Болгарія обрала свого Орбана: хто такий Румен Радев і чи варто Україні хвилюватися

19 квітня у Болгарії відбулися сьомі позачергові та восьмі за останні 5 років вибори – болгари обирали парламент і обрали собі нового рятівника нації.

Ним став нещодавній голова держави Румен Радев, який кинув президентство та здобув із поспіхом зібраною політсилою дуже впевнену перемогу, яка тепер створить монобільшість в парламенті, а самого Радева – новим прем'єром.

Україні б не було до цього жодного інтересу, якби пан Радев не був проросійським політиком з відверто русофільськими поглядами. Якби він жив в Україні, то точно б мав тавро "ватника", від якого не врятувало б навчання в США та звання натівського генерала. Тому нині є небезпідставні побоювання, що він стане заміною вибулому угорцю Орбану в ролі тої самої "миші", яка обслуговує російського "лева".

Наскільки ці перестороги реальні, як довго протримається новий уряд у країні, де головною політичною прикметою є "тимчасовість", – пояснює 24 Канал і наш постійний експерт – лідер Think-Tank-спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко.

Що відомо про вибори в Болгарії та як на них виграв Радев?

Про хід виборчої кампанії в Болгарії 24 Канал уже писав, звертаючи увагу на вплив російської пропаганди та адженди загалом. Втім, як не старалися агенти впливу Москви, головною темою все ж була не російська адженда, а важке економічне становище країни.

Болгарія – одна з найбідніших країн Євросоюзу, яка вже багато років живе у постійній кризі. Власне, вона і стала причиною кризи політичної та постійних виборів.

У цій ситуації найкраще зметикував президент Болгарії Румен Радев. Політичний устрій країни не дає йому багато влади, вона зосереджена в руках прем'єр-міністра, якого обирають з-поміж переможців парламентських виборів. Втім, Радев, не маючи практичної влади, виявився не пов'язаний і з провалами різних урядів, весь час ніби лишаючись над сутичкою та збираючи політичний капітал.

Кольори кампанії, які колись поховали політичні амбіції Арсенія Яценюка, нині посприяли перемозі Румена Радева / фото Радіо Свобода

У січні 2026 року він зрікся президентства та пішов на чергові позачергові вибори, створивши поспіхом власну політичну силу – коаліцію під назвою "Прогресивна Болгарія".

Зібрана поспіхом політсила відразу стала фаворитом перегонів. Запорукою стали особисті рейтинги Радева та вдала кампанія з добре відомою стратегією про "кінець епохи бідності" та очікування весни – тієї самої, коли "саджати будемо".

Дмитро Корнієнко нагадує, що напередодні квітневих виборів соціологія одностайно віддавала перемогу "Прогресивній Болгарії", але підсумковий варіант здивував навіть її лідера Румена Радева, не кажучи вже про всіх інших.

"Прогресивна Болгарія" взяла майже 45% голосів, що дає їй 135 – 140 мандатів. Цієї кількості достатньо для створення монобільшості.

Народні збори Болгарії представлені 240 депутатами і партія Радева для формування урядової коаліції не потребує союзників (ними вважалася проросійська ультраправа партія "Відродження").

Друге і третє місце посіли представники проєвропейських демократичних сил, які стануть основою парламентської опозиції.

Нинішня диспозиція робить зайвим союз партії Радева з "Відродженням" і не дає цим двом політсилам сукупно конституційної більшості. Для неї необхідно буде домовлятися з проєвропейськими блоками.

Результати виборів у Болгарії 19 квітня 2026 (станом на 13:00, опрацьовано 98.33% протоколів)

• "Прогресивна Болгарія" – 44,68%
• ГЕРБ-СДС – 13,37%
• ПП-ДБ – 12,75%

Чому болгари проголосували за Радева?

Результат виборів – велика перемога Радева, але, на думку Дмитра Корнієнка, йому зарано спочивати на лаврах.

Цікаво, що остання така потужна перемога на виборах в Болгарії відбулася рівно 29 років тому. Тоді 19 квітня 1997 року на виборах перемогли Об'єднані Демократичні Сили отримали 137 місць та сформували уряд Костова, який провів реформи і проклав країні шлях до ЄС.

