Трагедія у Києві: двірник «дядя Саша» пожертвував життям заради дитини
Того фатального дня, 18 квітня, у Голосіївському районі столиці пролунали постріли. 58-річний уродженець Москви відкрив вогонь по людях, а потім забарикадувався в супермаркеті, утримуючи заручників. Записи з камер спостереження та боді-камер правоохоронців зафіксували, як терорист вдруге повертається до під’їзду, де на тротуарі сиділа поранена дитина поруч із тілом закривавленого батька.
Саме тоді на допомогу кинувся Олександр Григорович, якого мешканці з любов’ю називали «дядя Саша». Він був людиною, яка завжди усміхалася, любила дітей та допомагала при нагоді. Власним коштом садив у дворі ялинки, а перед Новим роком прикрашав їх цукерками для малечі, яка називала його «дідом».
Після інциденту розгорнулося службове розслідування щодо дій поліцейських. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доручив голові Нацполіції Івану Вигівському провести службове розслідування. Поліцейських, яких підозрюють у неналежних діях під час події, відсторонили від виконання службових обов’язків. За фактом неналежного виконання службових обов'язків працівниками поліції під час теракту розпочато кримінальне провадження. Генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, а прокурор міста Києва оперативно прибув на місце події.
Нагадаємо, що кількість жертв кривавого теракту у Голосіївському районі міста Києва, який стався 18 квітня 2026 року, зросла до семи. Останнім у лікарні помер Олександр Григорович.
«У той момент, коли терорист відкрив вогонь по дитині, до хлопчика підбіг двірник, добре відомий усім мешканцям як "дядя Саша". Він закрив дитину собою і сам потрапив під кулі. На жаль, медикам не вдалося врятувати чоловіка — від отриманих поранень він помер у…» — pic.twitter.com/UdwjUB65i1 з посиланням на канал «Главкома» у мережі Х.
«Під час стрілянини місцевий двірник Олександр Григорович закрив собою хлопчика», — розповіли ведучі каналу «Київ 24».
Героїчний вчинок Олександра Григоровича став символом мужності та самопожертви. Його залишений кіт, за яким тепер дбають сусіди, та висаджені на пам'ять дерева у дворі, нагадуватимуть про людину, яка мріяла про святкування перемоги за довгим столом. Ця мрія не збулася за його життя, але його подвиг назавжди залишиться в серцях киян.