Чому дощ нас робить щасливішими, розслабленішими та нам легше дихати: як пояснює цей ефект наука

І це не єдина користь дощу: дослідження показують, що він також очищує повітря від шкідливих речовин. Ба більше, його впізнаваний запах може навіть покращувати нашу пам'ять, повідомляє BBC.

Чому після дощу ми почуваємося розслабленіше?

Дощ вивільняє негативні іони повітря – молекули кисню з додатковим електроном, які утворюються, коли краплі дощу зіштовхуються або вдаряються об поверхню та розпадаються. У високих концентраціях вони, як відомо, підвищують рівень серотоніну та альфа-хвиль у мозку. І це призводить до щасливішого, більш розслабленого стану.

Коли краплі дощу вдаряються об землю, вони можуть розбризкуватися й вивільняти негативні іони у повітря. Цей процес називають ефектом Ленарда. Тож, якщо сподіваєтеся отримати відчутну дозу негативних іонів, що підвищують серотонін, – спробуйте прогулятися під час дощу.

Перші переможці вже отримали свої призи від Руни! А ви ще не долучились? У матеріалах рубрики Смачно 24 знаходьте 5 клікабельних баночок соусу та беріть участь у розіграші призів від бренду. А 6 травня можна забрати головний приз – мультипіч Tefal.

На думку деяких науковців, ці позитивні ефекти можуть бути пов'язаними зі збільшенням рівня кисню у крові під впливом негативних іонів. Результатом цього є підвищення настрою – саме такі емоції у нас виникають після інтенсивних фізичних вправ. Водночас досі немає переконливих доказів, які б точно пояснювали механізм виникнення цих ефектів.

За словами когнітивної науковиці з Monell Chemical Senses Center у Пенсильванії Пем Далтон, досі недостатньо зрозуміло, чому негативні іони впливають на такі показники, як настрій, втома, серцево-судинний стан і кров'яний тиск.

Хоча це інтригує, щодо фізіологічної користі немає значного консенсусу, а можливі механізми, за допомогою яких негативні іони могли б викликати ці ефекти, вивчені ще менше,
– зазначає вона.

Дослідження впливу негативних іонів на настрій почалися ще у 1950-х роках, однак результати залишалися непереконливими доти, доки у 1990-х не з'явилися досконаліші високовольтні іонізатори, здатні ефективніше виробляти негативні іони.

В одному з відомих досліджень 1995 року науковці з'ясували, що учасники із сезонним афективним розладом (SAD), які щодня проходили сеанси з високовольтними іонізаторами, значно частіше відчували суттєве зменшення симптомів, ніж ті, хто отримував низькоінтенсивне лікування.

Керівник цього дослідження професор Колумбійського університету Майкл Тіхан зазначає, що сильний дощ виробляє подібні рівні негативних іонів повітря, як і високовольтні іонізатори, використані його командою. Водночас, каже він, жодне дослідження досі безпосередньо цього не довело та не встановило прямого зв'язку між часом, проведеним під дощем, і змінами настрою.

Після дощу наш настрій покращується, оскільки у повітрі збільшується число негативних іонів / Фото Pexels

Як дощ може впливати на настрій і здоров'я?

Негативні іони, які з'являються під час дощу, також, імовірно, очищують повітря від твердих частинок, зокрема забруднювачів і алергенів, полегшуючи дихання. Це якраз може впливати на настрій і здоров'я. Адже погана якість повітря пов'язана з підвищеною тривожністю та ризиком розвитку серйозніших психічних розладів. Тому логічно припустити, що чистіше повітря сприятиме протилежному ефекту.

Є досить переконливі докази того, що негативні іони можуть очищувати повітря від пилу, бактерій, алергенів та інших частинок, що для багатьох людей позитивно позначається на здоров'ї дихальних шляхів,
– зауважила Далтон.

Щоправда, наскільки ефективно негативні іони очищують повітря, тривалий час залишалося не зовсім зрозумілим. Відповіло на це питання дослідження 2015 року. Під час нього науковці відтворили цей процес у мініатюрі, закачуючи різні типи твердих частинок у скляну камеру, де генерувалися краплі дощу.

Після випаровування крапель дослідники зібрали залишкові частинки й зафіксували їхнє розташування. Так вони намагалися визначити, чи справді краплі дощу їх притягували. У підсумку дослідникам вдалося з'ясувати, що менші краплі особливо ефективно притягують ці частинки з повітря.

Коли краплі дощу падають на землю – вони, по суті, "підмітають" дрібні частинки у повітрі на своєму шляху, каже Ден Чічио, співавтор дослідження та професор наук про Землю, атмосферу й планети в Університеті Пердью в Індіані, США.

Електричний заряд (іони) всередині краплі діє як магніт для цих частинок, у результаті чого відбувається процес "змітання", відомий як коагуляція. Чічио порівнює це з тим, як будівельники зрошують запилену ділянку водою: зважений у повітрі пил осідає на землю, залишаючи повітря чистішим.

Інтенсивність дощу також має значення. Науковець підкреслює: чим сильніший дощ, тим більший очищувальний ефект для атмосфери. Також унаслідок цього зменшується кількість позитивних іонів повітря, які пов'язують із дратівливістю та підвищеною тривожністю.

