Шкодять співпраці: в Естонії відреагували на слова Зеленського про ризик нападу Росії на Балтію

Про це поінформувало естонське видання ERR.

Як політики в Естонії відреагували на слова Зеленського про загрозу наступу Росії?

Президент України днями заявив, що країна-агресорка, ймовірно, готує нову масштабну мобілізацію та водночас обмежує доступ до соціальних мереж, аби зменшити ризик внутрішніх протестів.

Він також припустив, щоМосква може розглядати сценарії подальшої агресії проти країн Балтії, зауваживши, що у випадку нападу на регіон НАТО буде змушене реагувати.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна у коментарі ERR заявив, що Україна від початку повномасштабної війни неодноразово попереджала про потенційні загрози не лише для себе, а й для країн Балтії.

Зазначимо, що Естонія, Латвія та Литва межують на сході з Росією та на південному сході з Білоруссю. Росія також має безпосередній кордон із Литвою та Польщею через Калінінградську область. Тим часом загальна протяжність кордону між Естонією та Росією становить близько 330 – 338 кілометрів.

Водночас Тсахкна підкреслив, що такі публічні заяви ускладнюють дипломатичну взаємодію, а також заперечив їхню відповідність наявним розвідувальним оцінкам, зазначивши, що немає ознак підготовки Росії до нападу на НАТО.

На його думку, Росія зараз не перебуває у військовій позиції, яка дозволяла б їй відкривати нові фронти, зокрема через ситуацію на війні проти України та економічні труднощі.

Голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон розкритикував винесення таких тем у публічний простір, вважаючи, що це може підживлювати російську пропаганду та створювати небажані інтерпретації.

"У бік Європи ніби погрожують пальцем. Мовляв, дивіться, якщо ми якось опинимося в слабшій позиції або програємо, то наступними будете ви, або в основному країни Балтії. Це, звичайно, неприємно і, безумовно, підживлює російський наратив про те, що "ми – сторона, яка перемогла, ми атакуємо, а ви відступаєте і програєте,
– сказав політик.

Зі свого боку лідер консервативної партії Мартін Хельме заявив, що у висловлюваннях Володимира Зеленського немає нових ідей.

Водночас він вважає, що частина естонського політичного середовища сама сформувала подібний наратив про загрозу з боку Росії, використовуючи його для внутрішньої політики.

На його думку, такі заяви можуть створювати атмосферу страху, яка впливає на суспільство і використовується для виправдання політичних рішень, зокрема щодо збільшення витрат або дискредитації опозиції.

При цьому всі політики переконують, що НАТО має залишатися єдиним і готовим до реагування в разі ескалації.

Цікаво! У Міністерстві оборони Естонії вважають, що справжня мета Москви полягає у підриві єдності НАТО та Європейського Союзу.

Що кажуть військові експерти щодо загроз з боку Росії для Балтії?

• Політолог і соціолог з Німеччини, Ігор Ейдман, зазначає, що нинішня стратегія керівництва Росії полягає не в різких кроках, таких як нова мобілізація чи припинення бойових дій, а у затягуванні війни на нинішньому рівні інтенсивності.

• На його думку, Кремль розраховує, що з часом міжнародна ситуація зміниться на його користь, зокрема через можливий тиск США на Україну з вимогою поступок. Водночас він не виключає ризику ескалації, якщо російське керівництво вирішить, що конфлікт зайшов у глухий кут.

• Паралельно європейські держави готуються посилювати свої збройні сили у відповідь на загрози з боку Росії. Зокрема, Німеччина планує суттєво збільшити чисельність армії – приблизно на 100 тисяч військовослужбовців.

• Водночас колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж наголошує, що Росія наразіне має достатніх ресурсівдля ведення масштабної війни проти НАТО і здатна лише на обмежені тактичні провокації.