Іран роками стежив за війною в Україні та робив висновки — FT

Іран роками уважно вивчав досвід України у війні із Росією, особливо у питання використання дронів, зосереджувався на модернізації своїх засобів ведення кібервійни та дбав про перспективне планування для збройних сил. Також Тегеран уважно стежив за діями Росії і тим, як Україна пристосувалася до боротьби з набагато сильнішим супротивником, пише The Financial Times.

Аналітики проаналізували понад 300 статей іранських військових, опублікованих за останні п’ять років у десятці іранських оборонних видань, які демонструють погляди закритого іранського керівництва, зокрема щодо зміни тактики і технологічних пріоритетів.

Так, одну із таких статей на основі дослідження війни в Україні два роки тому опублікував керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд. Він закликав керівництво країни інвестувати в дрони, використовувати більш спритні та мобільні бойові підрозділи, а також модернізувати методи підготовки та ведення бойових дій. Військовий також запропонував розглянути можливість застосування штучного інтелекту в озброєнні.

«Хоча в дослідженні, проведеному Дадвандом, не було нічого дивного як такого, воно дало перші підказки щодо подальшого розвитку подій в Ірані. Минулого року він дав рідкісне інтерв’ю я якому повідомив, що Тегеран модернізував підручники та методи навчання з урахуванням досвіду, отриманого в Україні», - йдеться в матеріалі.

Усі статті, які проаналізувала FT, були опубліковані у загальнодоступних журналах, пов’язаних із найважливішими командними коледжами та школами підвищення кваліфікації Корпусу вартових ісламської революції та регулярних збройних сил Ірану. Серед авторів — високопоставлені командири, амбітні офіцери та науковці, яким доручено аналізувати стратегічні виклики, що стоять перед Іраном. Вони дають уявлення про те, як мислить іранська армія та які уроки вона виносить із воєн, щоб застосувати їх у майбутніх конфліктах.

Серед матеріалі була  стаття двох впливових високопоставлених командирів, які  висловлювали занепокоєння щодо обмеженого перспективного планування проти «нових загроз». У 2023 році вони писали, що Іран повинен швидко набрати фахівців, реформувати свої військові навчання та планувати закупівлю озброєння з орієнтацією на передові технології, такі як дрони, лазери та космічні платформи. Вони також назвали війну в Україні джерелом «нових загроз».

У тому ж 2023 році колишній командувач ВПС Азіз Насірзаде, який згодом обійняв посаду міністра оборони і загинув під час авіаудару 28 лютого, в одній із статей закликав керівництво країни відновити свій занедбаний парк винищувачів шляхом закупівлі Су-35 у Росії. Ця ідея була причиною суперечок між різними видами збройних сил Ірану.

У матеріалі Насірзаде також рекомендував Ірану оснастити свої повітряні сили безпілотниками-камікадзе та інтегрувати штучний інтелект у процедури вибору цілей. Але водночас він також закликав «відбудувати зношені ділянки» авіабаз.

Насірзаде також був співавтором дослідження, в якому стверджувалося, що ВПС США стають дедалі менш ефективними через старіння техніки та провалені програми модернізації.

Експерт із питань іранських збройних сил Афшон Остовар зазначає, що журнали були одним із небагатьох джерел інформації про те, як Іран може поводитися в певних надзвичайних ситуаціях.

«Вони найцікавіші, коли говорять про власні практики, операції та процедури», — зазначив Остовар, додавши, що, простежуючи редакційну лінію важливих журналів, можна скласти досить надійне уявлення про те, що є пріоритетом для Ірану.

У цьому масиві багато статей присвячені технологіям безпілотників, тактиці та комунікаціям, а також дослідженням, що оцінюють ефективність іранських батарей протиповітряної оборони. Значна увагу приділяли посиленню можливостей кібервійни, зокрема шляхом інтеграції штучного інтелекту в процес прийняття рішень та атак.

Аналітики зазначили, що офіцери, командири та співробітники розвідки іноді публікували статті під псевдонімами.  Старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Фарзін Надімі зазначив, що науково-технічні дослідження, як правило, є більш ґрунтовними, ніж стратегічні аналізи.

Надімі заявив, що розвідка США, попри все, ретельно вивчала іранські публікації в пошуках цінної інформації, однак Тегеран вжив заходів для запобігання витоку конфіденційних даних, видавши директиви, що обмежують офіцерів та інженерів, які працюють над оборонними проектами, від надмірного оприлюднення інформації про них.

Але навіть посередні статті могли бути цінними для розуміння менталітету іранських офіцерів. Багато хто з них зображував Вашингтон як ослаблений і бачив можливості для Ірану перетворити Близький Схід. Азербайджан, який має тісні зв'язки з Ізраїлем, також часто оцінювали як загрозу безпеці Ірану.

Колишній офіцер розвідки США та експерт з Ірану в Центрі військово-морських аналізів Майкл Коннелл сказав, що найціннішими для нього виявилися статті, що містять опитування експертів та діючих військовослужбовців щодо менш чутливих питань.

Так, в одній статті, яку проаналізувало FT, йшлося про те, що важливо не допустити, щоб солдати піддалися спокусі приєднатися до «девіантних сект». В іншій йдеться про хронічні проблеми у військових госпіталях, які були вразливими до криз через надмірну залежність від постачальників з приватного сектору і які нехтували своїми «основними функціями», надаючи пріоритет цивільним пацієнтам, що приносять дохід.

В інших статтях, опублікованих нещодавно, розглядалося питання запобігання суїцидальним думкам серед військовослужбовців, або повідомлялося, що студенти провідних іранських військових академій зазнають значної дискримінації через бідність їхніх сімей або етнічне походження.

Як вказує Коннелл, ці матеріали дають уявлення про повсякденне життя в іранській армії.