Теракт у Києві: адвокат назвав причину нерішучості поліцейських

Реакція поліції під час теракту в столиці 18 квітня 2026 року викрила глибинну проблему українського законодавства: правоохоронці часто вагаються, чи застосовувати зброю через страх опинитися за ґратами. Про це заявив адвокат Олег Мицик, коментуючи дії силовиків під час надзвичайної події, інформує «Главком».

Коментуючи повідомлення про те, що правоохоронці нібито могли залишити місце події, Мицик зазначив: «Якщо втекли і покинули поранену дитину – вчинок вкрай ганебний і підлягає кримінально-правовій оцінці». Проте основну увагу юрист зосередив на тому, чому поліція часто демонструє нерішучість.

За словами адвоката, ключова проблема полягає в тому, як держава оцінює дії правоохоронців «постфактум». «Рішення про застосування зброї поліцейський або військовослужбовець в Україні приймає за секунди, але живе з його наслідками роками», – наголошує він.

Мицик навів два резонансні приклади, які, на його думку, демотивують силові структури.

Справа Колмогорова (2014 рік)

Адвокат нагадав, що ситуація сталася у зоні бойових дій на блокпості поблизу Маріуполя.

«Нічний час, автомобіль рухається в напрямку моря, не зупиняється на вимоги військових і, за матеріалами справи, подає світлові сигнали у бік узбережжя (в море), після попереджувальних дій відкривається вогонь, в автомобілі гине пасажирка, далі держава кваліфікує це як умисне вбивство, суд першої інстанції дає 13 років позбавлення волі, при тому що стріляли кілька військових, але відповідальність фактично покладається на одного», – нагадує обставини справи адвокат. 

Через роки в касації вирок було  скасовано, а Колмогорова звільнили прямо в залі суду. «Тобто людина в умовах бойової обстановки спочатку отримує 13 років за умисне вбивство, а потім держава визнає, що не може це довести», – підкреслює адвокат.  

Справа патрульного у Дніпрі (2023 рік) 

Інша подія, яку нагадав  адвокат, сталася у 2025 році у Дніпрі, коли звичайна перевірка автомобіля патрульними за кілька хвилин перетворилася в конфлікт Водій автівки, яку запинили копи, поводився агресивно, почав чинити активний опір, а потім застосував силу до поліцейських. Фактично відбувся напад на жінку-поліцейську, нападник зламав їй ніс, наніс інші пошкодження. Напарник поліцейської застосував табельну зброю, внаслідок чого нападник загинув. «Далі юридична кваліфікація знову максимально жорстка – умисне вбивство плюс перевищення влади, справа розглядається в суді, запобіжні заходи змінюються, але остаточного вироку немає вже тривалий час, при тому що сам факт нападу і насильства щодо поліцейських ніким не заперечується», – зазначає адвокат.

На думку Мицика, в обох випадках картина однакова, людина діє в умовах небезпеки, часто в стресі, в умовах, де зволікання може коштувати життя, але після цього її дії роками розбираються в кримінальному процесі, причому з найтяжчою стартовою кваліфікацією. Питання тут навіть не до конкретних судів чи слідчих, проблема глибша, вважає він. 

Адвокат наголошує, що в українському законодавстві формально існують інститути необхідної оборони, крайньої необхідності, уявної оборони, застосування сили правоохоронцями, але фактично немає чіткої, передбачуваної межі, де закінчується правомірна дія і починається злочин, а кожен випадок оцінюється постфактум, в інших умовах, іншими людьми і часто через призму наслідку, а не ситуації, в якій приймалося рішення.

Мицик вважає, що правоохоронна система часто діє з огляду на суспільний резонанс, а не на закон. «Це популізм у діях правоохоронної системи, коли одразу після події виникає потреба швидко відреагувати... і, по суті, вгадати очікування суспільства. У таких умовах первинна кваліфікація нерідко формується з огляду на те,«як це виглядатиме» і куди в цей момент «дме вітер» суспільної думки», – зазначає Олег Мицик.

На думку юриста, поки межа між необхідною обороною та злочином не буде чітко визначена, правоохоронці будуть діяти під тиском страху перед тюрмою.

«Хтось вагається там, де треба діяти негайно, хтось діє і потім роками доводить, що не є злочинцем», – резюмував адвокат.

Раніше генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Рішення про відставку було ухвалено після скандалу з патрульними поліцейськими, які прибули на місце теракту в Києві, але втекли після пострілів.

Також Нацполіція розпочала службове розслідування щодо дій поліцейських під час теракту в Києві. На період перевірки двох партульних відсторонено від виконання службових обов’язків. За фактом неналежного виконання службових обов'язків працівниками поліції під час теракту у столиці розпочато кримінальне провадження.

Напередодні в мережу потрапило відео, на якому зафіксована бездіяльність двох працівників поліції, які не вжили заходів для знешкодження нападника. Правоохоронці, які прибули на виклик, залишили місце події одразу після перших пострілів. У коментарях під постом у мережі користувачі зазначали, що через дії поліцейських цивільні особи залишилися без захисту. Зокрема, дитина була змушена рятуватися від вогню самотужки, а одному з дорослих чоловіків врятуватися не вдалося.

Як відомо, 18 квітня у Голосіївському районі столиці 58-річний уродженець Москви відкрив стрілянину по людях, після чого забарикадувався у приміщенні супермаркету та утримував заручників. Одночасно виникла пожежа у квартирі, де був зареєстрований нападник. На місце оперативно прибув прокурор міста Києва. У ході штурму спецпідрозділом КОРД стрільця ліквідовано.