Пільговий проїзд в Україні змінять: як працюватиме нова система

В Україні збираються реформувати систему пільгових перевезень, зокрема, пільговий проїзд для пенсіонерів, монетизувавши і запровадивши електронний квиток. Як зазначають у Міністерстві розвитку громад та територій, ключова системна проблема в тому, що пільги задекларовані, але стабільного механізму їх фінансування немає. Там пропонують реформувати систему пільгового проїзду в Україні та насамперед запровадити адресність пільг і прозорий облік поїздок.

Перевізники часто не отримують повну компенсацію. Громади змушені покривати ці витрати з місцевих бюджетів або не компенсувати їх взагалі. Суми компенсацій визначаються умовно, а саме, за середніми показниками або застарілими нормами, а не за реальними поїздками. У результаті виникає парадокс: пільга є, а коштів під неї немає.

Гроші ходять за пільговиком

У більшості громад відсутній достовірний облік пільгових поїздок: немає точних даних про їхню кількість, немає підтвердження кожної поїздки, як і єдиного стандарту розрахунку компенсацій. Це створює простір для недофінансування, конфліктів і недовіри як з боку бізнесу, так і з боку громадян.

Найбільше від недосконалої системи страждають самі пільговики. Вони змушені доводити своє право на проїзд, стикаються з відмовами та конфліктами. Пільга, яка мала бути гарантією підтримки, часто перетворюється на джерело стресу.

В умовах війни проблема лише загострилася: кількість пільговиків зростає, транспортна система працює з підвищеним навантаженням, а ресурси бюджетів обмежені. Більше того, вирішення цього питання необхідне для впровадження європейських правил організації пасажирських перевезень, зокрема для замовлення так званих "соціальних маршрутів".

Пільговий проїзд: банківська картка замість посвідчення

Системне вирішення давно накопиченої проблеми пропонує законопроєкт №5651-2. Його ключовий принцип простий: кожна пільгова поїздка має бути підтверджена, облікована та профінансована. Йдеться про монетизацію пільг через спеціальні картки, а не про їх скасування.

Зараз пільговикам доводиться пред'являти посвідчення водіям і пояснювати своє право на безплатний проїзд. Після ухвалення законопроєкту для цього буде достатньо картки, на яку нараховуватимуться кошти для оплати проїзду. Її потрібно буде просто прикласти до валідатора, як це роблять інші пасажири. Це дозволить автоматично фіксувати поїздки та забезпечити оплату перевізникам без зайвих пояснень і суперечок.

Законопроєкт передбачає чітке розмежування джерел фінансування.

1. Пільги ветеранів війни фінансуються з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів).
2. Інші категорії – фінансуються громадами в межах їхньої фінансової спроможності.
3. Окремі пільги – за рахунок відповідних державних органів.

Відповідальність розмежована, без перекладання витрат.

Для людини реформа означає відсутність конфліктів з водіями, відсутність необхідності "доводити" право на пільгу та зрозумілий механізм користування. Пільга реалізується через банківську картку, яка вже є майже в усіх отримувачів пенсій та соцдопомоги. У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову та перереєструвати через ЦНАП.

Пільги є, а грошей немає

Всеукраїнське об'єднання організацій роботодавців транспорту "Федерація роботодавців транспорту України" (ФРТУ) зазначає, що сьогодні як ніколи потрібно ухвалити закон, який регулює перевезення пільговиків. Ціни на проїзд зросли через збільшення витрат на запчастини, паливо та доставку. Законопроєкт підтримає перевізників і допоможе населенню, зменшить соціальну напругу та знизить конфліктність між перевізниками та громадянами. Сьогодні налічується близько 18 різних пільг на перевезення — для ветеранів, інвалідів, пенсіонерів та інших категорій.

"Сьогодні в рази збільшилася кількість пільговиків. Тарифи зростають, а платоспроможність громадян падає. Ми неодноразово наполягали на адресних пільгах, тому що хтось користується пільгою, а хтось взагалі не їздить. Крім того, оплата карткою під час поїздок – це плюс для перевізника: безготівковий проїзд. Але для споживача є ризик: у різних областях на пільговий проїзд виділятимуть різні суми, залежно від того, скільки поїздок може оплатити громада. І тут можуть виникнути непорозуміння – пільговикам після використання оплачених поїздок доведеться їздити за свій кошт", — зазначає в коментарі Фокусу юристка ФРТУ Світлана Куртос.

Приватний перевізник сам вирішує, скільки пільговиків йому перевозити. Держава виділяла гроші на місцеві бюджети, а ті розподіляли їх між перевізниками. Але тоді існувала велика корупційна схема: гроші отримували ті, хто був угодний керівництву на місцях. До того ж підрахувати, скільки проїхало пільговиків без валідатора, неможливо. Картка потрібна хоча б для того, щоб зрозуміти, скільки пільговиків реально перевозиться, адже є напрямки, де їх немає взагалі.

"На міжобласних маршрутах перевезення пільговиків взагалі не передбачене, там нерегульований тариф. Ще до повномасштабного вторгнення до нашої асоціації входила велика компанія, у якої був маршрут Київ – Одеса. Вони перевезли пільговиків на 715 тисяч гривень, і їм досі не компенсували цю суму. Сьогодні компенсація за перевезення пільговиків не працює навіть у різних областях. У Хмельницькій області є ОТГ, які компенсують перевезення пільговиків із сіл, але встановили ліміти. І сьогодні бабусі, які приїжджають із села в райцентр щось продати, купити або відвідати лікарню, одразу біжать купувати квиток назад, щоб встигнути на пільговий", — розповідає Світлана Куртос.

Якби законопроєкт ухвалили, витрати на перевезення пільговиків стали б прозорими, а люди могли б спокійно користуватися своїми правами.

Вінницький перевізник Олексій Соколовський тим часом зазначає, що питання з перевезенням пільговиків потрібно вирішувати негайно, зволікати з цим не можна, тому що з'являються нові й нові пільговики.

"13% з обласного бюджету йде на компенсацію міжміських перевезень, а от місцеві громади – хтось виділяє гроші, а хтось ні. І вже вибір – кого везти, а кого ні. Але при цьому пишуть рекомендації перевізникам, скільки ми повинні перевозити пільговиків. Грошей не дають, а вимоги є. Немає порядку", — розповідає перевізник.

Реформа — це завжди ризик. Нова система може працювати краще, а може й ні. Але те, що є зараз, уже не працює. Тож обирати доводиться не між поганим і хорошим, а між поганим і новим.

Як писав Фокус, у Києві заявили, що розрахунковавартість проїзду у комунальному транспорті суттєво відрізняється залежно від виду перевезення: у наземному транспорті вона становить 44 грн, тоді як у метро – ще вища. Водночас у міській владі зазначають, що нові тарифи не встановлюватимуться виключно на рівні собівартості, адже враховуватимуть соціальний чинник.