Весняній вітер Петера Мадяра

Згодом буде опубліковано багато статей, а потім ще й книжок про технологічний бік кампанії "Тиси"/ Мадяра. Напевно, напишуть спогади члени його команди і залучені консультанти. Втім, якщо робити зовнішній експрес-аналіз по гарячих слідах, можна виділити кілька важливих складових успіху угорської опозиції.

Запит суспільства на практичні зміни

16 років при владі одної і тієї самій когорти політиків. Економічний спад. Згортання демократичних свобод. Звинувачення правлячої партії в корупції і аморальних рішеннях (виправдання фігурантів справи педофілів в державних дитячих установах). Погіршення відносин з ЄС (що заблокувало отримання коштів з європейських фондів). Ці фактори сприяли тому, щоб люди захотіли таки "поміняти коней на переправі".

З іншого боку, Петер Мадяр побудував собі імідж політика, який готовий до змін – насамперед, в своєму житті, коли він сам залишив владну команду і навіть дружину, що була однім зі стовпів режиму Орбана, але виявилася, будучи міністром юстиції, причетною до педофільського скандалу.

Окрім того, "Тиса" вела до влади "нові обличчя" - людей, що до того робили кар’єру поза державним апаратом, що також імпонувало виборцю.

Ідеологічна близькість "Тиси" та "Фідес"

Зміни, які вимагав електорат, не стосувалася змін державної ідеології. Тому правоцентристська "Тиса" і Мадяр як колишній функціонер "Фідес" могли запропоновати людям те, чого вони прагнули – не революцію, а корегування державної політики, не зміну ідеологічного вектору, а його очищення від зловживань і невірних рішень "попередників".

До речі, в новій парламент Угорщини пройшли три партії саме правого спектру, що багато говорить про настрої угорських виборців.

Віктор Орбан ("Фідес") та Петер Мадяр ("Тиса"), фото: колаж з відкритих джерел

Об’єднання опозиції навколо "Тиси" та Мадяра

Угорська опозиція не сприймала Мадяра як ідеальну людину, і непублічно, а також вже після голосування, опозиційні політики висловлювали незадоволення його особистими якостями, його методами управління та стилем спілкування, але вони погодилися підтримати лідера "Тиси" як єдиного кандидата, який єдиний має реальний шанс перемогти Орбана. Зрештою, "нам з ним не одружуватися", зазначив один з політиків.

Спілкування з народом

У "Фідес" була розгалужена мережа представництв в маленьких містечках та селах, і взаємодію із "маленькими угорцями" вважали сильною стороною команди Орбана. Але Мадяр зробив те, що, як стверджують, раніше не робив жоден з угорських політиків – він особисто провів величезну кількість зустрічей з виборцями поза межами великих міст. Лідер "Тиси" тиснув руки, розмовляв з простими людьми, нон стоп їздив країною, а його команда організовувала багаточисельні, зворушливі мітинги в провінції. Навіть останнє масове опозиційне зібрання перед голосуванням пройшло на площі Дебрецена, а не Будапешту.

Візуально більш привабливий, більш молодий і більш енергійний лідер в порівнянні із опонентом

Я дивилася передвиборчі мітинги "Фідес" і виступи Орбана. Головне враження – уряд Угорщини очолює вже немолода і дуже втомлена людина. Було помітно, що Орбану (62 роки) навіть оголошувати промови було важко. Ну і спірна заява Зеленського про "пузо" теж виникла не на порожньому місті.

Натомість Мадяр просто випромінював енергію і буквально заряджав вірою в свій успіх. Немаловажно, що він має спортивну статуру і виглядає значно молодше свого віку (45 років).

Петер Мадяр, фото: gettyimages

Емоційне наповнення кампанії

Вся айдентика, весь антураж кампанії "Фідес" був побудований в а-ля тоталітарному, чи навіть пострадянському стилі. Залучені до агітаційних заходів доморощені виконавці пенсійного віку лише сприяли посиленню цього враження.

На концертах "за "Тису" натомість виступали репери (щоправда, іноді доволі контраверсійні). А головним лейтмотивом кампанії була найпопулярніша угорська народна після "Весняний вітер" (Tavaszi Szél). Ця композиція стала всесвітньо відомою після того, як на концерті 1986 року в Будапешті її заспівала група Queen.

"Весняний вітер" став фактично мотто Мадяра.

Позитивні наративи

Кампанія Мадяра була побудована на позитиві. Він розповідав про те, що він зробить хорошого для людей. Заряджав людей оптимізмом і вірою в майбутнє.

