Вбивство Фаріон: адвокату обвинуваченого відмовили у відводі суддів

Шевченківський районний суд Львова, який продовжив розгляд справи про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон, відмовив адвокату обвинуваченого В'ячеслава Зінченка - Ігорю Сулимі у відводі колегії суддів через нібито їхню упередженість.

Про це повідомило Суспільне, передає Укрінформ.

Зазначається, що сьогодні через електронний суд захисник Ігор Сулима в інтересах підзахисного Зінченка В'ячеслава подав заяву про відвід складу колегії суддів Шевченківського районного суду у цій справі. За його словами, сторона захисту вважає, що своїми діями в межах розгляду цієї справи суд порушує принцип змагальності.

«Суд систематично і без належної мотивації відмовляє стороні захисту у виклику та допиті свідків захисту; виклику оперативних працівників, які брали безпосередню участь у слідчих діях та проводили оперативно-розшукові заходи на досудовому слідстві; виклику та допиті експертів, слідчих та інших працівників поліції, в тому числі, які безпосередньо були присутні та брали участь в огляді місця події; витребуванні письмових та інших доказів, а також їх доступів; призначенні необхідних справі експертиз. Такі дії явно несуть процесуальну нерівність між сторонами», — пояснив він.

Крім того, він зазначив, що суд невмотивовано відмовляє стороні захисту в клопотаннях та розглядає їх формально, без належного аналізу та без повної правової оцінки. За його словами, також підставою для відводу суду є відмова у призначенні експертиз.

«Ми дійсно на цьому наголошували неодноразово, що є суцільні суперечності та взаємовиключні докази цього всього. Тобто це і балістична експертиза, і портретна експертиза. Неодноразово були подані клопотання про витребування доказів і з Вінницького НДЕКЦ, який проводив ці експертизи, але нам суд відмовляє, посилаючись на те, що начебто сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що все доведено, ми допитали експерта, чомусь сторона обвинувачення говорить, що експерт вже не може дати відповідь. Ми вважаємо, що це суттєво. Ми розуміємо, що суд буде давати оцінку цьому доказу в нарадчій кімнаті, але коли є такі суперечності, ми вбачаємо те, що вони мають бути усунуті шляхом призначення додаткових або повторних експертиз, а нам було відмовлено», — сказав Сулима.

Водночас адвокат обвинуваченого наголосив на систематичному невмотивованому продовженні тримання його підзахисного під вартою, а також вказав на те, що суд ігнорує прохання адвокатів не призначати розгляд справи на кілька днів підряд, адже обидва захисники живуть в Івано-Франківську.

Крім того, за словами захисника, суд порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини, зокрема право кожного на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом, а також право брати участь у судовому процесі на рівних зі стороною обвинувачення.

Зі свого боку, прокурор Дмитро Петльований зазначив, що Кримінально-процесуальний кодекс чітко визначає підстави для відводу суддів.

«Є підстави очевидні, такі як родинні зв'язки, але є, я так розумію підстава, на яку посилається сторона захисту, це є «інші обставини, які викликають сумніви в неупередженості суддів». Обґрунтовуючи таку підставу для відводу, сторона, яка його заявляє, повинна обґрунтувати, в чому саме ці обставини полягають, які викликають сумніви в упередженості», — сказав він.

За його словами, відмова судом стороні захисту у задоволенні її клопотань говорить не про порушення принципу змагальності, а про необґрунтованість цих клопотань.

«Відповідно до КПК, кожне клопотання має бути обґрунтованим і вмотивованим. Якщо сторона захисту подає клопотання, яке є необґрунтоване, на думку суду, і суд, виходячи в нарадчу кімнату, виносить вмотивовану ухвалу, якою відмовляє в задоволенні цього клопотання, то це не порушення принципу змагальності, це необґрунтованість клопотання, яке було подане. Порушення принципу змагальності було би тоді, якби це клопотання взагалі б не було розглянуте судом і не було прийнято до розгляду», — зазначив Петльований.

Щодо допиту свідків сторони захисту, він нагадав, що в суді допитували двох свідків захисту з метою забезпечення принципу змагальності. Також було допитано експерта, який проводив портретну експертизу, експерта, який здійснював одорологічну експертизу, фахівця, який проводив лінгвістичну експертизу, того, який проводив хімічну експертизу сплаву металів.

