Наступ на Луцьк, Рівне та Київ: Білорусь готується до війни з Україною, названо цілі

Україна фіксує активність Білорусі біля свого кордону та заявляє про можливі спроби Росії втягнути Мінськ у війну. Експерти розкрили можливі загрози.

Про що йдеться у матеріалі:

У квітні 2026 року загроза розширення війни за межі нинішнього фронту знову опинилася в центрі уваги. Київ дедалі частіше сигналізує про ризик нового сценарію — спроби Москви втягнути Білорусь у повномасштабну війну проти України, перетворивши її територію на ще один плацдарм тиску.

17 квітня президент України Володимир Зеленський прямо заявив про такі наміри Кремля після доповіді військового командування.

Главред зібрав головне, що варто знати про загрозу з боку Білорусі.

Що готує Білорусь вздовж українського кордону

Президент України Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського повідомив, що російські війська намагаються здійснити перегрупування, ймовірно для компенсації нестачі особового складу. На цьому тлі стає зрозумілішою активізація військової діяльності на території Білорусі.

"За даними розвідки, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій. Вважаємо, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь. Доручив відповідними каналами застерегти фактичне керівництво Білорусі щодо готовності України захищати свою землю та незалежність. Характер та наслідки нещодавніх подій у Венесуелі повинні стримувати керівництво Білорусі від помилок", - зазначив він.

Яку задачу отримав Лукашенко від РФ

Водночас керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що Білорусь, ймовірно, отримала від Росії завдання перед весняно-літньою кампанією на сході та півдні України — підтримувати напруження українських сил.

"В будь-якому випадку, провокації зі сторони білорусі будуть помилкою для Лукашенка і його режиму", - наголосив він.

Лукашенко оголосив мобілізацію офіцерів та підготовку до війни

17 квітня Олександр Лукашенко перейшов від заяв про підготовку до війни до конкретних кроків у сфері мобілізації, підписавши указ про призов офіцерів запасу на військову службу. Про це повідомили білоруські медіа.

Документ передбачає залучення офіцерів запасу, які не проходили строкову службу, але отримали військову підготовку у цивільних вишах, з метою доукомплектування підрозділів кадрами середньої ланки.

"У 2026 році передбачається призвати до Збройних Сил та органів прикордонної служби громадян Білорусі чоловічої статі віком до 27 років з числа офіцерів запасу, які не пройшли строкової військової служби, служби в резерві Збройних Сил і не мають права на відстрочку від призову", – йдеться в документі.

Водночас такі заходи не є новими: Білорусь регулярно проводить подібні призови з початку повномасштабної війни. Зокрема, з 2022 року Лукашенко щороку в період із лютого по травень оголошує призов офіцерів запасу. Подібна практика існувала і раніше, хоча застосовувалася рідше, тож нинішні дії відповідають плановим заходам білоруських збройних сил.

До цього 1 квітня Олександр Лукашенко заявив, що не прагне війни, однак готується до її можливого початку. Таку позицію він озвучив під час наради, присвяченої підбиттю підсумків перевірки збройних сил Білорусі, цитує його слова Telegram-канал "Пул первого".

"Мирного часу бути не може. Ми готуємося до війни. І в цій аудиторії, і не тільки в ній, люди мають розуміти - ми категорично проти війни. Особливо наші офіцери, наші солдати, Збройні Сили. Бо ми знаємо, що таке війна. Ми не хочемо війни. Але армія саме для цього й призначена: якщо раптом хтось вирішить з нами розмовляти й дивитися на нас крізь приціл зброї - ми відповімо. До цього готуємося", - сказав диктатор.

За його словами, білоруська армія має бути повністю готовою до бойових дій, адже це, на його думку, стримуватиме потенційних противників і не дозволить нікому наважитися на напад. Він підкреслив, що високий рівень бойової готовності, здатність швидко реагувати на будь-які загрози біля кордонів є ключовою гарантією безпеки держави.

Також Лукашенко наголосив на важливості всіх складових сучасної війни — від підготовки офіцерів і рівня навчання військових до володіння зброєю, фізичної підготовки особового складу, а також стану озброєння і техніки, зазначивши, що це визначає здатність армії виживати та досягати успіху в бою.

Чи є загроза наступу з боку Білорусі

За оцінкою засновника підрозділу KRAKEN Костянтина Немічева, з військової точки зору білоруська армія наразі не готова до повноцінних бойових дій і залишається слабкою. Водночас, за даними розвідки, Росія розглядає можливість гібридного використання своїх сил із території Білорусі разом із білоруськими підрозділами.

