Curiosity знайшов "драконячу луску" на Марсі: звідки вона взялась

Марсохід Curiosity виявив у кратері Антофагаста незвичайну структуру, сформовану каменями, що розташовуються на поверхні Червоної планети. На перший погляд, вона нагадує луску, ніби в ґрунті Марса лежав гігантський дракон, повідомляє Science Alert.

Науковий керівник проєкту Ебігейл Фрейман із Лабораторії реактивного руху NASA назвала структуру "багатокутниками у формі бджолиних сот". Вона також додала, що подібних мозаїчних утворень на Марсі тисячі.

"Ми вже бачили подібні камені з багатокутним візерунком, але на наших мозаїчних знімках Mastcam вони не здавалися такими численними, що простягаються на багато метрів по поверхні", - заявила вона.

Curiosity зробив знімки зовсім недавно, 13 квітня, на 4865-й сол або марсіанський день своєї місії. Тому вченим знадобиться деякий час, щоб зрозуміти, що собою являють ці візерунки і як вони утворилися. Але деякі здогадки про те, що це може бути, вже є.

На Землі полігональні візерунки зустрічаються відносно часто. Вони, як правило, утворюються, коли поверхня землі багаторазово розширюється і стискається, часто після того, як вона насичується вологою, а потім висихає. Наприклад, їх можна побачити на дні висохлої калюжі. Такі візерунки відомі як тріщини від висихання. Аналогічний механізм відбувається, коли поверхня Землі замерзає, і лід всередині неї розширюється і стискається, як це спостерігається, наприклад, в Антарктиді.

Але на Марсі тріщини від висихання зустрічаються значно рідше, оскільки він давно лишився без рідкої води. У візерунка, знайденого в кратері Антофагаста, є і щось особливе. У 2023 році в одній із ділянок Марса, названій Понтурс, було виявлено візерунок із добре збережених, разюче правильних шестикутників, які дуже схожі на візерунок, виявлений зараз.

За словами вчених, шестикутники у формації Понтурс стали результатом не одного, а кількох вологих періодів. Волога земля, яка висихає тільки один раз, тріскається в Т-подібних перетинах. У результаті багаторазових циклів висихання візерунок перетворюється на Y-подібні перетини тріщин. Ці тріщини поширюються і з'єднуються одна з одною, утворюючи шестикутний візерунок.

Це вказує на сезонні або циклічні умови. Пізніше, після зміни клімату стародавнього Марса, порода затверділа, з'явилися дивні стільниковидні утворення, які Curiosity виявив мільйони років потому.

Між Понтуром і Антофагастою є деякі відмінності. Як зазначає Фрейман, структура Антофагасти виглядає більш великою, з піднятими гребенями, що може вказувати на дещо інший процес або стадію процесу в момент затвердіння порід. На Марсі ці гребені можуть утворюватися, коли мінерали заповнюють давні тріщини і згодом чинять опір ерозії більш ефективно, ніж навколишня порода.

Але подібності двох регіонів можуть вказувати на циклічність вологих і сухих умов на Марсі, що становить інтерес для вчених.

Раніше вчені виявили високі концентрації нікелю в регіоні Марса, який колись був покритий водою. І це відкриття стало ще одним аргументом на користь того, що в минулому на Червоній планеті існували умови, придатні для існування життя.