Мобілізація, штрафи і в'язниця: в ЄС готують депортацію чоловіків до України, що їх чекає

Експерти та юристи пояснили, за яких умов можливе примусове повернення українців, чи існують для цього правові механізми та які обмеження діють у ЄС.

Про що йдеться у матеріалі:

Після спільної пресконференції президента України Володимир Зеленський та канцлера Німеччини Фрідріх Мерц у Берліні 14 квітня 2026 року в українському інформаційному просторі різко загострилася дискусія про можливу примусову депортацію чоловіків призовного віку з країн ЄС. Приводом стали заяви про необхідність "працювати над поверненням" українців, які виїхали за кордон, зокрема тих, хто зробив це з порушенням законодавства.

Главред зібрав головне, що варто знати про примусову депортацію чоловіків призовного віку до України.

Про що заявили Зеленський і Мерц

Німеччина підтримує зусилля України щодо збереження мобілізаційного та людського ресурсу, тому в Берліні готують механізми для повернення українських біженців на батьківщину. Про це заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським 14 квітня.

Він підкреслив, що німецька сторона розуміє і підтримує політику України щодо обмеження виїзду чоловіків призовного віку за кордон у період воєнного стану.

"Ми підтримуємо зусилля України щодо обмеження виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Це абсолютно необхідно для того, щоб Україна могла захищати себе, щоб зберігалася єдність українського суспільства і щоб країну можна було відбудувати. І ми бачимо тут відчутний прогрес в інтересі обох сторін", — сказав Мерц.

Також сторони обговорили питання повернення українців, які перебувають у Німеччині під тимчасовим захистом, і домовилися працювати над тим, щоб цей процес був максимально організованим і зручним.

За словами канцлера, у цьому напрямку вже є помітний прогрес, оскільки обидві країни зацікавлені у відновленні кадрового потенціалу України. Крім того, Берлін і Київ планують співпрацювати щодо обмеження кількості українських чоловіків, які звертаються за притулком у Німеччині.

"Надзвичайно важливо, щоб ці чоловіки були на місці й допомагали своїй країні", - сказав він.

Володимир Зеленський заявив, що питання повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон із порушенням законодавства, мають опрацьовувати відповідні служби України та Німеччини. Він зазначив, що йдеться про тих, хто виїхав тимчасово, але залишився за кордоном на роки.

"Багато хто з них поїхав, порушуючи українське законодавство. Відповідні наші служби обох країн повинні займатися цим питанням", — наголосив він.

Президент підкреслив, що Збройні сили України зацікавлені у поверненні цих громадян, оскільки це необхідно для проведення ротацій. Він наголосив на важливості принципу справедливості, адже військові потребують заміни, мають родини та виконують обов’язок із захисту держави, тому кожен громадянин мобілізаційного віку повинен нести відповідальність відповідно до своїх можливостей і конституційного обов’язку.

Скільки українських чоловіків в Німеччині

Станом на березень 2026 року до Німеччини через війну офіційно прибули понад 1,3 мільйона українців, і значну частину серед них становлять чоловіки призовного віку, питання повернення яких стає дедалі актуальнішим. Про це повідомили у Міграційній службі Німеччини у відповіді на запит ТСН.ua.

Зокрема, за даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в країні зафіксовано 1 340 352 особи, які в’їхали у зв’язку з війною, з яких 349 520 — чоловіки віком від 18 до 63 років, які скористалися тимчасовим захистом.

Випадки примусової депортації чоловіків існують

Примусове повернення українських чоловіків з Німеччини юридично можливе і не потребує окремого спеціального рішення в кожному випадку. Про це повідомив народний депутат Руслан Горбенко у ефірі проєкту "Суперпозиція".

За його словами, на практиці вже є випадки офіційної депортації, зокрема у виняткових обставинах для висилки громадян чоловічої статі не потрібне політичне рішення.

Він пояснив, що чоловіків, які порушують закон, примусово повертають до кордону України, де їх зустрічають представники ТЦК і вручають повістки, після чого вони проходять військово-лікарську комісію.