В той же час Орбан був зосереджений на залякуванні виборців – війною, Євросоюзом, Зеленським, українцями, терористами… Ви б чули, що несли оратори на передвиборчих мітингах "Фідес"!…

Це здається, дуже значний прорахунок політтехнологів Орбана – ставка на страх, на виклик в людях відчуття неспокою і невпевненості в майбутньому. Не може кандидат, який проголошує себе політиком мира, одночасно роздмухувати в суспільстві панічні настрої, лякати їх "бабайкою" (цю роль орбанівські політтехнологи відвели Зеленському) і турбувати повідомленнями про постійні загрози (терактів, диверсій, війни), тим більше, коли всі алармістські попередження є тільки плодом уяви передвиборчого штабу.

Замість того, щоб заспокоювати людей, обіцяючи їм захист і транслюючи відчуття безпеки, Орбан поширював паніку, тримав електорат в постійній напрузі, розповідав їм, "як страшно жити". Водночас, "Фідес" і загалом угорська влада примудрилися не пояснити, що має робити кожен конкретний громадян в цій нібито дуже небезпечній ситуації, не запропонували плану дій "на випадок війни". В підсумку, замість мобілізації електорату та об’єднання людей навколо ймовірної загрози (як передбачалося його штабом), Орбан та його команда отримали недовіру, несприйняття і відторгнення. 

Товариші

Ставка на Росію стала головною помилкою Орбана. В цьому немає жодних сумнівів. Його політтехнологам з їхніми проросійськими наративами вдалося викликали привід 1956 року і, особливо на фінальному етапі, зробити його повноцінним учасником передвиборчої кампанії. Тисячі угорців скандували "Росіяни, додому" і "Товариші, кінець", не тому, що хотіли підтримати Україну чи є русофобами, а тому, що вони відчули, що промосковська влада Орбана опинилася по інший бік умовних барикад, на боці агресора, а не угорців.

Втім, не можна не відмітити і продуктивну роботу штаба Мадяра, його помічників та консультантів, яким вдалося знайти і продемонструвати докази (записи), що беззаперечно довели пропутінські настрої самого Орбана і роботу на Кремль членів його команди (Петера Сіярто).

Ефективно організовані комунікації

Експерти стверджують – комунікаційна політика штаба "Тиси" була доволі жорсткою, контакти з медіа "обличь кампанії" регламентувалася та обмежувалася. Але це забезпечило відсутність какофонії (єдиний голос) та ефективне антикризове реагування (протидія компромату).

Втім, треба зазначити, що компромат проти Мадяра був дуже спірним. Чомусь політтехнологи Орбана порадили розкручувати його зв’язки із Україною та Зелеленським. Але, як показали результати виборів, угорців лякає скоріше загроза з Москви, ніж з Києва. Російські консультанти "Фідес" цього передбачити не змогли.

Іншій компроматний кейс проти опозиції і особисто Мадяра - викриття, що чоловік середнього віку, неодружений, спить із жінками – якось не потягнув на сенсацію, що й не дивно. А ось вживання заборонених речовин, в якому його звинувачували, опозиційний кандидат просто спростував, і йому повірили. Бо до того Мадяр вже зміг побудувати собі імідж чесної, відкритої людини, яка може помилятися, але не буде брехати.

Петер Мадяр, фото: gettyimages

Досвід

Незважаючи на імідж "нового обличчя", Петер Мадяр не є новачком в політиці та держуправлінні. Він з родини політичних діячів та публічних осіб, його дружина (колишня) зробила карколомну кар’єру у владі "Фідес", все свідоме життя він працював у владних чи партійних структурах. Два роки тому Мадяр просто різко порвав із минулим, відкривши нову сторінку свого політичного та особистого життя одночасно, і саме в цьому і полягає його "новизна", а зовсім не в тому, що він раптово опинився в політиці "з вулиці".

До того ж і його партійна структура створювалася не "на колінці", під нинішні вибори. "Тиса" та особисто Петер Мадяр вже провели успішну кампанію на виборах до Європарламенту в 2024 році, набравшись досвіду і довівши людям, що можуть перемагати навіть в умовах орбанівської Угорщини.

Звісно, сам по собі організаційний фактор не може забезпечити перемогу на виборах. Але наявність ефективно працюючих штабів і агітаційних мереж, наявність реальних членів партії і волонтерів, є тим механізмом, який гарантує, що всі вдалі креативні рішення політтехнологів будуть втілені в життя, а харизматичний кандидат отримує належні професійний супровід та підтримку команди.