Паніка на ринках: світу загрожує продовольча криза через війну в Ірані — FT

Головні тези:

Перебої в постачанні через Ормузьку протоку посилюють ризик глобальної продовольчої кризи, оскільки зростання цін на газ скорочує виробництво добрив, а інші сектори економіки перекуповують ключові ресурси та логістичні послуги у сільськогосподарських виробників.

Аналіз ситуації опублікувало видання Financial Times з посиланням на трейдерів сільськогосподарської продукції.

Ключова артерія світової торгівлі

Через цей вузький водний шлях у Перській затоці проходить приблизно п'ята частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу (СПГ), а також близько третини морських перевезень добрив, що робить його найважливішою артерією як для виробництва продуктів харчування, так і для енергетичних ринків, пише видання.

"Ми живемо в борг", — заявив Пабло Галанте Ескобар, глава підрозділу СПГ компанії Vitol, виступаючи на саміті FT Commodities Summit у Лозанні 21 квітня.

Скорочення потоків СПГ через протоку вже призвело до зниження промислового споживання. Ескобар заявив, що близько 40 відсотків зниження попиту на газ припадає на заводи, особливо на заводи з виробництва добрив, після того, як США та Ізраїль почали удари по Ірану наприкінці лютого.

Природний газ є ключовою сировиною для виробництва азотних добрив, таких як аміак.

"Це нежиттєздатно — інакше енергетична криза переросте в продовольчу кризу", — сказав він.

За словами Ескобара, скорочення доступності добрив негативно позначиться на врожайності та призведе до зростання цін на продукти харчування в найближчі сезони.

Збої в логістиці та блокада

FT зазначає, що збої в судноплавстві, викликані війною на Близькому Сході, включаючи закриття Іраном протоки та подальшу військово-морську блокаду США вузького місця в Перській затоці, поширюються і на глобальну логістику. Затори в Панамському каналі посилилися, оскільки азіатські покупці переключилися на нафту, що експортується з Мексиканської затоки США, замість поставок з Близького Сходу, і танкери перебивають пропозиції балкерів за дефіцитні транзитні слоти.

Зростання фрахту, затримки вантажів і подорожчання перевезень зерна

За словами Луїзи Фолліс, керівника відділу аналізу сухих вантажів у брокерській та морській консалтинговій компанії Clarksons, це призвело до того, що судна, які перевозять менш цінні вантажі, такі як зерно, стикаються зі зростанням вартості фрахту та затримками, а час очікування в каналі сягає близько 40 днів, оскільки оператори нафтових танкерів платять мільйони доларів, щоб не потрапити на початок черги.

За її словами, на деяких зернових маршрутах ставки фрахту вже зросли на 50-60 відсотків. Це посилює тиск на американських фермерів, яким і без того важко конкурувати з виробниками, що пропонують дешевші товари, такими як бразильські.

Підвищення цін на бункерне паливо погіршує ситуацію, змушуючи судна знижувати швидкість і зменшуючи ефективну пропускну здатність на ринках сухих вантажів. Це призводить до загальної неефективності системи.

Ринки недооцінюють загрозу, ніхто не готовий до затяжної кризи

Торговці сільськогосподарською продукцією попереджають, що ринки ще не в повній мірі врахували ризик тривалих перебоїв у постачанні добрив та інших ключових ресурсів.

"Ринок не врахував більш тривалі перебої в цінах. Ніхто до цього не готовий", — сказав Віджай Чакраварти, головний спеціаліст з управління ризиками в компанії Louis Dreyfus, одному з найбільших у світі сільськогосподарських торгових домів.

За його словами, навіть додаткові шість місяців перебоїв можуть мати наслідки для сільськогосподарського циклу 2027 року.

Він також вказав на зростаючу конкуренцію за інші найважливіші ресурси, такі як сірка, яка перенаправляється на більш цінні промислові потреби, наприклад, на виплавку міді, в результаті чого виробники добрив опиняються "в кінці черги".

Попри відносно великі світові запаси зерна, Чакраварти попередив, що відповідні заходи урядів можуть посилити шок. Країни, стурбовані безпекою поставок, можуть почати нарощувати резерви, що ще більше скоротить глобальні запаси і призведе до зростання цін, особливо в країнах з високою залежністю від імпорту.

"Усі відчувають, що їхній суверенітет у тій чи іншій мірі порушується в ланцюжку поставок", — підкреслив Чакраварти.

Переговори США та Ірану і ситуація в Ормузькій протоці — останні новини

Як писав Главред, 17 квітня міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив про відкриття Ормузької протоки для судноплавства на період дії режиму припинення вогню.

Президент США Дональд Трамп у своїй публікації в Truth Social також підтвердив, що протока знову доступна для вільного проходу. Водночас зазначалося, що морська блокада Ірану залишатиметься в силі доти, доки домовленості між сторонами не будуть повністю реалізовані.

Варто зазначити, що два тижні припинення вогню закінчуються 21 квітня, а президент США заявив у понеділок, що дедлайн закінчиться ввечері 22 квітня.

21 квітня стало відомо, що дипломатична поїздка віцепрезидента США Джей Ді Венса до Ісламабаду, де він мав намір чинити тиск на іранських переговорників щодо укладення ядерної угоди, була відкладена після того, як Тегеран не відповів на американські переговорні позиції.

Венс мав вилетіти у вівторок вранці до столиці Пакистану, де переговори мали поновитися в середу – того ж дня, коли закінчується термін дії хиткого перемир’я між США та Іраном.

Трамп заявив, що США можуть не продовжувати тимчасове перемир'я з Іраном, якщо до 22 квітня переговори не приведуть до укладення угоди. Головною умовою для США залишається відмова Ірану від ядерної зброї.

Проте Трамп оголосив про продовження режиму припинення вогню з Іраном. У Truth Social він написав, що Пакистан звернувся до США з проханням утриматися від атак на Іран, щоб дати іранським лідерам час виробити "єдину пропозицію".

"З огляду на те, що уряд Ірану серйозно розколотий, і на прохання Пакистану нас попросили притримати атаки, поки їхні лідери не зможуть виробити єдину пропозицію", — написав Трамп.

Радник голови іранського парламенту Махді Мохаммаді у відповідь на заяву президента Трампа про продовження терміну режиму припинення вогню з Іраном назвав дії американського лідера "хитрим ходом".