Нинішній ультимативний переможець вважається євроскептиком та має симпатії до Росії. Через це в експертних колах є великі побоювання на перетворення Радева на нового Орбана, який нещодавно зазнав політичного фіаско, втративши як політичну гнучкість, так і довіру не лише угорців, але й росіян.

Тепер завдяки зливам розмов Орбана та його підлеглих світу відомо, що вони фактично були обслугою Путіна та його "троянським конем" в ЄС, маючи на меті за будь-яку ціну нашкодити Україні, заблокувавши як процес євроінтеграції, так і надання необхідних для виживання кредитів. Насамперед – погодженого ще в грудні 2025 року кредиту на 90 мільярдів євро.

Чи варто ризикувати та ставати болгарським Орбаном?

Чи захоче Радев бути таким Орбаном і чи має для цього бажання та можливості – питання відкрите. Але здоровий глузд і політичний прагматизм підказують, що цього не станеться.

Продовжити справу Орбана Радеву буде проблематично / фото агенція Сіньхуа

На думку Дмитра Корнієнка, це можливо, але точно не буде першочерговим пріоритетом, адже вся логіка політичної кампанії Радева була пов'язана з подоланням внутрішніх проблем з економікою та боротьбою з корупцією. При цьому політик "твердо та чітко" пообіцяв не підвищувати податки.

Успіх рятівних реформ, які задумав Радев, можливий лише за умов, якщо Болгарію візьме на буксир Євросоюз і надасть виснаженій і зубожілій країні свою допомогу. У цій ситуації Радеву точно не пасує бути "Орбаном".

Це, власне, не пасує й самому Орбану, навіть з огляду на те, як Росія його зрадила, заявивши після виборів 12 квітня, що Угорщина – недружня до Росії держава.

Експерт нагадує, що репутація Радева як проросійського політика з'явилася не на пустому місці, але закликає не переоцінювати вплив Москви.

Але є й інші моменти. Бо Болгарія – не Угорщина. Країна не настільки залежна від Росії, щоб повністю під неї лягати. Натомість з Україною Софія має давні та міцні зв’язки. Болгарія вже багато років допомагає українському оборонному сектору та непогано на цьому заробляє, тому можливе згортання такої співпраці – прямий постріл у ногу. І шлях до неминучого підвищення податків, які Радев "прогресивно" обіцяв не підвищувати.

З огляду на всі ці моменти варто визнати перемогу "прогресистів" не зрадою, а шляхом до розв’язання тривалої політичної кризи в Болгарії. Румен Радев отримав великий вотум довіри й тепер має провести реформи. Шлях цей точно не буде легким, а в Болгарії прихильність електорату – річ дуже мінлива.

Про це може розповісти, колишній місцевий цар Симеон II – він ефектно переміг у 2001 році на виборах і став прем'єром, а вже у 2009-му його партія мала лише 3% голосів і взагалі пролетіла повз Народні Збори.

У наш час процес девальвації колишніх кумирів пришвидшився і нині обраховується не роками, а вже місяцями. Яскравий приклад – болгарські соціалісти ("БСП – Об'єднана лівиця"), які за підсумками виборів-2026 вперше в сучасній історії держави не потрапили до парламенту.

Прагматизм – шлях до успіху реформ в Болгарії після. Популісту Радеву цей рецепт відомий / фото НАТО

Тому, щоб не повторити шлях попередніх урядів, які рідко коли трималися понад 6 – 9 місяців, новому прем’єру доведеться відкласти передвиборчий популізм і взятися прагматично витягувати країну з болота. Для цього точно не варто сваритися з ЄС та псувати відносини з Україною, співпраця з якою дає чималий економічний ріст.

На думку експерта, Румен Радев як майбутній прем’єр Болгарії, швидше за все, в питанні кредиту для України обере шлях, який йому вказав переможець парламентських виборів в Угорщині – Петер Мадяр.

При цьому Корнієнко припускає, що Радев спробує виторговувати собі "виключення" від ЄС, але зробити це буде непросто, адже так можна посваритися з Брюсселем і не отримати гроші на порятунок економіки Болгарії.

Схоже, Радев всі ці ризики усвідомлює, тому вже пообіцяв, що не використовуватиме право вето Болгарії на блокування допомоги Україні від ЄС. Будемо сподіватися, що свого слова генерал-майор запасу дотримуватиметься.