Al Jazeera: Москва склала список європейських цілей

Російське оборонне відомство офіційно пригрозило європейським країнам, які допомагають Україні нарощувати виробництво далекобійних дронів. Заява прозвучала після безпрецедентної серії українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі.

Як передає "Хвиля", про це у своєму матеріалі пише Al Jazeera.

У заяві, оприлюдненій у середу, Міноборони РФ назвало військово-технічну співпрацю Європи з Україною "свідомим кроком, що веде до різкої ескалації військово-політичної ситуації на всьому європейському континенті". Москва опублікувала перелік адрес європейських компаній, залучених до спільного виробництва зброї з Україною. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв пізніше уточнив, що це "перелік потенційних цілей для російських збройних сил".

Реакцію спричинили нові оборонні угоди Києва з європейцями. Напередодні Німеччина погодилася вкласти 300 мільйонів євро в українські далекобійні засоби ураження та окремо профінансувати 5000 ударних дронів середньої дальності для атак на російські лінії постачання. Норвегія підписала угоду про спільне виробництво дронів і виділила 560 мільйонів євро на українські потреби, Нідерланди оголосили про 248 мільйонів євро, Бельгія — про 85 мільйонів.

За даними агентства Reuters, Росія втратила близько 40% потенційного нафтового надприбутку від іранської війни саме через українські удари. Сто найбільших нафтових компаній світу, серед них і "Газпром", у березні зафіксували 23 мільярди доларів додаткових прибутків через глобальну енергетичну кризу. Однак Україна позбавила РФ можливості експортувати щонайменше 2 мільйони барелів нафти на добу.

Лише за останній тиждень удари вразили дві бурові платформи на півночі Каспію, нафтоперекачувальні станції у Волгограді та Краснодарському краї, нафтобазу в Твері, Череповецький "Азот", Стерлітамацький нафтохімічний завод у Башкортостані, а також нафтовий термінал і НПЗ у Туапсе на Чорному морі. Усі удари підтверджені відеогеолокацією або російськими офіційними особами.

"Сьогодні наші глибинні удари вже не сенсація", — констатував президент Володимир Зеленський, описуючи рутинність операцій углиб території РФ.

Інститут вивчення війни (ISW) у Вашингтоні зазначає, що Росія, схоже, не розгорнула повноцінних мобільних вогневих груп і дешевих засобів перехоплення дронів, потрібних для оборони величезної території. Заступник міністра оборони Сергій Бескрестнов опублікував фотографії російських саморобних рішень - як-от ракети класу "повітря-повітря" Р-77-1, встановлені на вантажівки.

За словами колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, який у 2025 році відповідав за нарощування виробництва дронів, можливості українського ОПК від початку повномасштабного вторгнення зросли більш ніж у 50 разів. Зеленський опублікував відео з демонстрацією 56 типів української зброї, 31 з яких - дрони.

Найвідчутнішої шкоди російська нафтянка зазнала в останні десять днів березня та перші десять днів квітня. Балтійські порти Приморськ і Усть-Луга, за даними супутникових знімків, втратили відповідно 40% і 30% потужностей зберігання. Компанія "Новатек" призупинила переробку газового конденсату в Усть-Лузі.

5 квітня, коли в Усть-Лугу вперше за багато днів зайшов танкер класу Aframax для завантаження, Україна вночі повторно вдарила по порту і підпалила три резервуари об'ємом 20 000 кубометрів кожен. Того ж дня ЗСУ вразили Приморськ та чорноморський термінал "Шесхаріс", який експлуатує "Транснефть". Під удар потрапив також ракетний фрегат "Адмірал Макаров", здатний нести крилаті ракети "Калібр". Лише в Приморську згоріло нафти щонайменше на 200 мільйонів доларів.

8 квітня Україна вдарила по найбільшому нафтовому терміналу в окупованому Криму - порту Феодосія. На початку місяця також відомо про удари по НПЗ у Башкортостані за 1200 кілометрів від кордону та в Нижньому Новгороді.

"Тільки серйозні фінансові втрати змушують Росію розглядати сценарій відмови від цієї війни", - пояснив логіку ударів Зеленський.