Після дощу повітря здається чистішим, і дощ справді очищує його якість / Фото Pixabay

Що ще має психологічний ефект?

Передусім це виразний запах дощу. Відомий як петрихор, цей аромат підіймається із землі після бурі й часто його описують як різкий і землистий, але водночас якимось чином чистий.

За словами професора хімії рослин з Університету Гринвіча Філа Стівенсона, петрихор виникає, коли дощ вивільняє аерозолі з ґрунту.

Під час сухої погоди органічні молекули з рослин, тварин і ґрунту накопичуються на поверхнях. Коли краплі дощу вдаряються, ці молекули, зокрема леткі рослинні олії, розбиваються на частинки, що потрапляють у повітря,
– пояснює він.

Вважають, що "чистий" запах частково зумовлений озоном, який низхідні потоки під час грози можуть опускати до поверхні землі. Інша складова запаху – геосмін, хімічна сполука, яку виробляють бактерії актиноміцети під час утворення спор у ґрунті.

"Дощ вивільняє спори та геосмін, створюючи знайомий запах "першого дощу після посухи", найпомітніший у теплі пори року", – додає Стівенсон.

Чому ж люди такі чутливі до нього та навіть чутливіші, аніж акули до крові? Науковці висувають гіпотезу, що у процесі еволюції ми навчилися розуміти: петрихор сигналізує про відновлення запасів прісної води. Це, ймовірно, допомагало нашим предкам почуватися у безпеці та спокої. Доведено, що ці запахи спричиняють чіткі зміни в активності альфа- та бета-хвиль у мозку, пов'язані зі спокійнішим, більш розслабленим станом.

Завдяки своєму аромату, а також тому, наскільки різко він змінює довкілля, дощ може бути потужним тригером ностальгії.

"Сенсорний досвід, такий як запах наближення дощу або атмосфера після нього, може стати фоном чи контекстом, який прикріплюється до наших спогадів про різні місця або емоції", – зауважила Далтон, яка детально досліджувала психологічне значення запахів.

Будь-який запах, за її словами, може активувати мигдалеподібне тіло – частину мозку, відповідальну за обробку емоцій і емоційно значущих спогадів. Саме цей зв'язок з емоційним центром пояснює, чому спогади, пов'язані із запахами, зазвичай добре закарбовуються у мозку й залишаються яскравими. Тож не має значення, сприймаєте ви запах дощу як приємний чи неприємний. Вирішальним є контекст, у якому ви його відчуваєте.

Запах дощу робить наш стан спокійнішим і розслабленішим / Фото Unsplash

Не лише запах і дихання: завдяки чому ми також почуваємося краще?

Важливу роль відіграє і звук. Не випадково дощ часто можна знайти серед доріжок у звукових машинах. Рівномірний дощ може знижувати рівень кортизолу, викликаючи відчуття спокою, а також заглушати дратівливі шуми.

Звуки води пов'язані з активацією парасимпатичної нервової системи – гілки нервової системи, що відповідає за розслаблення та відновлення,
– пояснює клінічна аудіологиня Емі Сароу, яка працює в амбулаторній допомозі в Саутфілді, штат Мічиган у США.

Вони додає: коли ця система активується – ми можемо спостерігати фізіологічні ефекти, такі як зниження частоти серцевих скорочень і зменшення стресових реакцій.

Нещодавнє дослідження показало, що звук дощу був найефективнішим у діапазоні 40 – 50 децибелів. Це еквівалент м'якого та ніжного дощу. Після такого звуку рівень стресу знизився до 65%.

Натомість сильний дощ, який належить до ще нижчої частотної категорії так званого коричневого шуму, може відчуватися більш "заземлювальним" і занурювальним, а також заглушати дратівливі звуки, допомагаючи заснути.

Обидва рівні можуть заспокоювати та часто все зводиться до особистих уподобань. За словами Сароу, якщо людина навмисно слухає ці звуки як частину ритуалу розслаблення – цей досвід може почати нагадувати практики усвідомленості або медитації, де звук слугує якорем для уваги та релаксації.

Звук дощу, що розслабляє: слухайте онлайн

Якого кольору сніг і чому ми його бачимо білим?

Насправді сніг не білий – це всього лише крихітні кристали льоду. А лід, як і вода, є прозорим, якщо дивитися неозброєним оком.

Те, що ми бачимо сніг білим, пов'язано зі сніжинками. . Коли він іде, на його шляху донизу "дуже насичений трафік". Як пояснює метеоролог Джонатан Беллес, повітря насичено найдрібнішими частинками, такими як пил, сажа та пилок. Вони разом з краплею води, що замерзає, починають утворювати сніжинку – остання прикріплюється до однієї із цих плаваючих частинок пилу, сажі або пилку.

Коли ця крижана частинка падає, до неї прилипає все більше та більше дрібних частинок водяної пари. Через особливості зв'язування молекул води під час замерзання починає формуватися крихітна шестикутна форма. І зрештою виходить красива шестикутна фігура, яку ми називаємо сніжинкою.

А завдяки своїй складній кристалічній структурі сніжинки відбивають світло майже як дзеркало, через що сніг здається білим.

Докладніше про те, чому ми бачимо сніг білим і якого він ще може бути кольору, – у матеріалі 24 Каналу.