Лікування вдома і нові правила госпіталізації: чому лікарні не братимуть пацієнтів

Проєкт нових правил госпіталізації викликав гостру реакцію медичної спільноти та суспільства через ризик обмеження доступу до своєчасного лікування.

Про що йдеться у матеріалі:

В Україні розгорнулася нова дискусія навколо змін у системі охорони здоров’я — цього разу через проєкт Міністерства охорони здоров’я, який пропонує суттєво переглянути правила госпіталізації пацієнтів. Ідеться про документ, що має визначити чіткі критерії, коли людина дійсно потребує стаціонарного лікування, а коли — повинна отримувати допомогу амбулаторно.

Главред зібрав головне, що варто знати про зміни правил госпіталізації в Україні.

Що передбачають нові стандарти госпіталізації в Україні

Проєкт нових правил госпіталізації передбачає, що пацієнта слід направляти до стаціонару лише у випадках, коли його стан становить потенційну загрозу життю або потребує медичних втручань, які неможливо здійснити амбулаторно.

Документ визначає перелік критичних ознак, за наявності хоча б однієї з яких показане стаціонарне лікування. Серед них — зниження рівня кисню в крові до 90% і нижче при диханні звичайним повітрям, порушення дихання з частотою понад 30 або менше 8 вдихів за хвилину, особливо якщо це супроводжується труднощами мовлення чи порушенням свідомості.

Також до таких станів належить низький артеріальний тиск — систолічний нижче 90 мм рт. ст. або середній нижче 65 мм рт. ст. навіть після спроб стабілізації.

Сигналом до госпіталізації є й значні відхилення пульсу — понад 130 ударів на хвилину або менше 40 із симптомами запаморочення чи гіпотонії. Окремо враховується порушення свідомості, зокрема показник 13 і менше балів за шкалою Глазго, а також підвищена температура у поєднанні з критичними змінами в аналізах, наприклад при фебрильній нейтропенії.

Чому людину можуть виписати з лікарні за новими правилами

У проєкті також зазначено, що нові правила посилюють вимоги до обґрунтованості перебування пацієнтів у стаціонарі. Зокрема, за відсутності критичних показань людину не госпіталізують, а лікування проводять амбулаторно або в умовах денного стаціонару. Лікарі повинні щоденно оцінювати необхідність перебування пацієнта в лікарні, і якщо стан стабілізується, його мають виписати.

Документ виключає можливість госпіталізації з немедичних причин — перебування у лікарні не може пояснюватися вихідними днями, проблемами з транспортом чи очікуванням планової консультації. Також чітко визначено критерії переведення пацієнтів до реанімації, наприклад у разі потреби штучної вентиляції легень або підтримки тиску, а після покращення стану — повернення до звичайної палати.

Кого можуть покласти до стаціонару за новими правилами в 2026 році

Окремо прописано алгоритм дій залежно від терміновості. У разі загрози життю застосовується екстрена госпіталізація — пацієнта доставляє швидка допомога або направляє лікар без попередніх погоджень.

Натомість планове лікування в стаціонарі можливе лише за направленням і після узгодження дати з медзакладом. Також передбачено короткострокове спостереження тривалістю до 24 годин, під час якого вирішують подальшу тактику: госпіталізацію, переведення до іншого медзакладуабо виписку.

Що потрібно, щоб госпіталізували до лікарні

У проєкті МОЗ окремо визначено критичні відхилення в аналізах, які можуть бути підставою для госпіталізації. Зокрема, йдеться про:

Водночас стандарт допускає, що у виняткових ситуаціях лікарі можуть відхилятися від цих показників, однак таке рішення обов’язково має бути письмово обґрунтоване керівником медичного відділення.

Чому нові стандарти госпіталізації викликали скандал серед лікарів

Лікар-інфекціоніст, професор і доктор медичних наук Ольга Голубовська висловила критику щодо проєкту МОЗ із новими стандартами госпіталізації в Україні. Вона звертає увагу, що сам термін "стандарт" передбачає обов’язковість виконання, тобто це жорстка норма, а не рекомендація, тому його не можна трактувати як орієнтовні критерії. На її думку, документ доцільніше визначити як клінічні рекомендації, а також чітко зазначити, що такі критерії мають лише дорадчий характер і не повинні обмежувати професійні рішення лікаря.

"Документ є спробою впровадити жорстку фінансову дисципліну в охорону здоров’я, проте ціна цієї дисципліни може виявитися занадто високою для безпеки пацієнтів. Головна претензія до загальних положень — це їхня відірваність від непередбачуваності клінічного перебігу хвороб. Зокрема, вимога одночасного виконання всіх трьох умов для продовження стаціонарного лікування — наявності показань, потреби в унікальних процедурах та активного плану лікування — заганяє лікаря в глухий кут. Це створює ситуацію, коли пацієнта, який ще не стабільний, але вже не потребує "унікальних маніпуляцій", доводиться виписувати під тиском адміністрації, що прямо суперечить засадам клінічної обережності", - зазначила вона у колонці для видання "Інтерфакс-Україна".

Голубовська також підкреслює, що встановлені граничні показники для госпіталізації фіксують уже критичні стани, замість того щоб враховувати ризики погіршення та прогноз перебігу хвороби.

Окрім цього, вона вказує на недостатню увагу до епідеміологічних факторів: наприклад, люди з інфекційними захворюваннями, які проживають у тісних умовах або разом із вразливими групами, можуть становити загрозу поширення хвороби, навіть якщо їхній стан ще не критичний. Також, за її словами, у документі не враховано ситуації самотніх літніх пацієнтів, які через стан здоров’я не здатні самостійно подбати про себе вдома, що робить амбулаторне лікування для них потенційно небезпечним.

"Аналогічна ситуація з пневмоніями. Орієнтація виключно на легку стадію за шкалою CURB-65 не враховує того, як швидко бактеріальна деструкція легень може прогресувати. Вдома неможливо якісно моніторити сатурацію або вчасно помітити перехід у мікст-інфекцію. Те саме стосується і гострих кишкових інфекцій. Документ дозволяє госпіталізацію лише при критичному зневодненні, але ж гіповолемічний шок може розвинутися досить стрімко. Як можна лікувати таку людину амбулаторно, якщо пероральна регідратація фізично неможлива?", - вказує вона.

Професор і доктор медичних наук Ольга Голубовська також розкритикувала підхід до неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, зазначивши, що їх переведення виключно на амбулаторне лікування без урахування супутніх захворювань є небезпечним через ризик швидкого розвитку уросепсису.

Вона наголошує, що загальна проблема документа полягає в тому, що він базується на фіксації вже наявних критичних станів, а не враховує прогностичні ознаки погіршення перебігу хвороби. На її думку, такий підхід фактично перекладає відповідальність на сімейного лікаря, адже він змушений або відступати від стандарту, щоб запобігти ускладненням і направити пацієнта до стаціонару, або діяти формально за правилами, ризикуючи довести стан хворого до критичного рівня.

"Таким чином, стандарт більше нагадує рекомендації, якими ми керуємось під час визначення потреби переведення/госпіталізації вже у відділення інтенсивної терапії та реанімації… Ми на порозі спалахів (вони вже є) інфекційних хвороб, я вже не кажу про глобальні процеси, про які нам постійно нагадують, а ВООЗ прогнозує нову пандемію. Своєчасне виявлення будь-яких хвороб та надання медичної допомоги прогресуючим хворим рятує у переважної більшості випадків їм життя. Стандарт потребує серйозного доопрацювання", - підсумувала вона.

На що орієнтовані нові стандарти госпіталізації – думка юриста

Юристка Вікторія Коретник заявила, що в Україні готується масштабна реформа у сфері лікарень, яка передбачає суттєві зміни правил госпіталізації. За її словами, пацієнтів більше не будуть направляти до стаціонару до настання критичного стану, а для госпіталізації має виконуватися одразу кілька умов.

"Такий наказ відірваний від непередбаченого перебігу хвороб. Наприклад, у вас пневмонія чи гостре отруєння. Кладуть в лікарню, правильно? А тепер не будуть класти в лікарню", - вказує вона у відео в Facebook.

Вона пояснює, що у випадках, які раніше вимагали стаціонарного лікування, наприклад при отруєннях і сильному зневодненні, людей можуть залишати вдома, навіть якщо їхній стан здатен швидко погіршитися. На її думку, це створює ризики, адже за ніч ситуація може суттєво ускладнитися.

"В наказі ігнорується той факт, що людина, наприклад, з грипом живе в гуртожитку або в багатодітній родині. Там багато людей в квартирі, пенсіонери з нею. І цю людину потрібно ізолювати та покласти в лікарню. А за новими правилами вона буде залишатися вдома. Поки їй не стане зовсім зле. А от коли зле стане, тоді в лікарню, але при цьому всі родичі вже заражені", - робить висновок вона.

Також вона звертає увагу на можливі наслідки для поширення хвороб і для вразливих груп, зокрема літніх людей, які не здатні самостійно подбати про себе у разі погіршення стану. Подібні ризики, за її оцінкою, існують і при захворюваннях на кшталт пневмонії, коли навіть легка форма може швидко перейти у тяжку. У підсумку, за її словами, нові правила можуть призвести до того, що значну частину пацієнтів не госпіталізуватимуть, а основна відповідальність за рішення фактично лягатиме на сімейних лікарів.

"Фактично вся відповідальність перекладається на сімейного лікаря: або порушувати правила, рятуючи пацієнта, або діяти формально та ризикувати його життям", - наголошує вона.

Які ризики для лікарів та пацієнтів

Фахівець із планування та розвитку системи охорони здоров’я Владислав Смірнов вважає нові стандарти госпіталізації своєрідною юридичною пасткою.

Він пояснює, що якщо лікар, керуючись власним досвідом, госпіталізує нестабільного пацієнта, який формально не відповідає встановленим критеріям, НСЗУ під час перевірки може визнати це рішення необґрунтованим і відмовити лікарні в оплаті лікування. У разі ж, якщо медзаклад спробує компенсувати витрати за рахунок пацієнта, це загрожує штрафом від держави у розмірі 18 168 гривень за кожен випадок неправомірного стягнення коштів.

"А якщо лікар спробує "підтягнути" показники хворого в електронній системі (ЕСОЗ), щоб вони відповідали Стандарту, НСЗУ автоматично штрафуватиме заклад на 302 гривні за кожен недостовірний медичний запис", — зазначив він в коментарі ТСН.ua.

На його думку, така система ставить медиків у безвихідне становище, адже діяти в інтересах пацієнта всупереч формальним вимогам означає ризикувати фінансами установи, тоді як відмова від госпіталізації може створити загрозу для життя людини та мати юридичні наслідки для лікаря.

Крім того, проєкт передбачає жорстке правило, за яким у разі невідповідності чітко визначеним критеріям лікування має проводитися лише амбулаторно.

Це, за оцінками експертів, може призвести до зростання кількості пацієнтів, які лікуватимуться вдома, що пов’язано з додатковими ризиками. У таких умовах лікар уже не зможе обґрунтовувати госпіталізацію клінічним станом, а змушений буде підлаштовувати рішення під формальні вимоги МОЗ.

На думку фахівця з планування та розвитку системи охорони здоров’я Владислава Смірнова, цей документ є спробою запровадити жорсткі фінансові правила в медицині, однак це може створити серйозні ризики для пацієнтів.

"Документ запроваджує сувору "презумпцію амбулаторного лікування": якщо стан пацієнта не відповідає конкретному чек-листу, його повинні лікувати вдома або в денному стаціонарі. Нові правила вимагають одночасної наявності аж трьох умов для госпіталізації: відповідних медичних показань, потреби в унікальних процедурах та наявності активного плану лікування", — стверджує він.

Крім того, він зазначає, що лікарні зобов’яжуть щодня переглядати стан хворого, і якщо той перестає відповідати критеріям загрозливого стану, його можуть виписати навіть без повного одужання. При цьому такі фактори, як слабкість, вихідні чи відсутність транспорту, більше не враховуватимуться як підстава для подовження перебування у стаціонарі, через що пацієнт може опинитися у ситуації, коли лікарня йому вже не офіційно не потрібна за формальними критеріями, а вдома перебувати ще небезпечно.

Чому нові стандарти, які пропонує МОЗ є катастрофічними

Смірнов попереджає, що впровадження нових правил може мати серйозні наслідки. За оновленими вимогами, госпіталізація передбачена лише у випадках досягнення критичних показників, наприклад, значного зниження сатурації чи артеріального тиску, що фактично відповідає вже невідкладному стану, коли необхідна екстрена допомога, а не планове лікування.

"Тобто нові правила буквально змушують українців чекати вдома на катастрофу", — попередив він.

Як працює світова практика

Фахівець із планування та розвитку системи охорони здоров’я Владислав Смірнов зазначив, що наразі чиновники намагаються пояснювати ситуацію тим, що використання бальних чек-листів є нібито загальноприйнятою світовою практикою, однак це не відповідає дійсності.

Згідно з найновішими британськими медичними протоколами NICE 2025 року та рекомендаціями ВООЗ, жоден алгоритм чи чек-лист не може замінювати клінічне рішення лікаря. У міжнародній практиці такі шкали мають лише допоміжний характер, тоді як в Україні їх намагаються зробити обов’язковими правилами, за недотримання яких медичні заклади ще й можуть зазнавати штрафів.

Чому в Україні можуть почастішати закриття лікарень

Громадська діячка та заслужена лікарка України Ольга Богомолець у дописі в Facebook застерігає, що втручання МОЗ у стандарти та критерії госпіталізації мало б бути спрямоване на покращення умов як для пацієнтів, так і для медичних закладів, однак вона ставить під сумнів, чи відповідає цьому реальна мета змін.

Вона пояснює, що нинішня система працює так: лікар госпіталізує пацієнта, НСЗУ оплачує випадок, медзаклад отримує фінансування, а персонал — заробітну плату.

За її словами, нові правила запроваджують жорсткі критерії, які обмежують кількість госпіталізацій, і хоча формально це пояснюється можливістю амбулаторного лікування, фактичні наслідки можуть бути іншими.

Зокрема, вона вважає, що це може призвести до зменшення фінансування лікарень, скорочення доходів медичного персоналу та обмеження доступу пацієнтів до стаціонарної допомоги.

"І тут важливо: медицина - це не та сфера, де можна експериментувати без наслідків. Перед будь-якими змінами потрібно думати не один раз", - вказала вона.

Ольга Богомолець підсумовує, що такі рішення, на її думку, не спрямовані на інтереси пацієнтів і не мають на меті зниження захворюваності чи подовження тривалості життя. Вона вважає, що їхній реальний результат зводиться до зменшення кількості госпіталізацій і, відповідно, скорочення фінансування лікарень.

"Лікарні сьогодні змушені конкурувати за фінансування від НСЗУ. А тепер їм кажуть: "не госпіталізуйте". Тоді логічне питання - за рахунок чого вони мають існувати? Економіка тут проста: менше пацієнтів означає менше фінансування, що переростає в закриття частини лікарень. Саме тому ці зміни виглядають не як реформа заради якості, а як інструмент скорочення медичної мережі", - наголосила вона.

Вам також може бути цікаво: