Росія готує удар по країнах Балтії? Єврокомісар Кубілюс про нову війну, українські ракети та "Стіну дронів"

Після заяв президента України Володимира Зеленського про можливу загрозу з боку Росії для країн Балтії в Європі виникла дискусія щодо реалістичності такого сценарію. Естонські посадовці публічно не погодилися з такими оцінками нашого президента, наголосивши, що наразі не бачать ознак підготовки Росії до нападу на НАТО.

Водночас у Єврокомісії закликають не відкидати ризики у довгостроковій перспективі. Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс у коментарі 24 Каналу підкреслив, що Росія зберігає воєнний потенціал і продовжує розвивати військову інфраструктуру поблизу кордонів ЄС.

Окрім оцінки загроз, у ЄС активно працюють над посиленням оборони – від нових спільних проєктів і "стіни дронів" до масштабування виробництва озброєнь. При цьому окрему роль у цих процесах відіграє Україна, чий досвід і технології вже впливають на підходи Європи до безпеки. 24 Канал відвідав Єврокомісію і детально розповідає про розмову з Кубілюсом.

Матеріал підготовлений в межах престуру, організованого за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління.

Чи є загроза для країн Балтії від Росії?

У квітні естонські політики заявили, що припущення президента України Володимира Зеленського про можливу підготовку Росії до нападу на країни Балтії ускладнюють співпрацю між союзниками. Зокрема, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна зазначив, що такі оцінки не відповідають даним естонської розвідки та їхньому баченню загроз.

За його словами, наразі немає ознак військової підготовки Росії до нападу на НАТО чи країни Балтії, а сама Росія перебуває в складнішому становищі як на фронті в Україні, так і в економіці.

Андрюс Кубілюс у коментарі 24 Каналу зазначив, що, за оцінками розвідувальних служб країн-членів Європейського Союзу, Росія зберігає спроможність до ведення війни, особливо після можливого встановлення миру з Україною. Він наголосив, що російська воєнна економіка активно працює, а розвиток військової інфраструктури поблизу кордонів ЄС свідчить про наявність потенційної загрози, яку не можна ігнорувати.

Водночас Кубілюс наголосив, що зараз відсутні ознаки безпосередньої підготовки до нападу, зокрема немає концентрації військ, подібної до тієї, що передувала повномасштабному вторгненню в Україну в 2022 році.

За його словами, в довшій перспективі необхідно враховувати різні сценарії розвитку подій, оскільки агресія може проявлятися не лише у формі класичного наземного вторгнення, а й через використання дронів чи ракет, що й обумовлює необхідність прискореного зміцнення оборонної готовності Європи.

На якому етапі перебуває ініціатива "стіна дронів" і що буде далі?

Після зальоту російських дронів до Польщі у вересні 2025 року у Європі активізувалася ідея про створення "стіни дронів" від російської загрози на сході. 24 Канал розпитав у Кубілюса, в якому стані цей проєкт зараз.

Андрюс Кубілюс пояснив, що сам термін "стіна дронів" у Європі не завжди правильно сприймали, тому нині його використовують рідше, однак робота над відповідними оборонними проєктами триває. Він зазначив, що зараз на столі є дві великі ініціативи, і держави-члени мають до кінця травня подати точніший опис своїх планів. Цього року було започатковано нову ініціативу – EDPCIs (Європейські оборонні проєкти спільного інтересу).

У межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) формуються умови для того, щоб держави-члени могли узгоджувати та реалізовувати масштабні регіональні проєкти, зокрема такі як "Європейський небесний щит" (European Sky Shield) або Eastern Flank Watch.

Андрюс Кубілюс / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Кубілюс також наголосив, що в межах робочої програми вже передбачено фінансування цих загальноєвропейських проєктів, а Україна, на його думку, має брати в них участь як партнер.

Також він уточнив, що першочерговою потребою є створення якісної системи виявлення, зокрема для дронів типу "Шахед", а потім – пошук економічно ефективних засобів їх знищення, оскільки застосовувати дорогі ракети Patriot проти безпілотників неможливо.

Окремо Кубілюс підкреслив важливість систем бойового управління на кшталт Delta і наголосив, що залучення українського досвіду дозволить Європі швидше розвивати ці проєкти без повторного проходження всіх уроків, які Україна вже здобула у війні.

Зверніть увагу! Оскільки європейський AI Act не поширюється на оборонні технології, виникає ризик появи регуляторного вакууму та несумісних рішень у сфері військового ШІ. У Єврокомісії визнають, що проблема ширша і пов’язана із загальною фрагментацією оборонної промисловості – прикладом є виробництво 17 різних типів 155-мм снарядів. Тому основний акцент робиться на стимулюванні держав-членів і компаній до участі у спільних пан’європейських проєктах.

Яка українська технологія найбільше вразила Європу в 2026 році?

Андрюс Кубілюс у розмові з журналістами зазначив, що Україна демонструє високий рівень розвитку у багатьох технологічних напрямах, тому виділити щось одне складно. Він підкреслив, що українські військові розробки вже визнаються одними з найсучасніших у світі, зокрема у сферах дронів, крилатих і перспективних балістичних ракет, а також систем протиракетної оборони.

Україна вражає всіма своїми різними технологіями, тому я б не виділяв одну. Німецький канцлер під час зустрічі з президентом Зеленським сказав, що Україна зараз має найпередовіші у світі військові технології. Ми можемо говорити про дрони, крилаті ракети "Фламінго" і навіть розробку балістичних ракет та систем протибалістичної оборони.

