Війна не йде за планом Путіна: у NYT назвали низку ключових провалів Кремля

Війна Ізраїлю та США проти Ірану стала для Москви короткостроковим економічним подарунком: ціни на нафту злетіли, санкційний тиск послаб. Але удар по Тегерану - найближчому партнеру Кремля на Близькому Сході - вписується, як зазначає NYT, у низку ударів по великодержавних амбіціях Володимира Путіна.

Як передає "Хвиля", про це у колонці для The New York Times пише Серж Шмеман - колишній керівник московського бюро видання.

Іран постачав Москві дрони для війни в Україні і слугував важливим каналом обходу санкцій. Масштабне руйнування іранської економіки і військової машини - не перша подібна втрата. У січні американські сили захопили в Венесуелі іншого союзника Кремля - Ніколаса Мадуро. До цього Москва не змогла врятувати від падіння Башара Асада, який зрештою втік до Росії. Доля російських військових баз у Сирії тепер під питанням.

"А Куба наступна, до речі, але вдайте, що я цього не казав", - кинув Дональд Трамп на зустрічі з інвесторами наприкінці березня, маючи на увазі ще одного російського партнера. Куба вже у важкому економічному становищі: венесуельська нафта припинила надходити, американське ембарго посилилося. Перший танкер з російською нафтою прибув на острів лише з дозволу США. Другий уже в дорозі, але Вашингтон не повідомив, чи дозволить йому розвантажитися.

Росію також усунули від участі у вирішенні майбутнього Ірану та інших союзників. Російські нафтові компанії витісняють з Венесуели після захоплення Мадуро. У січні США без вагань захопили російський танкер за нібито порушення санкцій.

За оцінкою Шмемана, таке поводження мусить боляче бити по Путіну, який, як вважає автор, прагне відновити радянський рівень глобального впливу країни. Російський лідер уникає прямої критики Трампа особисто - надто розраховує на ту "загадкову симпатію", яку американський президент час від часу демонструє щодо Москви.

Але Путіна - як і багатьох світових лідерів - бентежить непередбачуваність Трампа. На нещодавньому з'їзді Російського союзу промисловців і підприємців російський президент визнав: "Мені здається, що ті, хто залучений у конфлікт, самі нічого не можуть передбачити, але для нас це ще складніше".

Незалежне російське видання повідомило, що Путін звернувся до олігархів із проханням про "добровільні внески" до бюджету. Це був би перший випадок, коли президент особисто просить мільярдерів підтримати державні фінанси, виснажені війною. Кремль заперечує сам факт прохання, але визнає, що один із магнатів пообіцяв "дуже велику суму" державі.

Путін публічно засудив вбивство верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї як "цинічне" і таке, що порушує міжнародне право. За даними розвідок, які цитує NYT, Москва допомагала Тегерану з цілевказівкою по американських базах і постачала йому модернізовані версії дрона Shahed-136, який тепер виробляє за ліцензією для війни проти України. Росія ці дані заперечує. Однак у середу під час візиту до Китаю міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Іран має "невід'ємне" право на збагачення урану.

Трамп відреагував зневажливо. "Якщо й допомагають, то роблять це не дуже добре", - сказав він про російську підтримку Ірану. Пізніше припустив, що Путін "можливо, трохи їм допомагає", і додав: "Він, мабуть, думає, що ми допомагаємо Україні. Вони це роблять, і ми це робимо". Куди різкіший був тон щодо союзників по НАТО, які відмовилися допомогти розчистити заблоковану Ормузьку протоку. "Це був чудовий тест, тому що вони нам не потрібні, але вони мали бути там", - сказав Трамп. Згодом він пригрозив зовсім вийти з альянсу.

Навіть із грошима олігархів і ймовірним скороченням американських поставок Києву війна продовжує висотувати Росію. Українські дрони регулярно вражають російські нафтові термінали, а українські військові спеціалісти допомагають державам Перської затоки відбивати іранські удари. Опитування, на яке посилається Bloomberg, показало: 67% росіян виступають за переговори про мир.

"Кожен день, поки триває війна, Росія дедалі більше відстає у великодержавному змаганні, яке визначатиме світову геополітику найближчих років", - наводить NYT слова Томаса Грема, наукового співробітника Ради з міжнародних відносин і автора книги "Getting Russia Right". На думку Грема, "Росії не потрібні ресурси, щоб продовжувати війну проти України - їй потрібні стимули, щоб її закінчити".

На думку Шмемана, іранська війна тимчасово ці стимули послабила. Але стратегічний рецепт залишається тим самим: дати Україні те, що їй потрібно для опору, доки Путін не зрозуміє, що насильство не дає йому нічого.