Стосовно відмови в допиті співкамерників Зінченка, а також у повторних експертизах прокурор наголосив, що в цьому випадку стороною захисту було подане необґрунтоване клопотання, на що отримали відмову. І незгода з рішенням суду не є підставою для відводу.

Щоб спростувати звинувачення Сулими у невмотивованому продовженні найсуворішого запобіжного заходу, прокурор нагадав, що за увесь час судового розгляду сторона захисту подала лише одну апеляційну скаргу на таке рішення, хоча має таке право.

Петльований також прокоментував призначення судових засідань кілька днів поспіль.

«Жодна норма КПК не регулює, скільки часу має надавати суд у перерві між засіданнями. Є принцип безперервності судового розгляду і правила розумних строків. В січні-лютому жодного засідання взагалі не відбулось. Що заважало впродовж двох місяців готуватися? (...) З грудня 2024 року сторона захисту на жорсткому диску має повністю всі матеріали досудового розслідування. Стороною обвинувачення в ході судового розгляду жодного документа, жодного клопотання, жодного відеозапису, який би не входив у ті матеріали, які були надані, долучено не було. Що заважало з грудня 2024 року бути готовим до розгляду доказів та клопотань? Ми в таких самих часових рамках як сторона захисту. Мені клопотання сторона захисту надсилає о 8 ранку перед судовим засіданням. Я ж не говорю, що це порушення з боку суду і ненадання мені часу на підготовку?» — зазначив прокурор.

Повернувшись із нарадчої кімнати, стороні захисту відмовили у відводі колегії суддів. Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Після цього головуючий суддя повідомив, що суд перейшов до стадії надання показань обвинуваченого у судовому засіданні. Однак обвинувачений Зінченко заявив, що відмовляється давати покази через відсутність свого другого адвоката Володимира Вороняка.

Після цього головуючий суддя повідомив про те, що до суду надійшло клопотання адвоката Сулими щодо витребування у Вінницького НДЕКЦ МВС методики проведення одорологічних досліджень. Прокурор Петльований відповів на це, що у відповіді Вінницького НДЕКЦ вже роз'яснили причини відмови, зокрема зазначили, що методика не може бути надана стороні захисту через конфіденційність.

Його підтримала прокурор Олена Данилів.

«Сьогоднішнє клопотання, на мою думку, знову зводиться до таких банальних фраз захисника: «Витребуйте мені методику і, може, я тоді знайду, з яких би підстав мені оскаржити висновок, який не на мою користь». Це десь так виглядає», - зазначила вона.

Після цього Ігор Сулима повідомив про ще одне клопотання щодо слідчого експерименту за участю таємного свідка, який розповідав, що вигулюючи собаку в районі вул. Малоголосківської, зустрівся з хлопцем, якого він згодом ідентифікував як Зінченка.

Зі свого боку прокурор Петльований зазначив, що на засіданнях вже дивились відео і коли в сторони захисту були питання, їх перемотували, збільшували, сповільнювали чи пришвидшували, тобто, за його словами, була забезпечена всебічна можливість для дослідження цих доказів. Також він додав, що є проблема з ідентифікацією особи, адже свідок є таємним. Перегляд відео з камер спостереження з метою пошуку там легендованої особи є порушенням прав цього свідка, оскільки до нього були застосовані заходи безпеки. Зокрема, він, надаючи свідчення, відмовився навіть назвати породу собаки, щоб через це його не викрили. Також прокурор додав, що на відео свідок є.

У підсумку обидва клопотання не задовольнили.

В'ячеслав Зінченко подав клопотання з метою витребування усіх письмових матеріалів кримінального провадження у сторони обвинувачення. Однак прокурор Петльований заявив, що сторона обвинувачення чітко надала увесь перелік доказів. Зі свого боку, його колега Олена Данилів зазначила, що у матеріалах кримінального провадження крім доказів є також постанови, клопотання, заяви, скарги та інші документами, які не є доказами та не можуть оцінюватися. Оскільки оцінці з погляду допустимості підлягають лише докази.

З урахуванням того, що в клопотання не зазначено конкретних документів, які мають бути витребувані, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання. Після цього Зінченко оголосив голодування.

Наступне засідання відбудеться 22 квітня — тоді будуть судові дебати.

Як повідомляв Укрінформ, обвинувачений у вбивстві Ірини Фаріон В’ячеслав Зінченко відмовився свідчити у суді через відсутність його адвокатів.

Фото: Суспільне