Нічия з грандом, фантастичний камбек і ще 3 матчі Сергія Реброва, за які не соромно

24 Канал нагадує, що ера Реброва, яка тривала три роки, запам'ятається нам не лише провалами, але й кількома яскравими матчами, які викликали захоплення збірною.

Дебют Реброва – майже перемога над Німеччиною

Мало хто згадає, що у своєму першому поєдинку в ролі наставника національної збірної Сергій Ребров ледве не здолав грізну Німеччину, яку тоді тренував Гансі Флік.

Так, той матч у Бремені був контрольним, але все ж мав для Бундестім особливе значення, адже був ювілейною 1000-ою грою в історії команди.

Тим цікавіше, що українці після години гри вели в рахунку 3:1 – дубль Циганкова та автогол Рюдігера стали відповіддю на швидкий м'яч у виконанні Фюллькруга.

Прикро, що зрештою німці звели справу до нічиєї, скориставшись нервами нашої оборони у кінцівці. Кімміх вирівняв становище лише у компенсований час з пенальті. Але ті 3:3 надихали – здавалося, що з новим коучем збірна здатна нав'язати боротьбу навіть грандам європейського футболу.

Перша офіційна гра – порятунок з Північною Македонією

Північна Македонія – Україна 2:3 / фото УАФ

Перший тайм Реброва в офіційному матчі – нічне жахіття. У Скоп'є збірна поступалася македонцям 0:2 перед перервою, і це була катастрофа: поразка з головним суперником за плей-оф знищувала шанси потрапити на Євро.

Але тренер показав блискучу реакцію: що б він не сказав підопічним у перерві, команда вийшла з підтрибунного приміщення неймовірно зарядженою і перевернула хід матчу з голови на ноги. Забарний, Конопля і Циганков за активної підтримки Судакова та Мудрика забезпечили один з найбільш яскравих камбеків в історії збірної – 3:2.

До речі, звернули увагу, що тоді Ребров ще не припинив викликати до головної команди Андрія Ярмоленка?

Команда других таймів – єдина перемога на Євро

Той матч з македонцями став початком тренду на різні тайми від збірної Реброва: перший частіше ставав невдалим, але у другому команда часто виправляла помилки.

Так вдалося пройти плей-оф на Євро, так "синьо-жовті" зіграли і в своєму єдиному вдалому поєдинку у фінальній стадії першості. Після ганьби від Румунії 0:3 у матчі зі Словаччиною команді треба було обов'язково довести самій собі, що вона здатна боротися.

Шранц відкрив рахунок на 17-ій хвилині, і вболівальники почали відчувати неприємне дежавю з 2016 роком, коли Україна на Євро програла все, не забивши жодного м'яча. На щастя, все виявилося зовсім не так погано: по перерві Шапаренко і Яремчук принесли нам перемогу і збереження шансів на вихід з групи. Шкода, що з бельгійцями так не вийшло.

"Золоте покоління" Бельгії проти "найкращого покоління" України

Україна – Бельгія 3:1 / фото УАФ

Хоча чому не вийшло? Просто перемога над бельгійцями сталася не тоді, коли буде потрібно, а трохи пізніше.

Ліга націй запам'яталася не лише стражданнями проти Албанії, Чехії і Грузії, але й незрозумілим ставленням тренерського штабу до турніру: то він все ж товариський чи важливий? Якою б не була відповідь, Україна отримала нагоду повернутися в Лігу А, якби обіграла у двоматчевому протистоянні Бельгію.

Перший номінально домашній матч у Мурсії – це чергова ілюстрація історії про різні тайми. Перший ми програли, у другому ж показали, мабуть, найбільш яскравий футбол за весь час роботи Реброва. Гуцуляк, Ванат і Забарний закошмарили колишніх лідерів рейтингу ФІФА трьома голами, а ми знову повірили, що вміємо обігрувати великі команди.

А потім був провал у матчі-відповіді, і замість Ліги А – тільки безмежне розчарування.

Веселий хаос з Ісландією – Ренесанс Маліновського

Є матчі, в яких команди наче забувають про оборону і починають "рубатися" – гол на гол, атака на атаку. Дивно було бачити щось подібне від України, але у матчі з Ісландією у відборі на чемпіонат світу обидві команди вирішили розважитися. І це справді був найвеселіший поєдинок епохи Реброва.

Підсумкові 5:3 приємно згадувати не лише через курйозний дебютний гол Івана Калюжного, але й шедевральний дубль Руслана Маліновського. У хавбека був дуже важкий період у кар'єрі, на клубному рівні відбулося падіння з Ліги чемпіонів до команд другого ешелону, важка травма залишила без футболу на довгі місяці. Тому повернутися у збірну, та ще й показати себе одразу безсумнівним лідером, здатним робити результат – це було красиво.