Сусідська взаємодопомога: як створити "енергетичний хаб" у під’їзді або ОСББ

Які кроки зробити до енергетичної незалежності багатоквартирного будинку?

Створення локального "енергетичного хабу" починається не з вибору техніки, а з юридичного оформлення спільноти. Найбільш ефективним механізмом для цього є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або житлово-будівельний кооператив (ЖБК). Саме ці юридичні особи мають право претендувати на численні державні та муніципальні програми компенсацій, які значно зменшують фінансовий тягар на кожну окрему родину, пише 24 Канал.

Першим етапом є проведення загальних зборів співвласників, де ухвалюється рішення про участь у програмах підтримки, наприклад, таких як "ГрінДІМ". Ця програма передбачає відшкодування витрат на сонячні електростанції, теплові насоси, установки зберігання енергії та генератори. Хоча прийом нових заявок за цією програмою може тимчасово призупинятися через обмеженість ресурсів, цей час варто використати для підготовки документів та відкриття рахунку в банку.

Для фінансування проєктів мешканці можуть скористатися пільговим кредитуванням за державною програмою "Доступні кредити 5 – 7 – 9 відсотків". Ставка за такими позиками залежить від терміну: на один рік вона становить 0 відсотків, на два роки – 5 відсотків, а на три роки – 7 відсотків річних, зазначено на сайті "Енергопідтримка" Кабінету Міністрів України.

Важливо, що держава готова компенсувати до 70 відсотків тіла кредиту за сонячні станції чи теплові насоси й 50 відсотків за генератори. Максимальна сума кредиту може сягати 3 мільйони гривень на термін до трьох років.

Муніципалітети також пропонують власні механізми підтримки:

• У Києві діє програма часткового відшкодування, за якою місто повертає 75 відсотків вартості обладнання, але не більше ніж 80 тисяч гривень, пише "Судово-юридична газета".
• В Одесі компенсація може сягати 70 відсотків вартості автономного джерела живлення з лімітом до 200 тисяч гривень для одного ОСББ чи ЖБК, зазначено в документі Одеської міської ради. Одеська програма вимагає, щоб обладнання мало потужність не менше 3 – 5 кіловат залежно від наявності в будинку ліфтів чи насосів.

Технічна частина створення хабу вимагає залучення фахівців. Енергетики мають проаналізувати схеми електропостачання конкретного будинку, щоб розрахувати необхідну потужність. Це дозволить уникнути ситуацій, коли купленого обладнання не вистачає для роботи критичних систем, таких як ліфти, водяні насоси або освітлення місць загального користування.

Кодекс систем розподілу також передбачає можливість роботи частини мережі в ізольованому або "острівному" режимі, що дозволяє будинку функціонувати навіть при від'єднанні від об'єднаної енергосистеми.

Подбайте про безпеку

Окрему увагу варто приділити безпеці при використанні генераторів. Їх дозволено встановлювати лише на відкритому повітрі на відстані не менше 6 метрів від вікон, дверей та стін будинку. Категорично заборонено розміщувати такі пристрої на балконах, у під'їздах чи підвалах через загрозу отруєння чадним газом.

Для зберігання пального бізнесу та юридичним особам дозволено ліміт до 2000 літрів без ліцензії, проте фізичні особи, що використовують пристрої для власних потреб, звільнені від сплати екологічного податку.

Зв'язок та інтернет

Крім енергії, хаб у під'їзді має забезпечувати зв'язок. Найкращим рішенням лишатись у мережі є технологія оптоволоконного інтернету, яка дозволяє мережі працювати без електрики до 72 годин за умови живлення роутера від павербанка в квартирах. Також варто заздалегідь встановити офлайн-месенджери, які працюють через Bluetooth на відстані до 100 метрів, що дозволить вам як мінімум спілкуватися з сусідами.

Енергетичний кооператив

Для найбільш амбітних спільнот існує варіант створення енергетичного кооперативу. Це добровільне об'єднання громадян для спільного виробництва та постачання енергії, що дозволяє не лише задовольняти власні потреби, а й отримувати прибуток, наприклад, через продаж надлишків за "зеленим" тарифом.

Цей варіант передбачає встановлення сонячних панелей на даху багатоквартирного будинку, накопичення її, а потім передачу в системи мешканців у моменти відсутності центрального енергопостачання. Ми розповіли про це в окремій статті, яку можна прочитати за посиланням.

Хоча цей шлях складніший з точки зору ліцензування та затвердження тарифів, він відкриває перспективи повної енергетичної автономії цілих мікрорайонів.