Андрюс Кубілюс наголосив, що існує суттєвий розрив у темпах виробництва між Росією, Україною та Європою. За його словами, навіть окремі компанії демонструють швидкість масштабування, яка перевищує загальноєвропейські показники, що ставить під сумнів ефективність нинішніх підходів у ЄС:

Минулого року Росія змогла виробити близько 1200 крилатих ракет, і, можливо, всі вони були використані проти України. Європа виробляла до 300, тоді як компанія Flamingo цього року готова виробити 700. Тому я запитую нашу промисловість, чому ми не рухаємося з такою ж швидкістю.

Водночас він наголосив, що темпи розвитку українського оборонного виробництва випереджають європейські, і ЄС має прискорювати масштабування власної промисловості, враховуючи досвід України.

Як Європа планує подолати вузькі місця у виробництві систем ППО та ракет?

Андрюс Кубілюс у коментарі українським медіа зазначив, що Єврокомісія насамперед картує всі проблеми ланцюга постачання як під час поїздок, так і в межах постійного аналізу, а також просить компанії надавати відповідну інформацію.

Він наголосив, що пропеленти, вибухові речовини та інші критичні компоненти потребують окремих дій, а для підтримки виробництва важливих елементів уже використовуються фінансові програми, зокрема ASAP. Водночас він визнав, що наразі не може перелічити всі вузькі місця, але Європа бачить проблеми, а частина промисловості вже шукає власні рішення:

Ми картуємо всі проблеми ланцюга постачання. Безумовно, пропеленти, вибухові речовини – це одна з проблем, яка потребує особливих дій. І, звісно, у нас є фінансові програми, як-от ASAP, щоб підтримувати виробництво деяких важливих компонентів.

Кубілюс додав, що частина компаній заявляє про відсутність таких проблем, тоді як інші прямо скаржаться на нестачу окремих елементів, тому ситуацію потрібно ретельно вивчати.

Окремо єврокомісар звернув увагу на виробництво дронів, де критично важливим компонентом є так званий магнітний матеріал, постачання якого переважно пов’язане з Китаєм, і саме над пошуком рішень для цих залежностей Європа також працює.

Щодо строків подолання "пляшкових горлечок" він не назвав точних дат, наголосивши, що спершу потрібно завершити картування проблем, а далі визначити, як саме їх долати і які галузі готові рухатися вперед.

Чи може Україна разом із провідними європейськими країнами створити консорціум для протибалістичної оборони?

Єврокомісар з оборони також розповів журналістам, що під час поїздок до різних виробників ракет європейська сторона вже побувала в Польщі, Німеччині, Італії, Швеції, Франції, розглядається можливість візиту до Нідерландів (зокрема до компанії Destinus) та Норвегії.

За його словами, усі компанії, з якими відбулися зустрічі, виявили зацікавленість у створенні спільних підприємств з Україною для різних видів продукції, хоча з українського боку процес, на думку деяких учасників, просувається надто повільно, зокрема в питанні ліцензій:

Усі компанії, яких ми слухали і яких бачили, дуже зацікавлені в тому, щоб створювати будь-які спільні підприємства з Україною для всіх різних продуктів. Тож для нас це було дуже очевидно. Деякі скаржаться, що з українського боку це триває занадто довго.

Він додав, що антибалістичні системи – це не лише перехоплювачі або ракети, а й радари та системи виявлення, які виробляють, зокрема, компанії на кшталт MBDA у Франції та Італії. На його думку, саме така кооперація може стати одним із практичних шляхів розвитку спільних оборонних проєктів, хоча він не став називати конкретні компанії, які могли б очолити цей процес.

Чи з’являться в ЄС нові оборонні фінансові інструменти, зокрема SAFE, і як зміниться підтримка України?

Андрюс Кубілюс пояснив медіа, що Європейський Союз наразі зосереджений передусім на реалізації вже наявних інструментів. Він зазначив, що програма SAFE (Security Action for Europe) перебуває на фінальній стадії надання кредитів, а підписання 19 угод із урядами-партнерами має відбутися впродовж найближчих тижнів, після чого кошти почнуть надходити до державних бюджетів:

Ми зараз реалізуємо наявні або вже створені інструменти. Наприклад, зараз фінальна стадія надання SAFE-кредитів. Я ще не знаю, коли точно відбудеться урочиста церемонія підписання 19 угод із урядами-партнерами.

Також єврокомісар уточнив, що ЄС сподівається невдовзі почати надавати великий кредит Україні, а також уже тестує механізми швидкого постачання, зокрема у сфері дронів і ракет, використовуючи, за потреби, урядові запаси з подальшим їх поповненням промисловістю.

Єврокомісія / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Кубілюс наголосив, що на ринок спрямовуються значні кошти – близько 200 мільярдів євро протягом одного року, що є дуже великою сумою, однак проблема полягає в тому, що фінансування зростає швидше, ніж виробництво, створюючи інфляційний тиск на ціни озброєнь.

Окремо він звернув увагу на наступну багаторічну фінансову рамку ЄС (MFF), яку розраховують суттєво збільшити в частині оборонних видатків, а також на потребу Європи готуватися до заміщення американських стратегічних спроможностей (хоча "ядерна парасолька" лишиться) – від розвідданих і захищеного зв’язку до космічних сервісів – паралельно розвиваючи власні можливості, зокрема програму ЄС зі створення власної супутникової системи звʼязку IRIS2, повітряну дозаправку та авіаперевезення.