Він зазначив, що риторика Олександра Лукашенка залишається воєнною. Немічев нагадав, що на початку квітня той заявляв про підготовку до війни та відсутність мирного періоду. Також було підписано указ про призов офіцерів запасу, що формально є щорічною процедурою для посилення мобілізаційного резерву. Окремо фіксується розвиток інфраструктури поблизу кордону, що може свідчити про спроби Росії втягнути Білорусь у війну.

"Йдеться не про масштабний наступ, а про прикордонні провокації, створення напруги на півночі України та спробу відтягнути частину сил ЗСУ з ключових напрямків на сході та півдні. Жодних наступів на Київ, Луцьк, Житомир чи Рівне не прогнозується. Такі сценарії наразі нереалістичні", - наголошує він.

Немічев додав, що Україна вже передала керівництву Білорусі чіткий сигнал про неприпустимість будь-яких провокацій і водночас має достатні можливості для швидкої відповіді у разі загрози.

Чому Білорусь активізувалась саме зараз

Військовий оглядач Василь Пехньо зазначив, що раніше Олександр Лукашенко вже заявляв про підготовку до війни та необхідність готовності армії до будь-яких викликів, і такі висловлювання не є випадковими.

На його думку, подібна риторика свідчить про проблеми Росії на фронті, адже в таких ситуаціях вона традиційно намагається задіяти білоруський напрямок і використовує різні гібридні інструменти.

Також він наголосив, що російські війська не відмовилися від планів повністю захопити Донецьку область, тому зацікавлені у відволіканні українських сил на інші напрямки.

"Їм потрібно, аби ми, умовно, перекинули один батальйон безпілотних систем під Білорусь або направили роту механізованої бригади під Волинь. Потім можуть бути певні прориви їхніх ДРГ десь на кордоні. Росіяни розраховують, що в Україні піде панічна реакція. Тому вони реалізовують такі гібридні стратегії", – вказав експерт в коментарі 24 каналу.

Водночас експерт підкреслив, що загрозу з боку Білорусі не слід ігнорувати, однак важливо уникати паніки та тверезо оцінювати розвиток подій.

Чи є в Білорусі ресурс для війни проти України

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор і військовий експерт Роман Світан заявив, що Олександр Лукашенко не має достатніх ресурсів для ведення війни, і якби така можливість була, він би вже давно долучився до бойових дій проти України. Про це він заявив в коментарі 24 каналу.

За його словами, більша частина кордонів Білорусі межує з країнами Європи, тому у разі агресії конфлікт швидко завершився б через втручання України та європейських держав.

Він наголосив, що географічне положення країни не залишає шансів режиму довго утриматися, адже можливі удари швидко паралізують економіку, а влада може втратити контроль.

Водночас експерт зауважив, що білоруське суспільство загалом не налаштоване вороже до України. Також він додав, що Росія нині зосереджена на війні проти України і не змогла б надати суттєву підтримку Мінську, а наявних сил Білорусі вистачило б лише для короткочасної оборони столиці, що, ймовірно, усвідомлює і сам Лукашенко.

"Білоруська армія на цей момент небоєздатна. А білоруська економіка повністю працює на Росію. Оці заяви Лукашенка. Ну, захотілося діду побрязкати старими заслугами", - резюмував Світан.

Як Росія може використати Білорусь

Полковник запасу та військовий експерт Сергій Грабський вважає, що Білорусь може використовуватися Росією як допоміжний елемент у війні, але не як окремий напрямок наступальних дій, зокрема йдеться про потенційне залучення мобілізаційного та людського ресурсу.

"Так, теоретично білорусь може бути використана як допоміжний елемент - як ресурс для доукомплектування російських військ. Вони можуть мобілізувати до 200 тисяч людей протягом кількох місяців. Але на сьогодні жодних ознак такого сценарію немає", - стверджує він в коментарі УНН.

Водночас військовий експерт Олексій Гетьман оцінює ймовірність прямого вступу Білорусі у війну як майже нульову, зазначаючи, що подібні заяви лунають регулярно і мають на меті демонстрацію лояльності до Кремля без реальних підстав. Він також підкреслює, що у разі такого розвитку подій Білорусь одразу стане повноцінною стороною конфлікту з відповідними наслідками.

