Археологи знайшли сліди втраченої цивілізації: докази ховалися у високогір'ї Грузії

Ці відкриття стали результатом проєкту "Самцхе-Джавахеті" — спільної ініціативи грузинських та італійських дослідників, яка стартувала у 2017 році. Вчені задокументували понад 168 археологічних пам’яток, що охоплюють період від ранньої бронзової доби до середньовіччя, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Використовуючи супутникові знімки, GPS-картографування та польові дослідження, археологи відстежили, як поселення, укріплення та поховання були розподілені по всьому плато. Багато з цих місць були згруповані разом, часто розташовувалися на підвищенні.

Однією з помітних особливостей усього регіону є наявність великих кам’яних споруд, збудованих із необроблених блоків, які часто називають "циклопічними". Ці об’єкти не завжди були постійними поселеннями. Докази свідчать, що деякі з них використовувалися тимчасово, можливо, у зв’язку із сезонним скотарством. Однак повторювані шари заселення вказують на те, що люди поверталися до цих місць упродовж тривалих періодів.

Розкопки в Баралеті Нацаргора, кургані в центральній частині плато, дали важливе уявлення про цю закономірність. Археологи виявили кілька шарів поселення, а також сліди вогню, оборонні стіни та залишки побуту. Назва місця, яку перекладають як "пагорб попелу", відображає видимі шари горіння, виявлені під час розкопок. Матеріали, знайдені на місці, датуються приблизно 3500–500 роками до н. е., що свідчить про тривале використання.

Серед знайдених артефактів був бронзовий сонячний диск, прикрашений концентричними візерунками та дрібними отворами. Подібні предмети на півдні Грузії зазвичай пов’язані з похоронними контекстами та часто асоціюються з жіночими могилами. Дослідники вважають, що диск з Баралеті, ймовірно, походить із сусіднього похоронного місця, що вказує на зв’язки між поселеннями та похоронними звичаями.

Далі на схід, під час робіт у фортеці Мегрекі вчені виявили сліди ще довшого період заселення, що охоплює від ранньої бронзової доби до середньовіччя. На цьому місці дослідники знайшли огороджувальні стіни, складські приміщення та житлові будівлі, які свідчать про численні етапи будівництва та повторного використання. Ця закономірність вказує на те, що фортеця залишалася важливою для різних спільнот упродовж століть.

Усередині двох житлових споруд археологи виявили глиняні споруди, ймовірно печі або підняті платформи, а також прикрашені таблички. На поверхні цих табличок були викарбувані геометричні візерунки зі слідами червоних, білих і темно-синіх пігментів. Таке оздоблення є рідкісним у цьому регіоні, але подібні знахідки в інших місцях вказують на те, що ці приміщення, ймовірно, відігравали особливу роль, можливо пов’язану із соціальними або ритуальними заходами.

Ці знахідки свідчать про те, що плато Джавахеті формувалося під впливом постійних переміщень, повторного використання та адаптації. Укріплені об’єкти не обмежувалися оборонними цілями, а, ймовірно, з часом виконували різноманітні функції. Матеріальні свідчення також вказують на зв’язки між громадами високогір’я та низовини, що свідчить про регулярну взаємодію, а не ізоляцію.

Поточна робота над проєктом включає подальші розкопки, радіовуглецеве датування та екологічні дослідження, а також детальний аналіз кераміки та символічних предметів. Це дослідження змінює уявлення про минуле регіону, показуючи, що високогірні райони відігравали в історії людства важливішу роль, ніж вважалося раніше.

Раніше Фокус писав про рідкісні бронзові артефакти, знайдені у Німеччині. Археологи виявили бронзові казани, яким 1700 років.

Також ми розповідали про дослідження древнього собору у Гіппосі. Ця споруда здивувала археологів своїм нетиповим плануванням та неушкодженими артефактами.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Heritage Daily, Arkeonews, Antiquity.