Орбан йде, але проблеми лишаються: хто і чому гальмує членство України в ЄС

У четвер, 23 квітня, Володимир Зеленський особисто взяв участь у неформальному саміті лідерів ЄС на Кіпрі, хоча планувалося, що український президент доєднається онлайн. Зранку цього ж дня Віктор Орбан, який йде у відставку з посади прем’єра Угорщини після програних парламентських виборів, та глава уряду Словаччини Роберт Фіцо зняли своє вето й Рада ЄС нарешті схвалила зміни до довгострокового бюджету блоку, які розблокували надання Україні кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Також Євросоюз нарешті затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії.

За словами президента Зеленського, перший транш від ЄС Україна очікує до кінця травня — на початку червня. Кошти в першу чергу спрямують на посилення української армії, вітчизняне виробництво зброї — дронів, радіоелектронної боротьби — та підготовку критичної інфраструктури до наступної зими. Загалом з кредиту ЄС, що розрахований на два роки, на закупівлю озброєння піде близько 60 млрд євро, ще 30 млрд євро — на пряму бюджетну підтримку.

ТСН.ua вже писав, що Орбан та Фіцо заблокували кредит для України на 90 млрд євро та 20-й пакет санкцій проти Росії після зупинки прокачки російської нафти нафтопроводом «Дружба», який проходить через Україну. Це сталося наприкінці січня після чергового масованого російського удару, коли було пошкоджене технологічне та допоміжне обладнання нафтопроводу поблизу Бродів. У вівторок, 21 квітня, Володимир Зеленський заявив, що Україна виконала ремонтні роботи на пошкодженій ділянці «Дружби». Наступного дня на бізнес-форумі Україна-ЄС у Брюсселі єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підтвердила, що російська нафта нафтопроводом «Дружба» вже «пішла», тож ЄС зможе виділити Україні обіцяний кредит.

Гроші Київ отримає, проте неприємний осад залишиться. ЄС своїми ж руками загнав себе в глухий кут, замовчуючи необхідність відкриття переговорних кластерів про вступ України до ЄС, що також блокував Орбан. Що стоїть на заваді? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Нафта не пахне: «Дружба» в обмін на гроші

У середу, 22 квітня, вітаючи розблокування процедури ухвалення 90 млрд євро кредиту для України та 20-го пакету санкцій проти Росії, Володимир Зеленський також підкреслив, що «Україна виконує свої зобов’язання у відносинах з Євросоюзом, навіть у таких неоднозначних питаннях, як робота нафтопроводу „Дружба“. Прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини, які мають безстрокові винятки з санкційного режиму ЄС, зупинилося не з вини України, а через російський ракетний удар. Проте в Євросоюзі заплющили на це очі, пов’язуючи надання Україні кредиту з відновленням роботи „Дружби“.

Питання покриття бюджетного дефіциту для України стоїть гостро. Як пише Reuters, у 2026 році Київ потребує щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування. Тож без кредиту ЄС на 90 млрд євро вже в червні Україна дуже гостро може відчути проблеми з покриттям витрат. За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, загальні бюджетні потреби України на 2026 рік будуть покриті — Київ отримає 45 млрд євро: 28 млрд підуть на оборону, решта 17 млрд — на бюджетні цілі.

«Глухий кут подолано. Воєнна економіка Росії зазнає дедалі більшого тиску, тоді як Україна отримує потужну підтримку. Ми надамо Україні все необхідне, щоб утримати свої позиції, доки Путін не зрозуміє, що його війна нікуди не веде», — дописала в Х очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас.

Проте навіть 20-й пакет санкцій проти Росії, який блокував Роберт Фіцо й нарешті затвердив ЄС, не містить повної заборони на надання морських послуг російським танкерам для експорту нафти й нафтопродуктів. В офіційній заяві Ради ЄС зазначено, що новий санкційний пакет лише закладає основу для майбутньої заборони на морські перевезення енергоресурсів РФ, яка має відбуватися в координації з G7 та міжнародною коаліцією з обмеження цін. А в умовах світової енергетичної кризи через війну на Близькому Сході, блокування Іраном Ормузької протоки та послаблення США санкцій проти російської нафти, ЄС навряд чи заблокує надання морських послуг танкерам РФ.

