Путін хоче повторити "донецький сценарій" в Естонії: у Міноборони розкрили план РФ

Як розповіла радниця з питань ЗМІ Департаменту стратегічних комунікацій Міноборони Естонії Лійза Тагель у коментарі виданню "РБК-Україна", тема Нарви активно використовується російською стороною як інструмент інформаційного впливу. За її словами, йдеться про просту, але ефективну тактику: створити резонанс довкола питання, яке насправді не є чутливим для більшості естонського суспільства, зокрема і для самих мешканців міста.

Вона підкреслила, що головна мета таких дій — спровокувати емоційну реакцію, яка лише підсилює бажаний для Кремля ефект. Ба більше, надмірне реагування на подібні інформаційні атаки може мати і небажані правові наслідки.

Загалом, присутність російськомовного населення в країні не є причиною потенційної агресії з боку Росії, а лише використовується як зручний привід. Реальна ж загроза, за словами Тагель, полягає у ширшій геополітичній стратегії Москви, яка передбачає послаблення НАТО та підрив стабільності в Європі.

Наразі країни Балтії залишаються серед найбільш вразливих у безпековому сенсі регіонів Європи. Ключове значення має Сувалкський коридор — стратегічно важлива територія, яка у разі загострення може бути використана для відрізання Литви, Латвії та Естонії від решти союзників. Водночас кожна з цих країн має і власні локальні слабкі місця, які можуть стати об’єктами гібридного впливу. Серед них — Нарва, Даугавпілс та Ігналіна, де історично проживає значна частина російськомовного населення.

Паралельно з інформаційними операціями Росія створює і формальні підстави для можливих дій. Зокрема, у квітні Державна дума РФ підтримала законопроєкт, який дозволяє використовувати російські війська за кордоном під приводом "захисту громадян". Водночас у медійному просторі активно просуваються ідеї створення так званих псевдореспублік, зокрема "Нарвської народної республіки". За оцінками європейських експертів, такі наративи можуть бути частиною підготовчого етапу до потенційної ескалації.

Окрему увагу привертає і тема безпілотників, і як раніше розповідав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, російська сторона може навмисно змінювати маршрути дронів у бік Балтійських країн, щоб згодом використовувати ці інциденти у пропагандистських цілях. В естонському Міноборони цю інформацію не підтвердили, однак і не стали її спростовувати.

Водночас Москва посилює риторику щодо країн Балтії, звинувачуючи їх у нібито сприянні атакам українських безпілотників. Представники російського МЗС уже публічно погрожували "відповіддю" у разі продовження такої політики.

На тлі зростання ризиків країни регіону активізують підготовку до можливих сценаріїв розвитку подій. Естонія, зокрема, вже довела рівень оборонних витрат до 5% ВВП. Значна увага приділяється не лише співпраці в межах НАТО, а й розвитку власних оборонних спроможностей, зокрема систем територіальної оборони, які багато в чому орієнтуються на український досвід.

Втім, попри загальне усвідомлення загрози з боку Росії, у країнах Балтії зберігаються і внутрішні виклики. У частині суспільства, особливо в окремих регіонах, досі присутні скептичні або проросійські настрої, що може впливати на політичні рішення у сфері безпеки. Експерти звертають увагу, що найбільш вразливою в цьому плані залишається Латвія — через поєднання обмежених ресурсів та менш вираженого політичного консенсусу щодо оборонної політики.

Нагадаємо, що Держдума РФ у першому читанні підтримала законопроєкт, який дозволяє застосовувати армію за кордоном під приводом "захисту громадян". У Кремлі пов’язують це з попередженнями Заходу про можливі нові конфлікти.

Ба більше, німецьке видання BILD оприлюднило карту можливого російського наступу на Балтію. За нею, РФ може атакувати Естонію, Латвію та Литву одночасно з кількох напрямків, зокрема з Росії, Калінінградської області та Білорусі. Основними цілями названо Таллінн, Ригу та Вільнюс.