"Якщо хоча б один білоруський військовий перетне кордон України, це буде визнано актом агресії. Після цього білорусь стає законною ціллю. Ми будемо завдавати ударів по військових і промислових об’єктах. І це прекрасно розуміє лукашенко, я знаю, що йому прямо дали зрозуміти, не публічно, що він також може стати ціллю", - підсумовує експерт.

Росія отримала повний контроль над армією Білорусі

Станом на зараз немає ознак підготовки нового масштабного вторгнення з території Білорусі. Водночас політика Олександра Лукашенка не змінилася, а лише зазнала трансформації, і рівень підтримки Росії з його боку продовжує зростати. Саме тому, на думку заступника голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Павла Латушка, виникла потреба у посиленні тиску на білоруський режим. Про це він заявив в інтерв’ю Главреду.

Він також зазначає, що контроль Лукашенка над збройними силами та територією країни у військово-політичному вимірі суттєво обмежений. За його словами, відповідно до оцінок американської розвідки, Білорусь фактично не виступає самостійним союзником Росії у війні, а є залежним від неї елементом, що свідчить про мінімальну суб’єктність білоруської влади.

"У доповіді також зазначається, що Росія отримала повний контроль над системою протиповітряної оборони та управлінням військово-повітряними силами Білорусі. Фактично повітряний простір Білорусі перебуває під російським контролем. Якщо згадати про "Орєшнік", то американці говорять не тільки про нього, але і про ядерну зброю. Якщо виходити з того, що ядерна зброя або "Орєшнік" знаходяться на території Білорусі, важливо розуміти, хто керує цією зброєю", - наголосив він.

Павло Латушко вважає, що ключові рішення в Білорусі фактично ухвалюються не Олександром Лукашенком. На його думку, такими діями білоруська влада сама зробила свою територію потенційною ціллю.

Він припускає, що у разі подальшої ескалації з боку Росії, зокрема навіть при використанні ракет типу "Орєшнік" проти України чи інших європейських країн, відповідь може бути спрямована саме по території Білорусі, а не Росії.

"Лукашенко, по суті, знову продемонстрував обмеженість своєї суб'єктності. В останні роки він приймає найдурніші антидержавні рішення. Наприклад, мова йде про договір про гарантії безпеки, підписаний 6 грудня 2024 року в Мінську Володимиром Путіним і Лукашенком. Ратифікація відбулася в березні минулого року. Лукашенко підписав закон про ратифікацію після того, як Путін прийняв рішення про перенесення виплат за кредитами до 2037 року. При цьому в угоді є стаття 5, яка дає право російським збройним силам увійти на територію Білорусі, в тому числі в разі внутрішніх протестів. Тобто російська армія теоретично може бути задіяна для придушення протестів всередині країни", - нагадав він.

Опозиціонер також зазначає, що Лукашенко фактично передав Росії можливість діяти на білоруській території у власних інтересах. Водночас білоруські сили не мають подібних можливостей на території РФ, зокрема не можуть діяти ні в Смоленську, ні в Москві, тоді як російські війська мають таку свободу. На його думку, це стало наслідком залежності Мінська від Москви, зокрема у фінансових питаннях.

"Тому, відповідаючи на головне питання: чи можливе використання території Білорусі у військових цілях проти України? Так, можливе, оскільки Лукашенко мінімізував свою суб'єктність. І його нинішній вплив не можна порівнювати навіть із впливом 2021 року – він значно зменшився", - резюмує він.

Чи є загроза наступу на Київ

Наступ із території Білорусі у напрямку Києва теоретично можливий, хоча ймовірність такого сценарію невисока. За оцінкою військового експерта та колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, нинішня війна довела, що не варто повністю відкидати навіть малоймовірні варіанти розвитку подій, тож повторна спроба Росії атакувати столицю виглядає малоймовірною, але не виключеною.

"Нам кажуть, що весь кордон замінований, перекритий і укріплений. Хочеться вірити, що так і є, і не залишилося десь 20 метрів, які навмисно або випадково не заміновані, і де можуть пройти російські війська. Однак повторюся: потрібно стежити за накопиченням особового складу, оскільки численне угруповання військ біля нашого кордону на території Білорусі неможливо буде приховати. І цю підготовку ми побачимо заздалегідь. Ну, і тоді нехай Лукашенко не ображається – нам можна буде атакувати всі об'єкти на території Білорусі, по яких ми вважатимемо за необхідне вдарити: аеродроми, нафтопереробні заводи тощо", - вказав він в інтерв’ю Главреду.