Як медіа продають читачам залежність

Деякі медіа просувають нікотинову залежність, зокрема серед дітей і молоді, під виглядом новин чи «експертних» матеріалів. Такі дії є не лише етично неприйнятними, а й порушують українське законодавство та базові журналістські стандарти достовірності й незалежності.

Відповідно до Закону України №2899-IV, будь-яке просування інтересів тютюнової індустрії в медіа є забороненим. Це стосується як прямої реклами, так і прихованого просування — через новини, інтерв’ю, спонсорські матеріали та соціальні медіа.

Стаття 16 Закону №2899-IV визначає: «Забороняється надання виробниками тютюнових виробів або пов’язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності, окремим особам або групам…», а також «проведення інформаційних кампаній і заходів, в тому числі з метою профілактики куріння серед молоді, за прямої або опосередкованої фінансової підтримки виробників тютюнових виробів або пов’язаних із ними організацій».

Що сталося

У грудні 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14110-д, який пропонує врегулювання обігу нікотинових снюсів (паучів) на рівні з тютюновими виробами. Ініціативу підтримали Міністерство здоровʼя України, Всесвітня організація охорони здоровʼя, лікарська спільнота та громадськість. Нині це не врегульовано, снюси вільно продають дітям (особам до 18 років) та просувають на доступних платформах.

Після реєстрації законопроєкту тютюнова індустрія, яка виробляє та реалізує нікотинові снюси, розгорнула інформаційну кампанію: українські медіа почали поширювати матеріали про нібито неприпустимість жорсткого врегулювання нікотинових снюсів, необхідність «переглянути підходи» та послабити обмеження.

До прикладу, наприкінці лютого 2026 року, напередодні запланованого розгляду законопроєкту у сесійній залі Верховної Ради, в українському медіапросторі вийшли десятки новинних матеріалів зі спільними ключовими повідомленнями про негативні наслідки врегулювання нікотинових снюсів. Серед ресурсів, які поширювали ці тези:

• Interfax;
• NV Бізнес;
• УНІАН;
• Бізнес Цензор;
• РБК Україна;
• Українські новини;
• ТСН;
• Green Post;
• Ділова столиця;
• Delo.ua.

Джерелом таких новин найчастіше були заяви бізнес-асоціацій, членами яких є тютюнові компанії, псевдоексперти, профінансовані тютюновою індустрією «наукові» дослідження.

Окремі медіа посилалися на аналітичну роботу ГО «Інститут соціально-економічної трансформації», експертами якої є В. Черкашин, О. Гетман, М. Лаба, які неодноразово відстоювали інтереси тютюнової індустрії. Окрім того, дата публікації пресрелізу про дослідження була змінена з 8 січня на 23 лютого для ефекту більшої актуальності.

Деякі медіа також вдавалися до маніпуляцій, зокрема, видання «Українські новини» та «Бізнес Цензор» повідомили, що Міністерство фінансів нібито виступило проти встановлення граничного вмісту нікотину у снюсах на рівні 1 мг на порцію, як запропоновано законопроєктом №14110-д. Тоді як в експертному висновку Міністерства, хоч і зазначені потенційні втрати в дохідній частині бюджету, йдеться: «Міністерство фінансів України в межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроєкту».

Такі практики свідчать про спроби тютюнової індустрії та пов’язаних із нею груп впливу формувати інформаційний тиск і створювати ілюзію суспільної підтримки послаблення регулювання. Наслідком цього може стати відсутність ефективного захисту дітей і молоді від залучення до вживання нікотину.

Лише поодинокі матеріали мають маркування, що опосередковано вказує на їхню комерційну складову — наприклад, «новини компаній», «спецпроєкт» чи «пресреліз». Хоча пряма позначка «реклама» відсутня, редакційні правила видань (часто приховані або викладені дрібним шрифтом) класифікують ці рубрики як платні. Водночас більшість публікацій узагалі подані як редакційні матеріали. Але й ті, й інші можуть вводити читачів в оману, поширюючи не лише неповну чи вибіркову, а й викривлену та маніпулятивну інформацію, що базується на джерелах, повʼязаних із комерційними інтересами тютюнової індустрії.

Таким чином ці медіа протидіють інтересам суспільства, заради яких мають працювати, та зусиллям громадськості, а також не інформують читачів належним чином про ризики для здоров’я.

Слабке врегулювання нікотинових снюсів може спричинити нову хвилю нікотинової епідемії серед дітей і молоді

Опитування демонструють зростання споживання нікотинових снюсів серед населення України, що корелює зі зростанням нараженості на рекламу цих виробів. За інформацією опитування КМІС, 21% дорослих українців наражалися на рекламу нікотинових снюсів, серед молоді цей показник удвічі більший — 48%.

За інформацією ВООЗ, в Україні споживання нікотинових снюсів серед дітей віком 13—15 років (3%) удесятеро перевищує споживання серед дорослого населення (0,3%).

Вміст нікотину в одній порції нікотинового снюсу, які наразі реалізують в Україні, може бути в 10, 20, 50 і навіть 100 разів вищим, ніж у диму сигарети, що сприяє швидкому формуванню залежності та має вкрай негативні наслідки для здоров’я. Відповідно до Міжнародного класифікатора хвороб 11 перегляду, нікотинова залежність є поведінковим і психічним розладом (код 6С4а).

Як демонструє статистика, відсутність своєчасного ефективного врегулювання вже призводить до зростання поширеності вживання нікотинових виробів, насамперед, серед дітей і молоді та, як наслідок, ризики захворюваності, втрати працездатності та передчасної смертності.

Щороку в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, передчасно помирає 100 тисяч людей — пʼята частина від загальної смертності у 2025 році.

Таким чином публікації в медіа, що просувають інтереси тютюнової індустрії, є підривом не лише громадського здоровʼя, а й демографічного потенціалу та національної безпеки України.

Дисклеймер: Детектор медіа готовий надати майданчик для висловлювання всім, хто згаданий в матеріалі

Авторка — Ольга Масна, менеджерка з комунікацій ГО «Життя»

Ілюстрація створена за допомогою Grok