Водночас депутат зазначив, що для масової депортації всіх чоловіків необхідне окреме рішення уряду Німеччини або ухвалення відповідного закону Бундестагом.

"Тому якщо Фрідріх Мерц хоче побачити якийсь там ефект від цього рішення, то тут треба підходити дуже системно до цього", — резюмував нардеп.

Що кажуть в ДПСУ про випадки нібито примусової депортації чоловіків до України та їх мобілізації

Водночас, у Державній прикордонній службі спростували заяви народного депутата Руслана Горбенка про те, що депортованих з ЄС українських чоловіків на кордоні нібито зустрічають представники ТЦК. Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко.

"Це не відповідає дійсності. І я не знаю, про який випадок саме він зазначає. Коли країни світу депортують іноземців, до яких можуть відноситися українці, вони не зобов'язані повідомляти Україну про такі заходи. Депортація може бути як добровільна, так і примусова, такі ж самі норми застосовує Україна і не повідомляє сусідні країни", – сказав Демченко.

Він пояснив, що у разі виявлення під час перетину кордону чоловіків, які перебувають у розшуку за базою "Оберіг", їх передають до поліції відповідно до законодавства.

За його словами, прикордонники діють за визначеною процедурою як при в’їзді, так і при виїзді з України, і твердження про те, що на кордоні когось зустрічають представники ТЦК, не відповідає дійсності.

Як планують посилити відповідальність за незаконний виїзд з України

В Україні планують посилити відповідальність для військовозобов’язаних громадян за виїзд і перебування за кордоном, про що повідомляють експерти з посиланням на урядовий законопроєкт №13673 щодо змін до Кримінального кодексу. Про це повідомляє ТСН.

Документ перебуває у Верховній Раді з серпня 2025 року, а з лютого 2026 року включений до порядку денного і наразі доступний для ознайомлення. Це урядова ініціатива, у пояснювальній записці до якої міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначає, що наразі за незаконний перетин кордону військовозобов’язані несуть лише адміністративну відповідальність, однак такі заходи не мають достатнього стримувального ефекту, оскільки кількість порушень зростає.

"Якщо у 2021 році прикордонниками зафіксовано трохи більше 3 тис. незаконних перетинань державного кордону України, то у 2022 році таких правопорушень стало більше ніж удвічі, у 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році їх понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року (2025 рік) затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб (призовників, резервістів), що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року (4539 осіб)", — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Як будуть карати за незаконний перетин кордону

Законопроєкт передбачає зміни до частини третьої статті 332-2 Кримінального кодексу України, яка стосується незаконного переправлення осіб через державний кордон в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Як пояснила адвокат Таміла Алексик, у разі його ухвалення за таке правопорушення запровадять кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років із додатковим обмеженням права обіймати певні посади чи займатися окремою діяльністю до трьох років, а також із конфіскацією майна. За її словами, це вважатиметься тяжким злочином.

"За ці правопорушення пропонується запровадити відповідальність у вигляді штрафу від 7 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 000 — 170 000 грн) або позбавлення волі на строк до трьох років", — пояснює адвокатка.

Адвокатка підкреслює, що запропоновані зміни стосуватимуться не лише порушників правил перетину державного кордону загалом, а й окремо призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перебувають за межами України.

Законопроєкт передбачає доповнення Кримінального кодексу новою статтею 337-1, яка встановлюватиме кримінальну відповідальність за перевищення дозволеного строку перебування за кордоном. Покарання може передбачати штраф у розмірі від 34 000 до 51 000 гривень або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Ці норми поширюватимуться і на тих, хто виїхав за межі України на дозволений термін — 30 або 60 днів відповідно до правил перетину кордону, але не повернувся вчасно.

За яких умов можна повернутись до України і уникнути покарання за незаконний виїзд

Таміла Алексик зазначає, що законопроєкт також передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за правопорушення, визначене частиною 4 статті 332-2 Кримінального кодексу України.

