Несподіване рішення Трампа: Чому США послабили нафтові санкції проти РФ?

На слуханнях бюджетного комітету Сенату, сенатор Кріс Кунс висловив занепокоєння щодо того, чому адміністрація США, яка спочатку відмовлялася продовжувати послаблення нафтових санкцій проти Росії, зрештою поновила їх. Він наголосив, що скасування санкцій призвело до додаткових 150 мільйонів доларів щоденного доходу для Росії, які, за його словами, використовуються для фінансування війни в Україні та підтримки Ірану.

Міністр фінансів США Скотт Бессент визнав, що Росія дійсно отримала прибуток від цього рішення. Проте він пояснив, що без послаблення санкцій світові ціни на нафту могли б досягти 150 доларів за барель замість приблизно 100 доларів, що стало б набагато більшим тягарем для американських споживачів.

Бессент також розповів, що Вашингтон спочатку не планував послаблювати санкції, але змушений був переглянути свою позицію після численних звернень. Він зазначив, що під час тижня Світового банку та МВФ до нього звернулися представники понад 10 країн, які є найбільш вразливими і бідними з точки зору енергетики, з проханням продовжити ці санкції.

Ці звернення були зроблені країнами, які постраждали від підвищення світових цін на енергоносії, зокрема через блокаду Ормузької протоки. Їхні запити вплинули на остаточне рішення адміністрації, яка 18 квітня ще на 30 днів скасувала санкції щодо російської нафти, що вже була завантажена на танкери та перебувала в морі.

Водночас, Європейська Рада у межах боротьби з гібридною діяльністю Росії ввела обмежувальні заходи проти двох структур, які, за оцінкою ЄС, сприяють просуванню кремлівських наративів. Зокрема, до санкційного списку внесено медіаплатформу Euromore, яка, за даними ЄС, поширює дезінформацію серед європейської аудиторії та виправдовує війну проти України.

Публічні заяви представників американської адміністрації раніше свідчили про наміри не продовжувати дію винятків із санкцій для російської нафти. Це створювало очікування щодо посилення економічного тиску на Росію. Однак зміна позиції після звернень вразливих держав виявила складний баланс між геополітичними інтересами та стабільністю світової енергетики.

Президент України Володимир Зеленський, висловлюючи свою позицію на тлі послаблення санкцій США проти російської нафти, заявив, що отримані Росією прибутки від продажу нафти «прямо конвертуються» в нові удари армії РФ по Україні. Ця заява підкреслює глибокий вплив економічних рішень на хід конфлікту.

«Ваше Міністерство фінансів скасувало санкції щодо російської нафти, надавши їм додаткові 150 мільйонів доларів доходу щодня. І ці кошти йдуть не лише на вбивство українців, але й на те, щоб Росія використовувала свої прибутки для підтримки Ірану дронами та розвідданими, щоб вбивати наших військових…Чи можете ви коротко пояснити, чому послаблення санкцій щодо іранської та російської нафти є гарною ідеєю?» – запитав сенатор Кунс міністра фінансів Бессента. За словами Бессента, без послаблення санкцій ціни на нафту могли б зрости до 150 доларів за барель замість 100, а «минулий тиждень тижнем Світового банку та МВФ. І в середу я був переконаний, що ми цього не зробимо. До мене звернулися представники понад 10 країн, які є найбільш вразливими та найбіднішими з точки зору енергетики. І вони попросили нас продовжити ці санкції» (згідно із заявою).

Рішення адміністрації США послабити нафтові санкції проти Росії, хоча й було мотивоване міжнародними зверненнями та прагненням стабілізувати світові ціни на енергоносії, залишається в центрі гострих дискусій. Його довгострокові наслідки для геополітичної рівноваги та регіональних конфліктів ще належить оцінити, але вже зараз зрозуміло, що компроміси у сфері санкційної політики мають багатогранні впливи на міжнародну арену.