Вибори в Болгарії: чи піде Радєв шляхом Орбана

Болгарія на порозі змін, які можуть стати тривожним дзвінком для Європи. На парламентських виборах 19 квітня перемогу здобула коаліція «Прогресивна Болгарія», яку очолює експрезидент Румен Радєв. Його минуле в Компартії та відкриті реверанси у бік Кремля змушують Брюссель та Київ запитати себе: чи стане Софія новим «троянським конем» Москви в ЄС? Журналіст Коротко про аналізує, чи перетвориться Болгарія на другу Угорщину і чого чекати Україні від уряду «прагматиків».

Проросійські симпатики перемогли, але не до кінця

Необхідний прохідний бар'єр для проходження до парламенту у Болгарії подолали шість партій. Згідно з результатами екзитполів, у Народних зборах (парламенті) Болгарії найбільшу підтримку одержує партія «Прогресивна Болгарія» Румена Радєва. За неї віддали голоси навіть більше, ніж напередодні показували соціологічні виміри, - 38,7%. Такий результат має забезпечити партії Радєва 109 мандатів із 240.

А ось дві проєвропейські сили навіть разом здобули менше, ніж переможець. Так, за блок ГЕРБ – СДС віддали голоси 14,7% виборців, а за блок «Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія» – 13,3%. Саме коаліція на чолі з ГЕРБ сформувала передостанній уряд Болгарії, який пішов у відставку у грудні після масових протестів проти корупції.

Ще 9,1% виборців підтримали партію ДПС («Рух за права та свободи») Деляна Пєєвськи. Також у Народні збори проходить відверто пропутинська партія «Відродження» (5,3%) та на межі проходження - помірковано проросійські болгарські соціалісти (4%).

Але зараз невідомо, чи зможе партія Радєва сформувати парламентську більшість та одноосібно впливати як на внутрішню, так і на зовнішню політику країни. Хоча сам Румен Радєв сказав журналістам, що готовий співпрацювати з іншими політсилами. «Ми готові розглянути різні варіанти для того, щоб Болгарія отримала нормальний, стабільний уряд», - заявив він.

Тінь Москви чи «тактичний» нейтралітет

Свого часу Румен Радєв був членом болгарської Комуністичної партії. Тому він відомий своїм не надто критичним ставленням до тоталітарного минулого Болгарії. 2016 року Радєв розпочав свій шлях у політиці за підтримки Соціалістичної партії - колишніх комуністів. Тоді вони запам'яталися, зокрема, симпатіями до російського президента Володимира Путіна.

Тому й самого Радєва вважали проросійським політиком. Зокрема, він неодноразово вимагав відмовитися від санкцій проти Росії, а на теледебатах перед виборами президента у 2021 році закликав будувати з Москвою прагматичні відносини. "Крим на даний момент є російським, а як же ще?" - сказав Радєв на дебатах.

У жовтні 2022 року, будучи президентом Болгарії, під час зустрічі «Бухарестської дев'ятки» Радєв відмовився підписати повну декларацію на підтримку України, тому що не погоджувався із формулюванням про її майбутнє членство в НАТО. Водночас його адміністрація офіційно заявила, що президент підтримує решту положень документа - зокрема суверенітет і територіальну цілісність України.

Під час саміту Європейської ради у грудні 2022 року Радєв погрожував ветувати новий пакет санкцій проти Росії, якщо до нього включатимуть обмеження на експорт ядерного палива, та закликав зосередитись на переговорах про перемир'я. Проте зрештою він підтримав документ.

Радєв неодноразово висловлювався проти надання зброї ЗСУ та критикував угоди з безпеки, вважаючи, що це не змінить ситуацію на фронті. У разі формування ним уряду Болгарія може змінити курс на більш нейтральний чи скептичний щодо євроатлантичних ініціатив допомоги Україні.

З іншого боку, деякі експерти вважають, що Радєв не є проросійським політиком, а просто дотримується поширеної серед болгар позиції, що, будучи маленькою країною, «Болгарія має тримати рівновагу у відносинах із великими геополітичними гравцями». А проросійські висловлювання Радєва мали тактичний характер, адже багато болгар симпатизують Росії. Але це не означає його конкретних симпатій до Володимира Путіна загалом.

Європа може полегшено зітхнути

Румен Радєв, якого також прийнято вважати євроскептиком, після закриття виборчих дільниць заявив про місце Болгарії в Євросоюзі і про те, що Європа має змінитися. "Хочу запевнити, що Болгарія докладе зусиль для того, щоб залишитися на європейському шляху, але, повірте, сильна Болгарія в сильній Європі вимагає критичного мислення та прагматизму", - сказав він.

На його переконання, нинішня Європа стала жертвою своїх амбіцій бути моральним лідером у світі без правил. «Тому що Європі потрібно зараз - то це, ще раз, критичне мислення, прагматичні дії та хороші результати. Особливо у будівництві нової архітектури безпеки та вкладанні великих зусиль у відновлення промислової потужності і конкурентоспроможності. У цьому буде головний внесок Болгарії у її європейську місію», - заявив Радєв.

І ці слова можна інтерпретувати по-різному. Позитив у тому, що Радєв не має наміру виводити Болгарію з Євросоюзу. А ось сумнів викликає нерозуміння, як він має намір реалізовувати свої «прагматичні дії».

Радєв критикує інтеграцію Болгарії до єврозони та декларує бажання відновити відносини з Москвою. Втім, на посаді президента Радєв показав, що може бути досить гнучким політиком і не готовий різко йти проти позиції Євросоюзу і НАТО. Він скоріше використовував свої євроскептичні погляди для торгу та отримання політичних балів і часто йшов на компроміси.

До речі

Яку владу у Болгарії має парламент і прем'єр-міністр

Народні збори - однопалатний парламент із 240 депутатів - ухвалюють закони, затверджують уряд і будь-якої миті можуть позбавити його влади. Стійкість уряду залежить від того, чи вдається партіям зібрати робочу коаліцію.

Болгарія - парламентська республіка, а це означає, що вся реальна влада буде в руках прем'єр-міністра, яким однозначно стане Румен Радєв.

Президент залишається важливою фігурою, але здебільшого у моменти кризи: він не керує країною напряму, натомість може призначати технічний перехідний уряд, якщо партії не можуть домовитись.

Думка експерта

Роман Безсмертний, український дипломат:

- Болгарія - не Угорщина, а Радєв точно не Орбан. Безперечно, він переміг, бо паразитував на ностальгічних настроях старіючого населення Болгарії, оскільки демографічна ситуація в країні дуже погана. Чи може Радєв відіграти таку саму роль, як Орбан? Навряд. Адже він, на відміну від того ж словацького Фіцо, так і не став союзником та партнером Орбана.

Я чудово розумію, що Радєв не є союзником України, бо мав уже кілька непублічних конфліктних дискусій із президентом Володимиром Зеленським. Але ж він і не поводитиметься по відношенню до України так агресивно, як Орбан. Хоча б тому, що він знаходиться на розтяжці між статусом нинішньої Болгарії, її місцем у Європейському Союзі та своїми примхами. Чи акцентуються його забаганки Кремлем чи США? Тут треба шукати відповіді, я поки що не бачу таких. Тому потрібно чекати перших його імпульсів щодо війни в Україні, а також щодо Європи та США.