"Звільнення від кримінальної відповідальності можливе за умови, якщо особа протягом 3-х місяців з моменту вчинення кримінального правопорушення повернулась на територію України та до моменту вручення повідомлення про підозру заявила про те, що сталось правоохоронному органу", — вказала вона.

Вона уточнила, що це діяння належить до нетяжких злочинів, і притягнути до відповідальності за нього можна протягом п’яти років із моменту вчинення.

Які ризики примусового повернення українців

Водночас народний депутат Богдан Кицак вважає, що примусове повернення українських чоловіків, які незаконно виїхали за кордон, може спричинити нову хвилю міграції до інших європейських країн. Про це він заявив в ефірі проєкту "Суперпозиція".

Так він прокоментував ініціативу Німеччини щодо співпраці з Україною у питанні обмеження перебування таких громадян за кордоном.

На його думку, подібні кроки можуть мати зворотний ефект і стимулювати людей переїжджати до тих держав, які вони вважатимуть безпечнішими. Він також сумнівається, що такий механізм забезпечить масове повернення десятків тисяч чоловіків і їхнє подальше залучення до Збройних сил.

"Ми будемо якимось чином примусово повертати чоловіків. Як тільки з'явиться один кейс, ми ж зрозуміємо, що ті кілька чоловіків просто переїдуть з Німеччини в іншу країну, відбудеться своєрідна міграція. І чи буде це мати якийсь величезний ефект для того, що десятки тисяч чоловіків, які незаконно покинули Україну, різними способами повернуться в Україну і долучаться до ЗСУ? Наскільки це буде ефективний механізм? Тут велике питання", - заявив він.

Депутат наголошує, що спочатку варто оцінити перші випадки застосування цієї практики, щоб зрозуміти її ефективність, врахувати мотивацію людей і те, як саме відбуватиметься процес повернення та подальшої служби.

Кого можуть депортувати до України

Член парламентського комітету з питань правової політики Володимир Ватрас пояснив, що примусове повернення до України може стосуватися громадян, які виїхали за підробленими документами, скористалися фіктивними підставами, зокрема щодо інвалідності, або незаконно перетнули кордон поза пунктами контролю та не повернулися.

"І це вже встановлено вироком суду, тому що є вже вироки. Щодо них можуть застосовуватися певні дії задля повернення", - вказав він в інтерв’ю УНІАН.

Юристи наголошують, що депортація зазвичай застосовується до осіб, які порушили закон країни перебування або вчинили кримінальні правопорушення. Адвокат Сергій Старенький зазначає, що громадян, які перебувають за кордоном на законних підставах, зокрема мають тимчасовий захист чи інші легальні статуси, не депортують. Водночас ситуація може змінитися, якщо в Україні ухвалять норму, яка зобов’яже військовозобов’язаних повернутися до певного терміну, а її невиконання стане кримінальним правопорушенням.

"Потім, якщо скоєння такого злочину буде встановлено і буде зроблено запит на екстрадицію конкретної особи, то конкретну людину буде можливо повернути. Але технічно це дуже складно, тому як по відношенню до кожного військовозобов’язаного повинні провести процедуру", - заявив він в коментарі ТСН.

Він також допускає інший сценарій, за якого Німеччина в межах домовленостей з Україною може обмежити або припинити надання захисту для військовозобов’язаних українців. У такому разі їхнє перебування може бути обмежене стандартним терміном для туристів — до 90 днів. Водночас адвокат підкреслює, що через складні бюрократичні процедури Німеччина навряд чи піде на такі кроки без попередніх домовленостей і узгоджень.

"Якщо у певного громадянина добігають до завершення підстави перебування у Німеччині, то йому про це повідомлять заздалегідь", — уточнює він.

Чи існує механізм повернення чоловіків в Україну з-за кордону

Адвокат Руслан Ружицький пояснив, що наразі не існує юридичного механізму, який би дозволяв примусово зобов’язати чоловіків повертатися в Україну. Він нагадав, що на початку повномасштабної війни обговорювався відповідний законопроєкт, однак від його просування відмовилися, і Верховна Рада його не розглядала.

За його словами, складність полягає в тому, що чоловік може перебувати за кордоном і формально порушувати українське законодавство, але при цьому не порушувати законів країни перебування, тож до нього там не можуть застосовуватися санкції або екстрадиція.

"Тому, щоб розв'язати питання повернення, треба, щоб відповідний закон був прийнятий в Україні та в кожній європейській країні. Однак це не реально, враховуючи європейські традиції дотримання прав людини. Тому розраховувати, що приймуть закони, які дозволять повертати українців, не варто", – стверджує адвокат в коментарі 24 каналу.

Водночас адвокат зазначає, що європейські держави можуть лише обмежувати окремі соціальні виплати або ускладнювати адміністративні процедури. Він також підкреслив, що українські громадяни за кордоном і надалі можуть оформлювати паспорти без обмежень, і з боку України поки не запроваджено всіх можливих інструментів регулювання цієї ситуації.

Чи реально депортувати українців призовного віку з Німеччини

Адвокат Юрій Демченко, коментуючи можливість депортації українців призовного віку з Німеччини, зазначив, що політичні заяви про повернення чоловіків в Україну лунали і раніше, однак практична реалізація таких намірів є складною. Про це він повідомив у відео в TikTok.

Він пояснив, що формально депортація можлива, але масове виселення людей лише через призовний вік є проблематичним і може розцінюватися як дискримінація, яку держави не можуть застосовувати.

Демченко нагадав, що тимчасовий захист у ЄС, який діє до березня 2026 року, ґрунтується на директиві 2001 року та поширюється на всі категорії біженців без розмежування за військовозобов’язаністю.

"І директиви Євросоюзу, які виносили за останні 4 роки, там також немає жодних умов про те, чи ти чоловік, чи ти жінка, чи ти військовозобов’язаний. Це все дискримінаційні умови. Немає жодних нормативних актів на європейському рівні, які давали право країні масово когось депортувати до країни, яка воює. Це перший момент, який дуже важливий", — каже юрист.

Він також згадав німецький параграф 24, який імплементує цю директиву і забезпечує право на проживання та захист від необґрунтованої депортації.

За словами адвоката, депортації все ж трапляються, але лише в індивідуальних випадках — наприклад, через порушення місцевого законодавства або відсутність правових підстав для перебування. Водночас він підкреслив, що масове повернення людей до країни, де тривають бойові дії, суперечить Європейській конвенції з прав людини.

"Але масові депортації українців за принципом призовного віку — це нереально, це дискримінація і це не передбачено європейським законодавством. Тому як на мене, друзі, це дуже-дуже нереально, скажімо так. Як ви знаєте, зараз до кінця травня ми чекаємо на проєкт про подовження тимчасового захисту, чи його закінчення, чи в якій формі він буде продовжений, це ми побачимо", — додав він.

Чи буде Польща повертати до України військовозобов’язаних чоловіків

На тлі того, що Німеччина почала опрацьовувати можливі обмеження для військовозобов’язаних українців із тимчасовим захистом, журналіст Марцін Гачковський вважає, що Польща навряд чи піде шляхом повернення українських чоловіків в Україну. Про це він заявив в ефірі Київ24.

За його словами, Польща фактично конкурує з Україною за працездатне населення і зацікавлена в його утриманні.

Він підкреслив, що українські громадяни, зокрема чоловіки, є важливими для польського ринку праці, тому підстав для їх масового повернення немає.

Гачковський також згадав випадок минулого року, коли після інцидентів під час концерту білоруського виконавця Макса Коржа було депортовано 58 українців, які брали участь у заворушеннях. Водночас він назвав це поодиноким випадком і прикладом того, що польська влада реагує на порушення закону, але не змінює загальної політики щодо українців.

Він додав, що більшість поляків підтримує тимчасовий захист для українських громадян, а також дедалі частіше лунають думки про користь української міграції для економіки Польщі через схожість культур, швидку інтеграцію та високу трудову активність.

"Я думаю, що Польща насправді конкурує з Україною. І для України це не добре. Україні теж потрібні чоловіки, українські громадяни", — додав журналіст.

Вам також може бути цікаво: