Прорив у лікуванні раку: нова мРНК-вакцина змогла зупинити одну з найагресивніших форм онкології

мРНК-вакцина проти раку підшлункової залози показала проривний ефект / © pexels.com

Нова персоналізована мРНК-вакцина проти ракупідшлункової залози показала обнадійливі результати у довгостроковій перспективі. У частини пацієнтів, які отримали лікування, хвороба не повернулася навіть через шість років після завершення терапії.

Про повідомило видання Iflscience.

Під час щорічної зустрічі Американської асоціації дослідження раку 2026 року представили оновлені результати клінічного випробування препарату аутоген цевумеран — експериментальної терапевтичної вакцини, яку розробляють біотехнологічні компанії BioNTech та Genentech.

Препарат тестують для лікування одного з найагресивніших видів онкології — аденокарциноми протоків підшлункової залози. Саме ця форма становить більшість випадків раку підшлункової залози та вважається однією з найскладніших для лікування. Навіть після операції ризик повторного розвитку хвороби може сягати 80%.

Перші результати дослідження науковці оприлюднили ще 2023 року. Тоді персоналізована вакцина в поєднанні з хіміотерапією та імунотерапією спричинила виражену імунну відповідь у половини з 16 пацієнтів, які брали участь у випробуванні. Через 18 місяців після лікування в жодного з цих людей не зафіксували рецидиву після операції.

Тепер дослідники представили результати тривалішого спостереження. Виявилося, що семеро з восьми пацієнтів, чий організм відреагував на вакцину, залишалися живими через чотири-шість років після отримання останньої дози. Для порівняння: загальний п’ятирічний рівень виживання за раку підшлункової залози становить близько 13%.

Головний дослідник випробування, онколог Вінод Балачандран із Меморіального онкологічного центру Слоуна-Кеттерінга, заявив, що в медичній спільноті зростає впевненість у можливості ефективно боротися з цим видом раку шляхом активації власної імунної системи пацієнта. Водночас він наголосив: для підтвердження результатів необхідні масштабніші дослідження.

Раніше рак підшлункової залози вважали малоперспективною мішенню для імунотерапії, оскільки він слабко реагує на інгібітори імунних контрольних точок — препарати, які вже довели ефективність у лікуванні інших видів онкології. Вони працюють, блокуючи білки, що заважають імунній системі атакувати пухлину.

Одна з причин полягає в тому, що пухлини підшлункової залози мають відносно небагато неоантигенів — унікальних маркерів, за якими імунна система може розпізнати ракові клітини як загрозу. У більшості пацієнтів ці сигнали не спрацьовують природним шляхом, тому організм не запускає належної імунної відповіді.

Щоб обійти цю проблему, дослідники застосували технологію мРНК-вакцин, яка стала широко відомою під час пандемії COVID-19. Її принцип полягає у введенні фрагмента генетичного коду, який дає клітинам «інструкцію» виробити білок, що активує імунну систему.

У межах випробування вчені секвенували геном пухлини кожного пацієнта й створювали індивідуальну вакцину, що містила інформацію про неоантигени саме цієї пухлини. Завдяки цьому організм «навчався» розпізнавати ракові клітини та боротися з ними, знижуючи ймовірність рецидиву.

На відміну від звичайних вакцин, які використовують для профілактики інфекційних захворювань, ця терапія застосовується вже після розвитку раку — для запобігання його поверненню після основного лікування.

Попри обнадійливі результати, дослідники наголошують: перша фаза випробування охоплювала лише 16 людей, а в більшості учасників рак діагностували на відносно ранній стадії, що нетипово для цього виду онкології.

Друга фаза клінічного випробування, до якої залучили близько 260 пацієнтів, стартувала 2023 року і, як очікується, триватиме до 2031-го.

За останні 30 років кількість випадків раку підшлункової залози у світі зросла більш ніж удвічі — від приблизно 196 тисяч нових випадків 1990 року до понад 510 тисяч у 2022-му. Нині це шоста найпоширеніша причина смерті від онкологічних захворювань у світі. Медики також фіксують збільшення кількості випадків серед людей молодших за 50 років, однак причини цієї тенденції поки остаточно не встановлені.