладнішими для алгоритмів.

Dataroom створено для того, щоб допомогти розробникам підготувати свої рішення до реального бою – з урахуванням усіх нестандартних і критичних сценаріїв, з якими системи стикаються на фронті.

Співпраця з партнерами: доступ до бойових даних і спільна розробка ШІ

Україна відкриває новий формат співпраці з міжнародними партнерами – із можливістю тренувати моделі штучного інтелекту для безпілотних систем на основі реальних бойових даних. Для цього на базі Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони створено спеціальну AI-платформу, яка дозволяє безпечно працювати з великими масивами позначених фото- та відеоматеріалів без прямого доступу до чутливих баз, а також використовувати дані, що постійно оновлюються.

Мовиться про унікальний масив інформації – мільйони кадрів, зібраних під час десятків тисяч бойових польотів. Ці дані вже застосовуються для тренування нейромереж, які автоматично виявляють наземні та повітряні цілі в системі "Дельта".

Такий підхід розглядається як наступний етап win-win співпраці: партнери отримують можливість навчати свої моделі на даних сучасної війни, тоді як Україна – пришвидшення розвитку автономних систем і нові технологічні рішення для фронту. Також передбачається спільна аналітика, тренування моделей і створення нових продуктів.

Співпраця з Palantir / Фото Міноборони

• Серед прикладів співпраці – робота компанії Shield AI з українським партнером над інтеграцією автономної системи управління Hivemind у вітчизняні дрони.
• Окремо запущено ініціативу Test in Ukraine, яка дозволяє іноземним компаніям тестувати свої ШІ-рішення в умовах, максимально наближених до бойових, і отримувати прямий зворотний зв’язок від військових.

Крім того, Україна підписала з Німеччиною першу угоду про обмін оборонними даними. У її межах планується реалізація спільних проєктів, що включають аналіз застосування озброєння, обмін бойовими даними та спільні напрацювання у сфері оборонних технологій.