До 20-го пакету увійшли 120 індивідуальних обмежень, багаторівневі економічні й санкції проти російського ВПК, а також вперше застосований інструмент ЄС щодо протидії обходу санкцій. Зокрема запроваджена заборона експорту будь-яких верстатів з числовим програмним керуванням та радіоапаратури до Киргизстану, щоб запобігти реекспорту до Росії. У ЄС стверджують, що новий санкційний пакет також містить додаткові обмеження щодо російського тіньового флоту. Щоправда, й наявні санкції не дуже виконуються. Так, днями The Times написала, що британський королівський флот не затримав жодного російського нафтового танкера через побоювання, що витрати на утримання таких суден можуть сягнути десятків мільйонів фунтів.

Символічне членство: ноу-хау Франції та Німеччини

Заявляючи про відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» після ремонту, президент Зеленський висловив сподівання, що партнери зроблять відповідні кроки також і щодо відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Раніше Марта Кос заявляла, що Україна та Молдова готові до їхнього формального відкриття, тож сподівається, що Рада ЄС діятиме швидко. Вона очікує, що після того, як обраний прем’єр Угорщини Петер Мадяр офіційно заступить на посаду в травні, перший кластер «Основи» для України буде розблокований у червні, решта — до кінця року.

Водночас, попри те, що на неформальному саміті лідерів ЄС на Кіпрі стілець Угорщини був порожнім — Орбан не поїхав на зустріч — серед країн-членів панує скепсис щодо можливості швидкого вступу України до Євросоюзу. ТСН.ua вже писав, як від початку цього року Володимир Зеленський почав просувати членство в ЄС вже у 2027 році. Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка запевняв, що це можливо, й у першій половині 2026 року стане зрозуміло, яку саме модель вступу ми отримаємо.

Проте днями Financial Times написала, що Франція та Німеччина, відкинувши пропозиції Єврокомісії, пропонують надати Україні «символічне» членство в ЄС, що виключає доступ Києва до спільного бюджету блоку та право голосу при ухваленні рішень до набуття повноцінного членства. В Берліні взагалі наполягають на статусі «асоційованого члена» для України, в Парижі — «інтегрованої держави». В Києві різко відреагували на публікацію FT, хоч Тарас Качка й допускав готовність України поступитися на кілька років зокрема правом на отримання аграрних субсидій.

Проте боротьба України для захисту Європи, за словами Володимира Зеленського, не є символічною. Український президент нагадав, що нам вже достатньо символічних союзів на кшталт Будапештського меморандуму, символічних гарантій безпеки та символічного шляху до НАТО. Разом із цим треба нагадати, що модель швидкого вступу України до ЄС, яку вже тривалий час обговорюють у різних європейських столицях, від самого початку передбачала, на відміну від повноправних країн-членів, обмежений доступ України до бюджету ЄС, право голосування тощо.

Ідея швидкого вступу України до ЄС з’явилася разом із так званим мирним планом, який Київ та окремі країни-члени блоку напрацювали на противагу проросійському плану капітуляції України, який активно проштовхувала адміністрація Трампа. Не дивлячись на те, що переговорний процес у трикутнику Україна-США-Росія зараз на паузі та в глухому куті, ідею швидкого вступу України до ЄС варто продовжувати обговорювати. Проте розглядати його треба радше як «політичну» домовленість ЄС із чіткою прив’язкою до переходу до повноцінного членства на рівні з іншими країнами-членами після виконання Україною домашнього завдання щодо проведення необхідних реформ, а не через страх окремих європейських столиць перед Росією.

Судове засідання / © pexels.com Юлік / © instagram.com/julikofficial Кирило Буданов / © Телеграм-канал Кирила Буданова Українці (ілюстративне фото) / © ТСН