Естонські політики розкритикували Зеленського: чи є загроза для Балтії?

Історія цієї напруженості почалася після інтерв'ю Володимира Зеленського національному телемарафону. В ефірі президент України висунув припущення, що блокування інтернету в Росії може бути інструментом не для придушення критики уряду, а для запобігання невдоволенню, яке потенційно може виникнути через плановану масштабну мобілізацію. Метою такої мобілізації, за його оцінкою, може бути масована атака на Україну або ж на країни Балтії.

Ці заяви Зеленського, які пролунали на тлі його сумнівів щодо застосування НАТО 5-ї статті про колективну оборону в разі нападу на країни Балтії, викликали негативну реакцію. Згідно з поясненнями Зеленського, країни НАТО "повинні діяти і реагувати на те, що Путін потенційно може зробити", інакше альянс може перестати існувати.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна відразу ж висловив незгоду з такими твердженнями. Він повідомив, що подібні заяви України про те, що країни Балтії можуть стати наступними цілями Росії, лунають з початку повномасштабної війни у 2022 році. Однак, за словами Тсахкни, такі висловлювання "аж ніяк не спрощують співпрацю" і не відповідають розвідувальним даним Естонії, які не виявили концентрації військ РФ чи підготовки до нападу на НАТО або Балтію.

Голова комісії Рійгікогу із закордонних справ Марко Міхкельсон також зазначив, що українське керівництво вже не вперше висловлює думку, що країни Балтії будуть наступними. Він акцентував на тому, що такі заяви підживлюють "російський наратив про те, що "ми – сторона, яка перемогла, ми атакуємо, а ви відступаєте і програєте". Міхкельсон наголосив, що повідомлення про серйозні загрози слід обговорювати між союзниками конфіденційно, а не через ЗМІ, де вони часто залишаються на рівні спекуляцій. Про це він заявив, посилаючись на ERR.

Окрім того, лідер консервативної партії EKRE Мартін Хельме підкреслив, що Естонія сама внесла свій вклад у "створення цього наративу", оскільки, за його словами, правляча Партія реформ з початку війни використовувала страх перед Росією для "підвищення податків та демонізації внутрішньополітичної опозиції". На його думку, мета Зеленського такими виступами – створити фон страху, який змусив би союзників надавати більше техніки.

Наразі естонські чиновники продовжують заперечувати наявність безпосередньої військової загрози з боку Росії, заявляючи, що країна-агресор перебуває в слабшому становищі на українському фронті та економічно. Вони підкреслюють, що НАТО "абсолютно точно відреагує", якщо будь-яка держава-член буде атакована, і Естонія, крім альянсу, має власну обороноздатність.

Цей епізод ілюструє складність комунікації між союзниками під час війни. Президент України Володимир Зеленський, звертаючись до міжнародної спільноти, часто прагне мобілізувати підтримку шляхом попередження про ширшу загрозу з боку Росії. Однак така риторика може по-різному сприйматися в країнах-партнерах, особливо якщо вона суперечить їхнім власним оцінкам розвідувальних даних та стратегічним інтересам.

Також важливо зазначити, що російська пропаганда активно використовує будь-які розбіжності між союзниками для поширення власних дезінформаційних наративів. Раніше вже були спроби розповсюджувати твердження, що країни Балтії та Польща нібито дозволили Україні використовувати свій повітряний простір для ударів по російських портах, а також інформацію про перелік європейських підприємств, які нібито виробляють БпЛА спільно з Україною.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив: "Такі висловлювання, по-перше, не відповідають нашим розвідданим і нашій оцінці загроз. Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої війська або взагалі якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії – скоріше навпаки. Росія перебуває в не дуже сильному становищі на українському фронті, а також в економічному плані".

Голова комісії Рійгікогу з закордонних справ Марко Міхкельсон зазначив: "Я згоден, що жодна людина не підривала довіру до 5 статті так сильно, як президент США Дональд Трамп, але й президент України зараз її підриває".

Думки естонських політиків показують, що навіть у складних геополітичних умовах, коли йдеться про національну безпеку, координація та чіткість у висловлюваннях між союзниками мають надзвичайно важливе значення. Вони підкреслюють необхідність обміну інформацією в закритому форматі, а не через публічні заяви, щоб не підігравати ворожій пропаганді та не створювати зайвої напруги у відносинах між партнерами.